Ім’я героя носить символічний зміст. Акакій перекладається як «незлобливий». Те, що він Акакій Акакійович, - означає максимальну незлобливість, сумирність. Прізвище Башмачкін натякає на просте походження героя. Зовнішність героя непримітна, без цікавих ознак. Він низенький на зріст, трохи рябий, трохи рудий та навіть підсліпуватий. Акакій працює дрібним чиновником – переписує документи. Кар’єрне зростання його не цікавить. Маленька посада цілком влаштовує героя. І хоча робота незначна, але він дуже старанно її виконує: переписує папери гарним почерком, не допускає помилок. Колеги ставляться до Акакія зневажливо, часто ображають. Башмачкін майже ніколи не чинить їм опору, лише зрідка тихенько просить не чіпати його. І це ледь чутне благання нагадує світові, що і «маленькі люди» такі ж представники суспільства, як і всі.
Всем было очень жаль Нефёда - этого добрейшего и такого отзывчивого человека. Мужики собрались, кто чем мог и на следующий день похоронили Нефёда. А что же мальчик? Мама сразу отдала покрасить эти лапти девушке, она покрасила и они принесли их тяжело больному мальчику. Он не знал, что Нефёд умер, никто не сказал ему об этом. Мальчик очень обрадовался. Он ждал, когда же вернётся его отец, чтобы показать ему свои лапти - ведь у него никогда не было таких красивых лаптей. Он всегда смотрел на крестьянских детей и представлял, как он, сын барина, бегает с ними в таких красных лаптях. И он самый весёлый и самый счастливый. Через несколько дней мальчику стало легче, жар Он всё просил, чтобы к нему привели того, кто нашёл для него такие прекрасные лапти, но к нему так никто и не шёл. И мальчонка так и не узнал, что Нефёд совершил такой благородный поступок - он погиб, но не только мальчика, нои мужиков, которые заплутали в метели. как-то так )))
Ім’я героя носить символічний зміст. Акакій перекладається як «незлобливий». Те, що він Акакій Акакійович, - означає максимальну незлобливість, сумирність. Прізвище Башмачкін натякає на просте походження героя. Зовнішність героя непримітна, без цікавих ознак. Він низенький на зріст, трохи рябий, трохи рудий та навіть підсліпуватий. Акакій працює дрібним чиновником – переписує документи. Кар’єрне зростання його не цікавить. Маленька посада цілком влаштовує героя. І хоча робота незначна, але він дуже старанно її виконує: переписує папери гарним почерком, не допускає помилок. Колеги ставляться до Акакія зневажливо, часто ображають. Башмачкін майже ніколи не чинить їм опору, лише зрідка тихенько просить не чіпати його. І це ледь чутне благання нагадує світові, що і «маленькі люди» такі ж представники суспільства, як і всі.
А что же мальчик? Мама сразу отдала покрасить эти лапти девушке, она покрасила и они принесли их тяжело больному мальчику. Он не знал, что Нефёд умер, никто не сказал ему об этом. Мальчик очень обрадовался. Он ждал, когда же вернётся его отец, чтобы показать ему свои лапти - ведь у него никогда не было таких красивых лаптей. Он всегда смотрел на крестьянских детей и представлял, как он, сын барина, бегает с ними в таких красных лаптях. И он самый весёлый и самый счастливый.
Через несколько дней мальчику стало легче, жар Он всё просил, чтобы к нему привели того, кто нашёл для него такие прекрасные лапти, но к нему так никто и не шёл. И мальчонка так и не узнал, что Нефёд совершил такой благородный поступок - он погиб, но не только мальчика, нои мужиков, которые заплутали в метели.
как-то так )))