Задание 2: выразите свое отношение к проблеме наркомании и вседозволенности, аргументируя цитатами из романа Ч.Айтматова «Плаха». При каких приемов автор показывает данные проблемы? [3]
Рассказ, поднимающий проблему любви, это «Дама с собачкой», где влюбленными оказываются Анна Семеновна и Дмитрий Дмитриевич, знакомятся они на курорте. Оба героя состоят в браке. У дамы с собачкой есть муж, которого она называет лакеем. Вышла героиня за него замуж ради любопытства, так и не обретя истинное счастье. Видно, как за годы, что она прожила с мужем, радости и веселия в её жизни не было. Гуров же Дмитрий Дмитриевич не только женат, но и имеет трех детей, тем самым понимается, что тот в ответе за тех, кого он сотворил. Ведет персонаж обычную жизнь, крепких чувств к семье не питает. Но как только Анна Семеновна и Гуров встречаются, их, будто молнией, пронзает любовь. Счастье приходит в их обыденную и рутинную жизнь.
Всі події , які відбуваються з людиною, багато в чому обумовлені тим місцем, де вони відбуваються. Сприйняття реальності людиною сильно відрізняється в залежності від місця, де людина знаходиться. У сучасному світі велика частина людей проживає далеко від красивої і надихаючої природи – в задушливому місті. Але не можна забувати, що природним місцем існування людини є зовсім не місто, а природа. Для свого щасливого існування людина повинна жити на природі, а не поза нею. Одразу, ще з перших рядків твору видно, що Митько – людина дії, адже це саме він має найбільше розвинуту фантазію, яка проявилася у його «демосфенській» промові перед від’їздом. Також він дуже рухливий та непосидючий, адже ну ніяк не міг всидіти над студіюванням «книжкової скарбниці». Сергійко набагато спокійніший за свого друга, і довго вагається над прийняттям серйозних рішень. Водночас Митько – не боягуз. Можливо, навіть відважніший за свого приятеля, адже оселитися біля озера було його ідеєю, та й рятувати Василя кинувся саме він. Але, на мою думку, це також свідчить про його великодушність та, звісно, вміння прощати помилки. Скоріше за все, саме ці чесноти роблять образ Митька привабливим та по-своєму оригінальним. Мені здається, що він може стати хорошим прикладом хоча б для мене, а тоді – й для моїх однолітків та наступних поколінь. Повість «Химера лісового озера, або Митькозавр із Юрківки» розповідає про веселі, незвичайні, таємничі пригоди Сергія та Митька. Історія розпочинається з того, що учні п'ятого класу отримали від учительки ботаніки завдання на літо — зібрати колекцію комах... а замість цього почали полювати на страшного Митькозавра. Наприкінці твору той виявився простим хлопцем Василем, який вирішив розіграти двох друзів. За веселим, пригодницьким характером оповіді і бажанням оспівати справжню дружбу ця повість нагадує трилогію В. Нестайка «Тореадори з Васюківки».
Проблема любви
Объяснение:
Рассказ, поднимающий проблему любви, это «Дама с собачкой», где влюбленными оказываются Анна Семеновна и Дмитрий Дмитриевич, знакомятся они на курорте. Оба героя состоят в браке. У дамы с собачкой есть муж, которого она называет лакеем. Вышла героиня за него замуж ради любопытства, так и не обретя истинное счастье. Видно, как за годы, что она прожила с мужем, радости и веселия в её жизни не было. Гуров же Дмитрий Дмитриевич не только женат, но и имеет трех детей, тем самым понимается, что тот в ответе за тех, кого он сотворил. Ведет персонаж обычную жизнь, крепких чувств к семье не питает. Но как только Анна Семеновна и Гуров встречаются, их, будто молнией, пронзает любовь. Счастье приходит в их обыденную и рутинную жизнь.
Одразу, ще з перших рядків твору видно, що Митько – людина дії, адже це саме він має найбільше розвинуту фантазію, яка проявилася у його «демосфенській» промові перед від’їздом. Також він дуже рухливий та непосидючий, адже ну ніяк не міг всидіти над студіюванням «книжкової скарбниці». Сергійко набагато спокійніший за свого друга, і довго вагається над прийняттям серйозних рішень. Водночас Митько – не боягуз. Можливо, навіть відважніший за свого приятеля, адже оселитися біля озера було його ідеєю, та й рятувати Василя кинувся саме він. Але, на мою думку, це також свідчить про його великодушність та, звісно, вміння прощати помилки.
Скоріше за все, саме ці чесноти роблять образ Митька привабливим та по-своєму оригінальним. Мені здається, що він може стати хорошим прикладом хоча б для мене, а тоді – й для моїх однолітків та наступних поколінь.
Повість «Химера лісового озера, або Митькозавр із Юрківки» розповідає про веселі, незвичайні, таємничі пригоди Сергія та Митька. Історія розпочинається з того, що учні п'ятого класу отримали від учительки ботаніки завдання на літо — зібрати колекцію комах... а замість цього почали полювати на страшного Митькозавра. Наприкінці твору той виявився простим хлопцем Василем, який вирішив розіграти двох друзів. За веселим, пригодницьким характером оповіді і бажанням оспівати справжню дружбу ця повість нагадує трилогію В. Нестайка «Тореадори з Васюківки».