Шериф всілякими намагався покінчити з ватагою Робіна Гуда. Чутки про непереможного Робіна дійшли до Лондона, і король послав бідолашному Фітзу наказ, погрожуючи зняти його з посади, якщо він не спіймає ватажка розбійників. Ось чому шериф аж із шкури пнувся та гасав по лісу, силкуючись заскочити Робіна Гуда зненацька. Проте всі його старання не давали ніяких наслідків. Тоді шериф збільшив винагороду за голову Робіна, сподіваючись, що це спокусить когось із переможців на королівських турнірах випробувати своє молодецтво поза мурами міста.
Такий герой і справді знайшовся. Це був найманий лицар з королівської важкої кінноти, на ім'я Гай Гісборн. Його вважали одним із кращих лучників і мечоносців у всій королівській армії, але серце в нього було підступне й запроданське. Він добився в короля дозволу негайно вирушити на розшуки ватажка розбійників і, озброївшись папером від його величності, примчав до шерифа Ноттінгема: «Поклявсь я Робіна спіймать, знайду лиш — так і знай: у ріг баранячий скручу, – Це каже Гісборн Гай!». Перевдягнувшись, Гісборн вирушив до лісу, де зразу ж зустрів Робіна, який з розмови з незнайомцем зрозумів, що його розшукують, щоб вбити. Але Робін виявився кмітливішим, він запропонував незнайомцю постріляти з лука. Через деякий час Робін зізнався, що він є саме тією людиною, яку шукає Гай Гісборн. Почався двобій: «Це був такий двобій, який рідко кому доводилося бачити навіть у Шервудському лісі. Вороги похмуро зиркали один на одного, і в очах у них палала ненависть. Один з них бився за своє життя, другий — за винагороду та королівську ласку». В результаті, Робін Гуд здобуває перемогу: «Схрестились гострії мечі; «Яке маля хоробре!» – Подумав Роб. Та бій кінчивсь, їй-богу, дуже добре!».
Шериф всілякими намагався покінчити з ватагою Робіна Гуда. Чутки про непереможного Робіна дійшли до Лондона, і король послав бідолашному Фітзу наказ, погрожуючи зняти його з посади, якщо він не спіймає ватажка розбійників. Ось чому шериф аж із шкури пнувся та гасав по лісу, силкуючись заскочити Робіна Гуда зненацька. Проте всі його старання не давали ніяких наслідків. Тоді шериф збільшив винагороду за голову Робіна, сподіваючись, що це спокусить когось із переможців на королівських турнірах випробувати своє молодецтво поза мурами міста.
Такий герой і справді знайшовся. Це був найманий лицар з королівської важкої кінноти, на ім'я Гай Гісборн. Його вважали одним із кращих лучників і мечоносців у всій королівській армії, але серце в нього було підступне й запроданське. Він добився в короля дозволу негайно вирушити на розшуки ватажка розбійників і, озброївшись папером від його величності, примчав до шерифа Ноттінгема: «Поклявсь я Робіна спіймать, знайду лиш — так і знай: у ріг баранячий скручу, – Це каже Гісборн Гай!». Перевдягнувшись, Гісборн вирушив до лісу, де зразу ж зустрів Робіна, який з розмови з незнайомцем зрозумів, що його розшукують, щоб вбити. Але Робін виявився кмітливішим, він запропонував незнайомцю постріляти з лука. Через деякий час Робін зізнався, що він є саме тією людиною, яку шукає Гай Гісборн. Почався двобій: «Це був такий двобій, який рідко кому доводилося бачити навіть у Шервудському лісі. Вороги похмуро зиркали один на одного, і в очах у них палала ненависть. Один з них бився за своє життя, другий — за винагороду та королівську ласку». В результаті, Робін Гуд здобуває перемогу: «Схрестились гострії мечі; «Яке маля хоробре!» – Подумав Роб. Та бій кінчивсь, їй-богу, дуже добре!».
Объяснение: