При проведенні щеплень користуються різними методами введення в організм тварин вакцин та інших біологічних препаратів: Підшкірним, внутрішньошкірним, нашкірним, внутрішньом'язовим, внутрішньовенним, внутрішньоперитонеальним, інтраназальним, аерогенним, нанесенням біологічного препарату на кон’юнктиву, чи втиранням у слизову оболонку клоаки.
Метод уведення в організм тварини тієї чи іншої вакцини визначається відповідною настановою біофабрики, що її виготовила залежно від характеру вакцини та виду й віку тварин, яким роблять щеплення.
При Підшкірному методі щеплення вакцину вводять безпосередньо в підшкірну клітковину. Для цього пальцями лівої руки беруть складку шкіри, трохи відтягнувши її, роблять трикутник, в основу якого за до шприца та ін’єкційної голки вводять необхідну дозу вакцини. Це досить простий метод за своїм технічним виконанням.
При Внутрішньошкірному методі щеплення вакцину тваринам вводять безпосередньо в товщу шкіри. У цьому разі пальцями лівої руки беруть складку шкіри, в товщу якої вводять біопрепарат за до н’єкційної голки та шприца. Ознакою правильного введення біологічного препарату є наявність у шкірі обмеженого вузлика розміром із горошину і більше залежно від дози.
Нашкірний метод застосовують при проведенні вакцинації птиці проти віспи. За до коротко остриженої волосяної щіточки або скляної із шорсткою поверхнею палички втирають в оголені пір'яні фолікули зовнішньої поверхні стегна розведену вакцину.
При Внутрішньом’язовому методі щеплень вакцину вводять безпосередньо в товщу м'язів у ділянці внутрішньої поверхні стегна, сідничних чи шийних м'язів, а птиці – в ділянці грудних м'язів або стегна.
Внутрішньовенні ін’єкції рогатій худобі та коням роблять у яремну вену на межі верхньої й середньої третини шиї. Після вистригання шерсті та обробки місця ін’єкції тварині злегка піднімають голову, і великим пальцем лівої руки трохи нижче місця ін’єкції затискують яремну вену (зручніше з лівого боку), злегка натягуючи пальцем шкіру в напрямі до основи шиї. У праву руку беруть ін’єкційну голку, і легким поштовхом проколюють шкіру та стінку вени, спрямовуючи голку проти течії крові. Щоб переконатися, що ін’єкційна голка дійсно потрапила у вену, шприц з вмістом, призначеним для внутрішньовенного введення, трохи опускають вниз і дивляться в скляне віконце гумової трубки, яка з’єднує шприц із голкою. Поява в ньому крові свідчить, що голка знаходиться у вені. Після цього звільняють вену, забравши палець із яремного жолоба. Фіксують голку, а шприц повільно піднімають угору, і за рахунок різниці тиску вливають вміст шприца у вену. У цьому разі слідкують за тим, щоб голка постійно знаходилась у вені та, аби пухирці повітря, при закінченні введення – не потрапили у вену, що в деяких випадках може призвести до повітряної емболії. По закінченні введення препарату, голку виймають із вени, а шкіру в місці ін’єкції обробляють настойкою йоду.
При Внутрішньовенному введенні розчинів, які при попаданні в підшкірну клітковину викликають подразнення й некроз, після введення препарату необхідно опустити шприц донизу, затиснути вену великим пальцем лівої руки трохи нижче місця ін’єкції, струменем крові промити голку і лише після цього вийняти її. Шкіру в місці уколу потрібно обробити настойкою йоду.
