Авторство слів пісні «Ой під вишнею…», як свідчить більшість літературних джерел, належить засновнику нової української літератури, авторові «Енеїди» та «Наталки Полтавки» Івану Котляревському.
Однак є цікаві літературознавчі розвідки, що свідчать про те, що І.П. Котляревський лише впорядкував один із варіантів народної пісні й увів його до свого безсмертного твору, а сама пісня є дійсно народною. Деякі натяки на авторство зашифровано в самому пісенному творі.
Якщо придивитися до перших літер початкових рядків – вийде ОСІП (Йосип). Ця пісня, найімовірніше, стала народною десь у ХVІІ- ХVІІІ столітті (доба Бароко). Такі словесні іграшки (акровірші тощо) були на той час дуже модними. Очевидно, автор розважився. Погодьтеся, дуже вдало! Пісня живе вже кілька століть.
Евгений Васильевич Базаров — будущий доктор, старший друг Аркадия Кирсанова. Базаров является нигилистом по своим убеждениям. Он — умный, ироничный и насмешливый человек. Окружающие боятся его острого ума и прямоты. Евгений Базаров не признает искусство и романтику. Он не восхищается природой, не верит в любовь и брак. Однажды Базаров влюбляется в молодую вдову Анну Сергеевну Одинцову. Он упрекает себя за слабость и презирает в себе это романтическое чувство — любовь к женщине. Страдая от неразделенной любви, Базаров ищет утешения в работе. Базаров — яркий представитель молодежи второй половины XIX века. Нигилизм был очень популярен и "моден" среди молодежи той эпохи. Однако вскоре интерес к нигилизму угас, как и к остальным модным течениям.
Авторство слів пісні «Ой під вишнею…», як свідчить більшість літературних джерел, належить засновнику нової української літератури, авторові «Енеїди» та «Наталки Полтавки» Івану Котляревському.
Однак є цікаві літературознавчі розвідки, що свідчать про те, що І.П. Котляревський лише впорядкував один із варіантів народної пісні й увів його до свого безсмертного твору, а сама пісня є дійсно народною. Деякі натяки на авторство зашифровано в самому пісенному творі.
Якщо придивитися до перших літер початкових рядків – вийде ОСІП (Йосип). Ця пісня, найімовірніше, стала народною десь у ХVІІ- ХVІІІ столітті (доба Бароко). Такі словесні іграшки (акровірші тощо) були на той час дуже модними. Очевидно, автор розважився. Погодьтеся, дуже вдало! Пісня живе вже кілька століть.
Евгений Васильевич Базаров — будущий доктор, старший друг Аркадия Кирсанова. Базаров является нигилистом по своим убеждениям. Он — умный, ироничный и насмешливый человек. Окружающие боятся его острого ума и прямоты. Евгений Базаров не признает искусство и романтику. Он не восхищается природой, не верит в любовь и брак. Однажды Базаров влюбляется в молодую вдову Анну Сергеевну Одинцову. Он упрекает себя за слабость и презирает в себе это романтическое чувство — любовь к женщине. Страдая от неразделенной любви, Базаров ищет утешения в работе. Базаров — яркий представитель молодежи второй половины XIX века. Нигилизм был очень популярен и "моден" среди молодежи той эпохи. Однако вскоре интерес к нигилизму угас, как и к остальным модным течениям.