Задание 1: Напиши короткие эссе (10-12 предложений) на следующие темы2. Формы адаптации могут изменяться, при этом человек не достигает уровня большей при защищённости)
В провинциальном театре идет премьера спектакля. Главная героиня нашумевшей постановки - талантливая актриса Лидия Николаевна Гольская. Девушка безумно влюблена в директора труппы - красавица Александра Петровича, который перед спектаклет бросил ее
Во время антракта, в своей гримерке девушка пытается поговорить с любимым, воззвать к его сочувствию, но он жестоко отвергает ее мольбы и отказывается от всех обещаний. Даже новость о беременности актрисы не смягчила сердца Александра Петровича. Он, конечно, согласился обеспечить ее ребенка, но девушка гневно выгнала его.
Последний акт спектакля, где героиня пьесы должна умереть от яда. Гольская играет так, как не играла никогда. Она будто выплескивает на сцене всю свою жизнь, всю свою боль и страдания. Она говорить лишь для одного человека, который единственный ее не слышит. Под занавес девушка вскрывает склянку с настоящим ядом и умирает у всех на глазах. Публика рукоплещет.
Творчість Аполлінера спиралася на традиції французького фольклору, поезію Ф. Війона та лірику доби Відродження. Поет був прихильником творчості французьких романтиків, а також поетів межі століть — П. Верлена, А. Рембо, С. Малларме.Творчий дебют Г. Аполлінера відбувся на початку століття. Його перші, доволі традиційні поетичні спроби («Рейнські вірші») були навіяні любовними захопленнями під час мандрівки Німеччиною в 1901 —1902 роках. Зв'язок із романтичною і символістською традицією тут посилюється глибоким емоційним сприйняттям німецького фольклору й образів романтичної поезії, засвоєнням тем і ритмів німецької народної пісні («Дзвони», «Ніч на Рейні»). Відчуваються у творчості Аполлінера й слов'янські джерела, яким поет завжди надавав великого значення. Використовуючи образ Лорелеї, створений К. Брентано і підхоплений іншими німецькими романтиками, в тому числі Г. Гейне, поет посилює його виразність, драматизує вірш, надає йому динамізму.
В провинциальном театре идет премьера спектакля. Главная героиня нашумевшей постановки - талантливая актриса Лидия Николаевна Гольская. Девушка безумно влюблена в директора труппы - красавица Александра Петровича, который перед спектаклет бросил ее
Во время антракта, в своей гримерке девушка пытается поговорить с любимым, воззвать к его сочувствию, но он жестоко отвергает ее мольбы и отказывается от всех обещаний. Даже новость о беременности актрисы не смягчила сердца Александра Петровича. Он, конечно, согласился обеспечить ее ребенка, но девушка гневно выгнала его.
Последний акт спектакля, где героиня пьесы должна умереть от яда. Гольская играет так, как не играла никогда. Она будто выплескивает на сцене всю свою жизнь, всю свою боль и страдания. Она говорить лишь для одного человека, который единственный ее не слышит. Под занавес девушка вскрывает склянку с настоящим ядом и умирает у всех на глазах. Публика рукоплещет.
Творчість Аполлінера спиралася на традиції французького фольклору, поезію Ф. Війона та лірику доби Відродження. Поет був прихильником творчості французьких романтиків, а також поетів межі століть — П. Верлена, А. Рембо, С. Малларме.Творчий дебют Г. Аполлінера відбувся на початку століття. Його перші, доволі традиційні поетичні спроби («Рейнські вірші») були навіяні любовними захопленнями під час мандрівки Німеччиною в 1901 —1902 роках. Зв'язок із романтичною і символістською традицією тут посилюється глибоким емоційним сприйняттям німецького фольклору й образів романтичної поезії, засвоєнням тем і ритмів німецької народної пісні («Дзвони», «Ніч на Рейні»). Відчуваються у творчості Аполлінера й слов'янські джерела, яким поет завжди надавав великого значення. Використовуючи образ Лорелеї, створений К. Брентано і підхоплений іншими німецькими романтиками, в тому числі Г. Гейне, поет посилює його виразність, драматизує вірш, надає йому динамізму.