ответ: Мольєр (Жан Батіст Поклен) прийшов у літературу в період розквіту класицистичної трагедії. Хоча Корнель і Расін писали і комедії, проте в той час комічним виставам не надавали такого значення, як трагедії. Комедії сприймалися глядачами як несерйозне видовище, яке має лише розважати публіку. Мольєр вкладав у комедії зовсім інший смисл. Його комедії були не тільки цікавими, а й повчальними. Беручи образи й сюжети для своїх комедій із сучасного йому життя, драматург показував людям їх самих з усіма їхніми пристрастями, вадами та помилками. Мольєр поєднав правила класицизму з традиціями народного театру, що надало його комедіям особливої життєвості й динамізму. Його твори стали вираженням духу народу, духу вільнодумства, непокори й протесту проти всього ницого, фальшивого, порочного. Мольєр довів, що у класицизмі комедія має не меншу, а, можливо, навіть і більшу значущість, ніж трагедія. Водночас митець був сміливим новатором у галузі літератури й театральної діяльності: вийшовши за межі класицизму, він заснував нові принципи драматургії.
Талант Мольєра розвинувся за часів утвердження королівської влади у Франції. Людовік XIV, «король - сонце», очікував від класицистів уславлення абсолютизму. І дійсно, величезна кількість творів класицизму монаршу волю, однак, незважаючи на безліч хвалебних творів на честь короля, справжнім володарем епохи став Мольєр - великий король комедії. До нього прислухався не лише король, а й церковники, аристократи та буржуа. Мольєра не любили можновладці, але він став володарем думок і почуттів народу.
Изобразительные средства понять идею произведения, т.к. они усиливают образность языка, обогащают его содержание, усиливают наглядность изображаемого, вызывают эмоциональное восприятие у читателя увидеть авторское отношение к описываемым событиям.
Эпитеты:
угрюмая страна, живых веселых красок, плодотворящей силы, поля остылые, стеклянного журчанья, нрав изменчивый и прихотливый, проказником седым.
Метафоры:
В оковах \ Игривые ручьи
Земля, \ Покрытая пуховою порошей
Ковры лугов
могучую природу \ Будить от сна и звать из недр земных \ Родящую, таинственную силу
Олицетворения:
Нерадостно и холодно встречает Весну свою угрюмая страна. Леса стоят безмолвны; густые лапы елей; природу будить от сна; В оковах игривые ручьи, Солнце ревнивое на нас сердито смотрит и хмурится на всех.
Инверсия:
В урочный час обычной чередою \ Являюсь я на землю берендеев. \ Нерадостно и холодно встречает \ Весну свою угрюмая страна.
Сравнение:
А в ясном небе \ Как жар горит луна, и звезды блещут \ Усиленным сиянием.
Многосоюзие:
Угрюмые грачи, и жаворонки, \ Певцы полей, глашатаи весны,
И ты, журавль, с своей подругой цаплей,
Красавицы-лебедушки, и гуси \ Крикливые, и утки-хлопотуньи,
ответ: Мольєр (Жан Батіст Поклен) прийшов у літературу в період розквіту класицистичної трагедії. Хоча Корнель і Расін писали і комедії, проте в той час комічним виставам не надавали такого значення, як трагедії. Комедії сприймалися глядачами як несерйозне видовище, яке має лише розважати публіку. Мольєр вкладав у комедії зовсім інший смисл. Його комедії були не тільки цікавими, а й повчальними. Беручи образи й сюжети для своїх комедій із сучасного йому життя, драматург показував людям їх самих з усіма їхніми пристрастями, вадами та помилками. Мольєр поєднав правила класицизму з традиціями народного театру, що надало його комедіям особливої життєвості й динамізму. Його твори стали вираженням духу народу, духу вільнодумства, непокори й протесту проти всього ницого, фальшивого, порочного. Мольєр довів, що у класицизмі комедія має не меншу, а, можливо, навіть і більшу значущість, ніж трагедія. Водночас митець був сміливим новатором у галузі літератури й театральної діяльності: вийшовши за межі класицизму, він заснував нові принципи драматургії.
Талант Мольєра розвинувся за часів утвердження королівської влади у Франції. Людовік XIV, «король - сонце», очікував від класицистів уславлення абсолютизму. І дійсно, величезна кількість творів класицизму монаршу волю, однак, незважаючи на безліч хвалебних творів на честь короля, справжнім володарем епохи став Мольєр - великий король комедії. До нього прислухався не лише король, а й церковники, аристократи та буржуа. Мольєра не любили можновладці, але він став володарем думок і почуттів народу.
Объяснение:
Изобразительные средства понять идею произведения, т.к. они усиливают образность языка, обогащают его содержание, усиливают наглядность изображаемого, вызывают эмоциональное восприятие у читателя увидеть авторское отношение к описываемым событиям.
Эпитеты:
угрюмая страна, живых веселых красок, плодотворящей силы, поля остылые, стеклянного журчанья, нрав изменчивый и прихотливый, проказником седым.
Метафоры:
В оковах \ Игривые ручьи
Земля, \ Покрытая пуховою порошей
Ковры лугов
могучую природу \ Будить от сна и звать из недр земных \ Родящую, таинственную силу
Олицетворения:
Нерадостно и холодно встречает Весну свою угрюмая страна. Леса стоят безмолвны; густые лапы елей; природу будить от сна; В оковах игривые ручьи, Солнце ревнивое на нас сердито смотрит и хмурится на всех.
Инверсия:
В урочный час обычной чередою \ Являюсь я на землю берендеев. \ Нерадостно и холодно встречает \ Весну свою угрюмая страна.
Сравнение:
А в ясном небе \ Как жар горит луна, и звезды блещут \ Усиленным сиянием.
Многосоюзие:
Угрюмые грачи, и жаворонки, \ Певцы полей, глашатаи весны,
И ты, журавль, с своей подругой цаплей,
Красавицы-лебедушки, и гуси \ Крикливые, и утки-хлопотуньи,
И мелкие пичужки, — вы озябли?
Риторический вопрос:
Дрожите вы, бедняжки?
Риторическое восклицание:
Попляшите, \ Согрейтесь!