1) наявність злочину й загадки, пов’язаної з ним;
2) злочин повинен бути розкритий не за до збігів, випадковостей чи фантастичних подій, а виключно логічним методом;
3) образ сищика (слідця) — того, хто розгадує таємницю, який має бути найрозумнішим серед персонажів і не може бути злочинцем;4) у слідця має бути щиросердний друг, який гає за розгадуванням таємниці, а нерідко розповідає про хід розслідування читачам;
5) мінімум описів і відсутність розлогих характеристик;
6) читач має рівні з персонажами можливості для розкриття загадки, він неначе включений у процес розумової дії, пов’язаної з розслідуванням;
7) у фіналі загадка обов’язково має бути розгадана, а зло викрите.
Сюжет і композиція. Як правило, детектив будується за усталеною сюжетною схемою: експозиція — знайомство з основними персонажами (їх небагато); зав’язка — надходження інформації про злочин чи таємницю, пов’язану з ним; розвиток дії — процес розгадування таємниці (огляд місця злочину, опитування свідків, збирання фактів, переслідування злочинців тощо, але головне — логічні умовиводи слідця); розв’язка — слідець знаходить рішення загадки, інші дивуються його висновкам, тому згодом він повідомляє про кроки розслідування друзям чи супутникам.
Журавли, наверно, вы не знаете,
Сколько песен сложено про вас,
Сколько вверх, когда вы пролетаете,
Смотрит затуманившихся глаз!
Из краев болотных и задебренных
Выплывают в небо косяки.
Крики их протяжны и серебряны,
Крылья их медлительно гибки.
Лирика полета их певучего
Нашей книжной лирики сильней.
Пролетают, радуя и мучая,
Просветляя лица у людей.
Годы мне для памяти оставили,
Как стоял я около реки
И, покуда в синем не растаяли,
Журавлей следил из-под руки.
Журавли летели, не синицы,
Чьим порханьем полнится земля…
Сколько лет уж, если спохватиться,
Не видал я в небе журавля!
Словно светлый сон приснился или
Это сказка детская была.
Или просто взяли обступили
Взрослые, серьезные дела.
Окружили книги окончательно,
Праздность мне постыдна и чужда…
Ну а вы, с я у читателя,
Журавлей вы видели когда?
Чтоб не просто в песне, а воочию,
Там, где травы жухнут у реки,
Чтоб, забыв про мелочное прочее,
Все глядеть на них из-под руки.
Журавли!
Заваленный работою,
Вдалеке от пасмурных полей,
Я живу со странною заботою —
Увидать бы в небе журавлей!
Объяснение:
впечатления очень чувствительны т понимающие
Характерними особливостями детективу є:
1) наявність злочину й загадки, пов’язаної з ним;
2) злочин повинен бути розкритий не за до збігів, випадковостей чи фантастичних подій, а виключно логічним методом;
3) образ сищика (слідця) — того, хто розгадує таємницю, який має бути найрозумнішим серед персонажів і не може бути злочинцем;4) у слідця має бути щиросердний друг, який гає за розгадуванням таємниці, а нерідко розповідає про хід розслідування читачам;
5) мінімум описів і відсутність розлогих характеристик;
6) читач має рівні з персонажами можливості для розкриття загадки, він неначе включений у процес розумової дії, пов’язаної з розслідуванням;
7) у фіналі загадка обов’язково має бути розгадана, а зло викрите.
Сюжет і композиція. Як правило, детектив будується за усталеною сюжетною схемою: експозиція — знайомство з основними персонажами (їх небагато); зав’язка — надходження інформації про злочин чи таємницю, пов’язану з ним; розвиток дії — процес розгадування таємниці (огляд місця злочину, опитування свідків, збирання фактів, переслідування злочинців тощо, але головне — логічні умовиводи слідця); розв’язка — слідець знаходить рішення загадки, інші дивуються його висновкам, тому згодом він повідомляє про кроки розслідування друзям чи супутникам.
Объяснение: