Протиборство добра й зла триває споконвіку. Воно триватиме, мабуть, вічно. Це дві протилежні сили, які щільно взаємодіють між собою. Кожна прагне переважати над іншою, ширитися та заволодівати більшою кількістю прибічників. Не є важливим, як ми називаємо їх: добро та зло, Бог та Диявол, істина й облуда тощо. Важливо знайти собі місце у межах цієї вічної суперечки.
Для себе треба вирішити, що розуміти під кожним із цих понять. Адже ми не усвідомимо й не відчуємо на собі дію цих двох сил, якщо не побачимо їх наочно. Мені у цій нелегкій справі вибору орієнтирів до у свій час мудрість нашого народу, яку він зберіг для нас в усній народній творчості. Збірочка українських народних казок, які мені колись подарувала мама, справила на мене незабутнє враження. Про мудрість та повчальність бабусиних приказок годі й казати.
Народні казки ховають у простих формах споконвічні істини. Розгледівши їх, ти формуєш у собі стійкі принципи та моральні якості. Казка про паляницю навчила мене відрізняти щедрість від жадності. Мудра дівчина з однойменної казки показала, як кмітливість та чесність може переважити хитрість. Казка про правду і кривду наочно показує руйнівну силу зла. В той час, як протилежна йому сила – добро – сприяє розбудові, життю, радості.
Одне прислів’я каже не гнатися за двома зайцями, бо жодного не впіймаєш. Тобто вчить нас скромності – гідній доброї людини якості. Інше дає настанову відрізняти зерно від полови, тобто бачити фальш, обман.
Тож давайте усвідомимо, що є добром, а що злом спершу для самих себе. Тоді ми чинитимемо по правді й справедливості. Стаючи на сторону добра, ми допомагаємо йому перемогти у цій одвічній боротьбі.
В городе Муроме, в селе Карачарове, живёт Илья, крестьянский сын. Тридцать лет сидит он сиднем и не может подняться, потому что не владеет ни руками, ни ногами. Однажды, когда его родители уходят и он остаётся один, под окнами останавливаются двое калик перехожих и просят Илью отворить им ворота и пустить в дом. Тот отвечает, что не может встать, но они повторяют свою Тогда Илья поднимается, впускает калик, а те наливают ему чарку медового питья. Сердце Ильи разогревается, и он чует в себе силу. Илья благодарит калик, а те говорят ему, что отныне он, Илья Муромец, будет великим богатырём и ему не грозит смерть в бою: он будет биться со многими могучими богатырями и побеждать их. Но со Святогором калики не советуют Илье сражаться, потому что Святогора сама земля через силу носит — так он дороден и могуч. Не должен Илья биться и с Самсоном-богатырём, потому что у того на голове семь волосов ангельских. Калики также предостерегают Илью, чтобы тот не вступал в единоборство с родом Микуловым, ибо этот род любит мать-сыра земля, и с Вольгой Сеславичем, потому что Вольга побеждает не силой, но хитростью. Калики учат Илью, как добыть богатырского коня: надо купить первого попавшегося жеребчика, держать его три месяца в срубе и кормить отборным пшеном, потом три ночи подряд выгуливать по росе, а когда жеребчик станет перепрыгивать через высокий тын, на нем можно ездить.
Бесплатная экранизация с рекламой:
«Илья Муромец» (1956). Режиссёр: Александр Птушко, Дамир Вятич-Бережных. Источник: YouTube.
Калики уходят, а Илья отправляется в лес, на поляну, которую надо очистить от пней и коряг, и справляется с этим в одиночку. Наутро его родители идут в лес и обнаруживают, что кто-то сделал за них всю работу. Дома они видят, что их немощный сын, который тридцать лет не мог подняться с места, ходит по избе. Илья рассказывает им о том, как выздоровел. Илья отправляется в поле, видит хилого бурого жеребчика, покупает его и ухаживает за ним так, как его научили. Через три месяца Илья садится на коня, берет у родителей благословение и выезжает в чистое поле.
