Автобус и такси находятся на расстоянии 12 км (такси следует за автобусом). Через сколько времени такси догонит автобус, если известно, что скорость автобуса 60км/ч и она составляет скорости такси ?
Две важнейшие экологические функции бактерий – фиксация азота и минерализация органических останков. Связывание молекулярного азота бактериями с образованием аммиака (азотфиксация) и последующая нитрификация аммиака – жизненно важный процесс, поскольку растения не могут усваивать газообразный азот. Примерно 90 % связанного азота производится бактериями, в основном, сине-зелёными водорослями и бактериями рода ризобиум (Rhyzobium), симбиотирующими с бобовыми растениями.Бактерии широко применяются в пищевой промышленности для производства сыров и кисломолочной продукции, квашения капусты (при этом образуются органические кислоты). Бактерии используются для выщелачивания руд (прежде всего, медных и урановых), для очистки сточных вод от органических останков, при обработке шёлка и кож, для борьбы с сельскохозяйственными вредителями, для производства медицинских препаратов (например, интерферона). Некоторые бактерии поселяются в пищеварительном тракте травоядных млекопитающих, обеспечивая переваривание клетчатки.Бактерии приносят не только пользу, но и вред. Они размножаются в пищевых продуктах, вызывая тем самым их порчу. Чтобы приостановить размножение, продукты пастеризуют(выдерживают полчаса при температуре 61–63 °C), хранят на холоде, высушивают (вяление или копчение), солят или маринуют.
Бактерии вызывают тяжёлые заболевания у человека (туберкулёз, сибирскую язву, ангину, пищевые отравления, гонорею и др.), животных и растений (например, бактериальный ожог яблонь). Благоприятные внешние условия увеличивают скорость размножения бактерий и могут вызвать эпидемии. Болезнетворные бактерии проникают в организм воздушно-капельным путем, через раны и слизистую оболочку, пищеварительный тракт. Симптомы болезней, вызываемых бактериями, обычно объясняются действием ядов, вырабатываемых этими микроорганизмами или образующихся при их разрушении. Естественная защита организмов человека и высших животных основана на фагоцитозе бактерий белыми кровяными тельцами и иммунной системе, вырабатывающей антитела, которые связывают и удаляют из кровотока чужеродные белки и углеводы. Кроме того, против бактерий существуют природные и синтетические лекарственные средства (например, пенициллин, разрушающий клеточную оболочку бактерии, или стрептомицин, инактивирующий рибосомы бактерий). Полезные бактерии нам заквашывать овощи.А вредные бактерии заставляют нас болеть.Прости что такой короткий
Гриби – це не рослини і не тварини, а представники особливого царства, яке охоплює понад 100 тисяч видів, до яких належать гриби, пліснява і дріжджі. У грибів клітинна стінка, крім целюлози, може містити хітин. Гриби, на відміну від рослин , для росту і розмноження потребують готової органічної поживи. Зелений пігмент хлорофіл дає змогу рослинам синтезувати поживні речовини за до енергії сонячного світла. Гриби позбавлені хлорофілу. Вони не можуть живитися за рахунок вуглекислого газу і води з розчиненими в ній мінеральними речовинами, як зелені рослини, а беруть для свого живлення готові органічні сполуки інших живих або мертвих організмів. Тому гриби є паразитами, як опеньок, трутовик або сапрофітами, як шампіньйон, біла хлібна пліснява, які використовують для споживання готові органічні речовини. Деякі гриби в пошуках поживи вступають у відношення взаємозв’язку (симбіоз) з зеленими рослинами. Більшість шапкових грибів співіснує з певними видами рослин, утворюючи грибокорінь (мікоризу). Низка грибів поселяється на закінченнях (кінчиках) мілких корінців певних лісових дерев, а інколи і трав. Так, білий гриб росте під сосною або дубом, а підберезник – під березою. Від міцелію гриба коріння цих рослин отримує поживу – воду і мінеральні речовини, що утворюються в клітинах міцелію в результаті розкладання органічних сполук. А за це гриб отримує від коренів, на яких він поселився, деякі потрібні йому органічні поживні речовини. Допомагають один одному гриби і водорості, що живуть в своєрідних колоніях, які називаються лишайниками. Водорості, що обплетені гіфами гриба, краще забезпечуються вологою і мінеральними речовинами, грибові дають органічну поживу клітини водорості, що відмерли або ослабли. Різноманіття грибів. На планеті Земля існує понад 100 тисяч видів грибів. Деякі, подібні до дріжджів, складаються з однієї-єдиної клітини, але більшість грибів утворюють численні нитки (гіфи), що називаються грибницею чи міцелієм. Вони розростаються всередині організму, який служить їм джерелом поживи. Чимало грибів оселяються на рослинах чи в ґрунті, де допомагають розщеплювати тканини мертвих рослин і тварин. Грибниця живе в ґрунті довго, вона переносить тут і засуху, і холодний період року. За неблагоприємних умов міцелій припиняє ріст і завмирає, а коли умови поліпшуються, він знову починає рости. Коли вологи та тепла достатньо, над поверхнею ґрунту з’являються щільні плодові тіла, що утворюються з грибниці. Саме їх ми і називаємо зазвичай грибами. Серед них є їстівні, проте багато і неїстівних, тому що ці плодові тіла або жорсткі, як, наприклад, трутовик, що росте на деревах, або отруйні, як мухомор чи бліда поганка. розмноження. Для розмноження гриби викидають у повітря крихітні спори. Деякі гриби, зокрема справжні гриби і поганки, утворюють великі плодові тіла, які сприяють поширенню спор. Інші гриби випускають довгі ниткоподібні стебла зі спорангіями на верхівці. Приземлившись у сприятливому місці, спора проростає, утворюючи нові гриби. Мікроскопічні грибні спори оточують нас постійно.
бактерий – фиксация азота и минерализация органических останков.
Связывание молекулярного азота бактериями с образованием аммиака (азотфиксация)
и последующая нитрификация аммиака – жизненно важный процесс, поскольку
растения не могут усваивать газообразный азот. Примерно 90 % связанного
азота производится бактериями, в основном, сине-зелёными водорослями и
бактериями рода ризобиум (Rhyzobium), симбиотирующими с бобовыми растениями.Бактерии широко применяются в пищевой промышленности для производства
сыров и кисломолочной продукции, квашения капусты (при этом образуются
органические кислоты). Бактерии используются для выщелачивания руд
(прежде всего, медных и урановых), для очистки сточных вод от
органических останков, при обработке шёлка и кож, для борьбы с
сельскохозяйственными вредителями, для производства медицинских
препаратов (например, интерферона). Некоторые бактерии поселяются в
пищеварительном тракте травоядных млекопитающих, обеспечивая
переваривание клетчатки.Бактерии приносят не только пользу, но и вред. Они размножаются в
пищевых продуктах, вызывая тем самым их порчу. Чтобы приостановить
размножение, продукты пастеризуют(выдерживают полчаса при температуре
61–63 °C), хранят на холоде, высушивают (вяление или копчение), солят
или маринуют.
Бактерии вызывают тяжёлые заболевания у человека (туберкулёз, сибирскую
язву, ангину, пищевые отравления, гонорею и др.), животных и растений
(например, бактериальный ожог яблонь). Благоприятные внешние условия
увеличивают скорость размножения бактерий и могут вызвать эпидемии.
Болезнетворные бактерии проникают в организм воздушно-капельным путем,
через раны и слизистую оболочку, пищеварительный тракт. Симптомы
болезней, вызываемых бактериями, обычно объясняются действием ядов,
вырабатываемых этими микроорганизмами или образующихся при их
разрушении. Естественная защита организмов человека и высших животных
основана на фагоцитозе бактерий белыми кровяными тельцами и иммунной
системе, вырабатывающей антитела, которые связывают и удаляют из
кровотока чужеродные белки и углеводы. Кроме того, против бактерий
существуют природные и синтетические лекарственные средства
(например, пенициллин, разрушающий клеточную оболочку бактерии, или
стрептомицин, инактивирующий рибосомы бактерий).
Полезные бактерии нам заквашывать овощи.А вредные бактерии заставляют нас болеть.Прости что такой короткий
У грибів клітинна стінка, крім целюлози, може містити хітин.
Гриби, на відміну від рослин , для росту і розмноження потребують готової органічної поживи. Зелений пігмент хлорофіл дає змогу рослинам синтезувати поживні речовини за до енергії сонячного світла. Гриби позбавлені хлорофілу. Вони не можуть живитися за рахунок вуглекислого газу і води з розчиненими в ній мінеральними речовинами, як зелені рослини, а беруть для свого живлення готові органічні сполуки інших живих або мертвих організмів. Тому гриби є паразитами, як опеньок, трутовик або сапрофітами, як шампіньйон, біла хлібна пліснява, які використовують для споживання готові органічні речовини.
Деякі гриби в пошуках поживи вступають у відношення взаємозв’язку (симбіоз) з зеленими рослинами. Більшість шапкових грибів співіснує з певними видами рослин, утворюючи грибокорінь (мікоризу). Низка грибів поселяється на закінченнях (кінчиках) мілких корінців певних лісових дерев, а інколи і трав. Так, білий гриб росте під сосною або дубом, а підберезник – під березою. Від міцелію гриба коріння цих рослин отримує поживу – воду і мінеральні речовини, що утворюються в клітинах міцелію в результаті розкладання органічних сполук. А за це гриб отримує від коренів, на яких він поселився, деякі потрібні йому органічні поживні речовини. Допомагають один одному гриби і водорості, що живуть в своєрідних колоніях, які називаються лишайниками. Водорості, що обплетені гіфами гриба, краще забезпечуються вологою і мінеральними речовинами, грибові дають органічну поживу клітини водорості, що відмерли або ослабли.
Різноманіття грибів. На планеті Земля існує понад 100 тисяч видів грибів. Деякі, подібні до дріжджів, складаються з однієї-єдиної клітини, але більшість грибів утворюють численні нитки (гіфи), що називаються грибницею чи міцелієм. Вони розростаються всередині організму, який служить їм джерелом поживи. Чимало грибів оселяються на рослинах чи в ґрунті, де допомагають розщеплювати тканини мертвих рослин і тварин. Грибниця живе в ґрунті довго, вона переносить тут і засуху, і холодний період року. За неблагоприємних умов міцелій припиняє ріст і завмирає, а коли умови поліпшуються, він знову починає рости. Коли вологи та тепла достатньо, над поверхнею ґрунту з’являються щільні плодові тіла, що утворюються з грибниці. Саме їх ми і називаємо зазвичай грибами. Серед них є їстівні, проте багато і неїстівних, тому що ці плодові тіла або жорсткі, як, наприклад, трутовик, що росте на деревах, або отруйні, як мухомор чи бліда поганка.
розмноження. Для розмноження гриби викидають у повітря крихітні спори. Деякі гриби, зокрема справжні гриби і поганки, утворюють великі плодові тіла, які сприяють поширенню спор. Інші гриби випускають довгі ниткоподібні стебла зі спорангіями на верхівці. Приземлившись у сприятливому місці, спора проростає, утворюючи нові гриби. Мікроскопічні грибні спори оточують нас постійно.