Драма - один из родов литературы, произведение, предназначенное для постановки на сцене. Ремарка - авторское примечание по ходу пьесы Реплика - слова персонажа пьесы. Монолог - речь одного лица - персонажа пьесы. Афиша - лист с объявлением о спектакле и перечислением всех действующих лиц и исполнителей ролей. Сценический эпизод - часть пьесы. Трагедия - один из видов драматического искусства наряду с комедией и драмой, в основе которого лежит неразрешимый конфликт, приводящий,как правило, к гибели героя
Головна героїня твору “Наймичка” Шевченка — безталанна наймичка Ганна. Її життя дещо нагадує Катеринине. Як і Катерина, Ганна — жертва панської розпусти. Вона теж «покритка», але не повторює сумної історії своєї попередниці, а зберігає своє життя для улюбленого Сина Марка. Ганна ні на хвилинку не забувала про свій материнський обов’язок. Любляче серце не повело її стежинами Катерини до ополонки, а підказало інший, значно важчий і благородніший шлях — «покірливо до самої смерті нести хрест самопожертви» (М. Рильський), до кінця життя бути позбавленою прав материнства. Чи може бути більша мука-кара для матері?
У пролозі мовиться про якусь жінку з дитям на руках. Ганна приходить на хутір «у найми проситись» тільки через рік і дуже радіє, коли господарі погоджуються її взяти, дитину доглядає, «ніби матір». Залишившись наодинці з малим, «тяжко, важко плаче», причини цих сліз «не зна Марко, росте собі». Щоб пошкодити добрій славі Марка, не згоджується бути посадженою матір’ю на його весіллі. Коли Марко і Катерина вітають Ганну після повернення з Києва, як рідну матір, вона лякається: «Може вони знають… Може, вони догадались…» В останні хвилини життя нещаслива мати всіма силами намагається діждатися Марка з дороги і відкрити таємницю його народження.
Трагедія Ганни не тільки в тому, що вона, багата, із славного селянського роду, мусить народити в пустельному полі й підкинути дитя чужим людям. Ще більших невгасимих, щоденних страждань завдає їй те, що вона мусить ховатися зі своїми почуттями до сина, притлумлювати їх, а тому позбавлена материнського щастя.
Характеристика Ганни.
Любляча мати;
Щирість, простота, відвертість; працьовитість і щедрість;
ответ
Драма - один из родов литературы, произведение, предназначенное для постановки на сцене. Ремарка - авторское примечание по ходу пьесы Реплика - слова персонажа пьесы. Монолог - речь одного лица - персонажа пьесы. Афиша - лист с объявлением о спектакле и перечислением всех действующих лиц и исполнителей ролей. Сценический эпизод - часть пьесы. Трагедия - один из видов драматического искусства наряду с комедией и драмой, в основе которого лежит неразрешимый конфликт, приводящий,как правило, к гибели героя
Объяснение : может
Головна героїня твору “Наймичка” Шевченка — безталанна наймичка Ганна. Її життя дещо нагадує Катеринине. Як і Катерина, Ганна — жертва панської розпусти. Вона теж «покритка», але не повторює сумної історії своєї попередниці, а зберігає своє життя для улюбленого Сина Марка. Ганна ні на хвилинку не забувала про свій материнський обов’язок. Любляче серце не повело її стежинами Катерини до ополонки, а підказало інший, значно важчий і благородніший шлях — «покірливо до самої смерті нести хрест самопожертви» (М. Рильський), до кінця життя бути позбавленою прав материнства. Чи може бути більша мука-кара для матері?
У пролозі мовиться про якусь жінку з дитям на руках. Ганна приходить на хутір «у найми проситись» тільки через рік і дуже радіє, коли господарі погоджуються її взяти, дитину доглядає, «ніби матір». Залишившись наодинці з малим, «тяжко, важко плаче», причини цих сліз «не зна Марко, росте собі». Щоб пошкодити добрій славі Марка, не згоджується бути посадженою матір’ю на його весіллі. Коли Марко і Катерина вітають Ганну після повернення з Києва, як рідну матір, вона лякається: «Може вони знають… Може, вони догадались…» В останні хвилини життя нещаслива мати всіма силами намагається діждатися Марка з дороги і відкрити таємницю його народження.
Трагедія Ганни не тільки в тому, що вона, багата, із славного селянського роду, мусить народити в пустельному полі й підкинути дитя чужим людям. Ще більших невгасимих, щоденних страждань завдає їй те, що вона мусить ховатися зі своїми почуттями до сина, притлумлювати їх, а тому позбавлена материнського щастя.
Характеристика Ганни.
Любляча мати;
Щирість, простота, відвертість; працьовитість і щедрість;
Набожність, дотримується народних обрядів;
Повага до людей;
Терплячість, здатність до важких страждань;
Ніжність;
Безталанність;
Жертва тогочасного суспільства.