Стихотворение «Вечер» написано в 1855 году, в период расцвета поэтического творчества А.А.Фета. Его гдавная тема - таинственное очарование пейзажа летнего вечера, когда день постепенно сменяется ночью. Стихотворение состоит из трех четверостиший, стихотворный размер – анапест, рифма – перекрестная.
Эпитеты: над ясной рекою, в померкшем лугу, над рощей немою, золотыми каймами.
Метафоры: вздохи дня, в дыханье ночном.
Цветопись: Погорев золотыми каймами; Голубым и зеленым огнем.
Автор розкриває у творі цілий світ мудрості через звичайні побутові теми: – мир і злагода у великій сім’ї; як вдало видати заміж дочок; як побільше заробити грошей, від яких залежить існування родини.
У творі розкрита тема життя і смерті, віри, сенс буття, щастя, багатство й бідність, національність .
Повість Шолом-Алейхема «Тев’є-молочар» сповнена оптимізму та доброти, хоч і зображує важке життя Тев’є і його родини. У монологах головного героя є місце і дотепним жартам, і кумедним містечковим історіям. Молочар розмірковує над невеселими проблемами, з якими йому випало зіткнутись, однак не скаржиться на долю. На власному прикладі він показує, що треба з гумором ставитися до складнощів, уміти бути вдячним за ті щасливі моменти, які є в житті кожної людини, а якщо вже не вистачає сліз — сміятися.
Стихотворение «Вечер» написано в 1855 году, в период расцвета поэтического творчества А.А.Фета. Его гдавная тема - таинственное очарование пейзажа летнего вечера, когда день постепенно сменяется ночью. Стихотворение состоит из трех четверостиший, стихотворный размер – анапест, рифма – перекрестная.
Эпитеты: над ясной рекою, в померкшем лугу, над рощей немою, золотыми каймами.
Метафоры: вздохи дня, в дыханье ночном.
Цветопись: Погорев золотыми каймами; Голубым и зеленым огнем.
Олицетворение: река убегает.
Сравнение: разлетелись, как дым, облака
Автор розкриває у творі цілий світ мудрості через звичайні побутові теми: – мир і злагода у великій сім’ї; як вдало видати заміж дочок; як побільше заробити грошей, від яких залежить існування родини.
У творі розкрита тема життя і смерті, віри, сенс буття, щастя, багатство й бідність, національність .
Повість Шолом-Алейхема «Тев’є-молочар» сповнена оптимізму та доброти, хоч і зображує важке життя Тев’є і його родини. У монологах головного героя є місце і дотепним жартам, і кумедним містечковим історіям. Молочар розмірковує над невеселими проблемами, з якими йому випало зіткнутись, однак не скаржиться на долю. На власному прикладі він показує, що треба з гумором ставитися до складнощів, уміти бути вдячним за ті щасливі моменти, які є в житті кожної людини, а якщо вже не вистачає сліз — сміятися.