Мені здається, що шляхетність – це постійний стан душі людини. Воно або є, або його немає. І формується воно в дитячі роки. Важко й, напевно, не слід чекати шляхетних учинків від людини, що у дитинстві міг принизити однокласника, скривдити дівчинку, звалити свою провину на інший, відмовитися від своїх слів і не виконати обіцянки. Не може стати шляхетним людина, що сприймає батьків як людей, які просто зобов’язані створювати йому умови для щасливого дитинства (годувати, одягати, піклуватися, давати гроші). Від таких людей не дочекаєшся безкорисливої до Таких як звичайно в класі не люблять, хоча іноді їм вдається верховодити. А от по-справжньому скромне й шляхетне хлоп’я часто залишається непоміченими. Але тільки на них можна вважатися у всіх важких ситуаціях вжизни.
Недарма ж багато з людей люблять читати книги, або дивитися фільми про теперішніх героїв. Але треба не тільки захоплюватися ними, але й намагатися самим бути чесними, шляхетними, мужніми – тоді краще станемо ми й наше оточення!
Три короля из трех сторонРешили заодно: - Ты должен сгинуть, юный ДжонЯчменное Зерно!Погибни, Джон в дыму, в пыли, Твоя судьба темна И вот взрывают королиМогилу для зерна Весенний дождь стучит в окноВ апрельском гуле гроз,И Джон Ячменное ЗерноСквозь перегной пророс Весенним солнцем обожженНабухший перегной,И по ветру мотает ДжонУсатой головой Но душной осени даноСвой выполнить урок,и Джон Ячменное ЗерноОт груза занемог Он ржавчиной покрыт сухой, Он - в полевой пыли. - Теперь мы справимся с тобой!Ликуют короли Косою звонкой срезан он, Сбит с ног, повергнут в прах, И скрученный веревкой ДжонТрясется на возах Его цепами стали бить, Кидали вверх и внизИ, чтоб вернее погубить, Подошвами Он в ямине с водой - и вотПошел на дно, на дно Теперь, конечно, пропадетЯчменное Зерно И плоть его сожгли сперва, И дымом стала плоть. И закружились жернова, Чтоб сердце размолоть . Готовьте благородный сок!Ободьями скрепленБочонок, сбитый из досок,И в нем бунтует Джон Три короля из трех сторонСобрались заодно,Пред ними в кружке ходит ДжонЯчменное Зерно. Ои брызжет силой дрожжевой, Клокочет и поет, Он ходит в чаше круговой, Он пену на пол льет . Пусть не осталось ничегоИ твой развеян прах, Но кровь из сердца твоегоЖивет в людских сердцах Кто, горьким хмелем упоен, Увидел в чаше дно Кричи: - Вовек прославлен ДжонЯчменное Зерно Вот))) Удачи)
Недарма ж багато з людей люблять читати книги, або дивитися фільми про теперішніх героїв. Але треба не тільки захоплюватися ними, але й намагатися самим бути чесними, шляхетними, мужніми – тоді краще станемо ми й наше оточення!