Протиборство добра й зла триває споконвіку. Воно триватиме, мабуть, вічно. Це дві протилежні сили, які щільно взаємодіють між собою. Кожна прагне переважати над іншою, ширитися та заволодівати більшою кількістю прибічників. Не є важливим, як ми називаємо їх: добро та зло, Бог та Диявол, істина й облуда тощо. Важливо знайти собі місце у межах цієї вічної суперечки.
Для себе треба вирішити, що розуміти під кожним із цих понять. Адже ми не усвідомимо й не відчуємо на собі дію цих двох сил, якщо не побачимо їх наочно. Мені у цій нелегкій справі вибору орієнтирів до у свій час мудрість нашого народу, яку він зберіг для нас в усній народній творчості. Збірочка українських народних казок, які мені колись подарувала мама, справила на мене незабутнє враження. Про мудрість та повчальність бабусиних приказок годі й казати.
Народні казки ховають у простих формах споконвічні істини. Розгледівши їх, ти формуєш у собі стійкі принципи та моральні якості. Казка про паляницю навчила мене відрізняти щедрість від жадності. Мудра дівчина з однойменної казки показала, як кмітливість та чесність може переважити хитрість. Казка про правду і кривду наочно показує руйнівну силу зла. В той час, як протилежна йому сила – добро – сприяє розбудові, життю, радості.
Одне прислів’я каже не гнатися за двома зайцями, бо жодного не впіймаєш. Тобто вчить нас скромності – гідній доброї людини якості. Інше дає настанову відрізняти зерно від полови, тобто бачити фальш, обман.
Тож давайте усвідомимо, що є добром, а що злом спершу для самих себе. Тоді ми чинитимемо по правді й справедливості. Стаючи на сторону добра, ми допомагаємо йому перемогти у цій одвічній боротьбі.
В городе Муроме, в селе Карачарове, живёт Илья, крестьянский сын. Тридцать лет сидит он сиднем и не может подняться, потому что не владеет ни руками, ни ногами. Однажды, когда его родители уходят и он остаётся один, под окнами останавливаются двое калик перехожих и просят Илью отворить им ворота и пустить в дом. Тот отвечает, что не может встать, но они повторяют свою Тогда Илья поднимается, впускает калик, а те наливают ему чарку медового питья. Сердце Ильи разогревается, и он чует в себе силу. Илья благодарит калик, а те говорят ему, что отныне он, Илья Муромец, будет великим богатырём и ему не грозит смерть в бою: он будет биться со многими могучими богатырями и побеждать их. Но со Святогором калики не советуют Илье сражаться, потому что Святогора сама земля через силу носит — так он дороден и могуч. Не должен Илья биться и с Самсоном-богатырём, потому что у того на голове семь волосов ангельских. Калики также предостерегают Илью, чтобы тот не вступал в единоборство с родом Микуловым, ибо этот род любит мать-сыра земля, и с Вольгой Сеславичем, потому что Вольга побеждает не силой, но хитростью. Калики учат Илью, как добыть богатырского коня: надо купить первого попавшегося жеребчика, держать его три месяца в срубе и кормить отборным пшеном, потом три ночи подряд выгуливать по росе, а когда жеребчик станет перепрыгивать через высокий тын, на нем можно ездить.
Бесплатная экранизация с рекламой:
«Илья Муромец» (1956). Режиссёр: Александр Птушко, Дамир Вятич-Бережных. Источник: YouTube.
Калики уходят, а Илья отправляется в лес, на поляну, которую надо очистить от пней и коряг, и справляется с этим в одиночку. Наутро его родители идут в лес и обнаруживают, что кто-то сделал за них всю работу. Дома они видят, что их немощный сын, который тридцать лет не мог подняться с места, ходит по избе. Илья рассказывает им о том, как выздоровел. Илья отправляется в поле, видит хилого бурого жеребчика, покупает его и ухаживает за ним так, как его научили. Через три месяца Илья садится на коня, берет у родителей благословение и выезжает в чистое поле.
Объяснение: