Людина вчиться у природи жити у гармонії. В гармонії з оточуючими, в гармонії з самим собою та в гармонії з тією ж природою.
Людина вчиться довго та болісно.Вчиться на своїх помилках.Вчиться на своїх думках, висновках. Вчиться жити в злагоді та мирі. Вчиться прощати, поступатися, забувати, повертатися, жаліти, любити не зважаючи ні на що. Вчиться жити скромно, задовільняючись тим , що має. Вчиться цінувати красу сьогоднішнього дня , яку не можна буде побачити завтра. Вчиться робити те, що можна сьогодні, бо не можна буде це вже зробити завтра.
Природа навіть не зауважує того, що ми почерпаємо від неї. Напевно для того і створив її Бог Творець такоюТакою прекрасною, багатогранною, мальовничою, чарівною, рішучою, впевненою, досконалою, постійною, відвертою, ніжною, простою, загадковою, невимушеною...
Вона створена для нас , а ми для неї ! Це великий задум Творця, та великий дар для нас. Та, часто, ми не вміємо, не можемо, не хочемо користуватись цим задумом. Ми шукаємо, що самі .Винаходимо, мучимось, страждаємо, розчаровуємось. А все так просто... Ось вона природа, завжди готова нам до навчити.
Гоголь – комический писатель.В комедии "Ревизор" Гоголь решил собрать в одну кучу, все дурное в России, и всё что он знал тогда о несправедливости … и одним разом посмеялся надо всем.Если внимательно приглядеться, можно заметить, что в комедии нет положительного героя. Ограниченность, глупость, при чиновников города вызывают смех, и этот смех — единственное "честное лицо" в комедии, ведь он связывает действие на сцене с живым откликом зрителей. Таким образом, мы ясно видим, что комедия "Ревизор" — это не выдумка, не клевета на современную писателю жизнь, а ее отражение.
Людина вчиться у природи жити у гармонії. В гармонії з оточуючими, в гармонії з самим собою та в гармонії з тією ж природою.
Людина вчиться довго та болісно.Вчиться на своїх помилках.Вчиться на своїх думках, висновках. Вчиться жити в злагоді та мирі. Вчиться прощати, поступатися, забувати, повертатися, жаліти, любити не зважаючи ні на що. Вчиться жити скромно, задовільняючись тим , що має. Вчиться цінувати красу сьогоднішнього дня , яку не можна буде побачити завтра. Вчиться робити те, що можна сьогодні, бо не можна буде це вже зробити завтра.
Природа навіть не зауважує того, що ми почерпаємо від неї. Напевно для того і створив її Бог Творець такоюТакою прекрасною, багатогранною, мальовничою, чарівною, рішучою, впевненою, досконалою, постійною, відвертою, ніжною, простою, загадковою, невимушеною...
Вона створена для нас , а ми для неї ! Це великий задум Творця, та великий дар для нас. Та, часто, ми не вміємо, не можемо, не хочемо користуватись цим задумом. Ми шукаємо, що самі .Винаходимо, мучимось, страждаємо, розчаровуємось. А все так просто... Ось вона природа, завжди готова нам до навчити.