Противоэпидемические мероприятия. Это комплекс мер по защите населения от распространения инфекционных заболеваний.Рассмотрим их. 1.Вакццинация и иммунизация.Вакцинация -профилактическое введение специальных лекапрственных препаратов - вакцин.Иммунизация подразумевает создание пассивного иммунитета путем введения профилактических сывороток.Применяется при угрозах распространения инфекций, против которых вакцин не существует.Например,лихорадка Эбола. 2.Дезинфекция,дезинсекция,дератизация.Дезинфекция-работы по уничтожению возбудителей инфекции в очагах заболевания.Применяют различные методы с учетом чувствительности возбудителя.Это обработка хим.веществами,паром,сожжение малоценных вещей.Дезинсекция -это уничтожение насекомых, переносчиков возбудителей инфекции.Обработка ядохимикатами мест их размножения,распространение естественных врагов и болезней насекомых,ограничение проникновения насекомых в жилища.Дератизацией называют уничтожение грызунов.Для этого используют отравленные приманки,мышеловки,крысодавки,естественных врагов грызунов и рецептуры с возбудителями их заболеваний.Особо выделяют при этом ликвидацию свалок, закрытие мусорных баков. 3.Изоляция и лечение заболевших.На время эпидемий в мед. учреждениях вводится особый режим.Ограничивается или запрещается посещение больных родственниками,прием передач.Принимаются меры по ограничению посещений поликлинник,врач приезжает на дом. 4.Информирование населения с целью профилактики заражений и предотвращения паники.Используют радио,телевидение,интернет,газеты,плакаты идр. Людям кратко и понятно дают практические рекомендации и разьясняют правила поведения.Местные власти запрещают массовые мероприятия,полиция пресекает зачищиков паники и изолирует их. 5.Карантин. Вводят меры по огрничению вьезда и выезда из района эпидемии.Мед.посты организуют на транспортных узлах -вокзалах,аэропортах,автодорогах,речных и морских портах.По необходимости для обеспечения карантина привлекают полицию,дпс, внутренние войска(нац.гвардию). 6. Ветеринарные мероприятия применяют если существует опасность передачи инфекции от продуктивных животных (коровы,свиньи,олени,козы идр.).Сюда входят ветеринарный карантин,санитарная обработка хозяйств,забой и уничтожение трупов павших животных,ветеринарная вакцинация, запрет продажи сельхоз.продукции на рынках и др. Таким образом противоэпидемические мероприятия комплексны.Они включают в себя меры административного,ветеринарного и медицинского характера.Их обьем,формы и методы определяютя числом заболевших,особенностями возбудителя его передачи.В РФ противоэпидемические мероприятия регулируются соответствующими законами и подзаконными актами.
При проведенні щеплень користуються різними методами введення в організм тварин вакцин та інших біологічних препаратів: Підшкірним, внутрішньошкірним, нашкірним, внутрішньом'язовим, внутрішньовенним, внутрішньоперитонеальним, інтраназальним, аерогенним, нанесенням біологічного препарату на кон’юнктиву, чи втиранням у слизову оболонку клоаки.
Метод уведення в організм тварини тієї чи іншої вакцини визначається відповідною настановою біофабрики, що її виготовила залежно від характеру вакцини та виду й віку тварин, яким роблять щеплення.
При Підшкірному методі щеплення вакцину вводять безпосередньо в підшкірну клітковину. Для цього пальцями лівої руки беруть складку шкіри, трохи відтягнувши її, роблять трикутник, в основу якого за до шприца та ін’єкційної голки вводять необхідну дозу вакцини. Це досить простий метод за своїм технічним виконанням.
При Внутрішньошкірному методі щеплення вакцину тваринам вводять безпосередньо в товщу шкіри. У цьому разі пальцями лівої руки беруть складку шкіри, в товщу якої вводять біопрепарат за до н’єкційної голки та шприца. Ознакою правильного введення біологічного препарату є наявність у шкірі обмеженого вузлика розміром із горошину і більше залежно від дози.
Нашкірний метод застосовують при проведенні вакцинації птиці проти віспи. За до коротко остриженої волосяної щіточки або скляної із шорсткою поверхнею палички втирають в оголені пір'яні фолікули зовнішньої поверхні стегна розведену вакцину.
При Внутрішньом’язовому методі щеплень вакцину вводять безпосередньо в товщу м'язів у ділянці внутрішньої поверхні стегна, сідничних чи шийних м'язів, а птиці – в ділянці грудних м'язів або стегна.
Внутрішньовенні ін’єкції рогатій худобі та коням роблять у яремну вену на межі верхньої й середньої третини шиї. Після вистригання шерсті та обробки місця ін’єкції тварині злегка піднімають голову, і великим пальцем лівої руки трохи нижче місця ін’єкції затискують яремну вену (зручніше з лівого боку), злегка натягуючи пальцем шкіру в напрямі до основи шиї. У праву руку беруть ін’єкційну голку, і легким поштовхом проколюють шкіру та стінку вени, спрямовуючи голку проти течії крові. Щоб переконатися, що ін’єкційна голка дійсно потрапила у вену, шприц з вмістом, призначеним для внутрішньовенного введення, трохи опускають вниз і дивляться в скляне віконце гумової трубки, яка з’єднує шприц із голкою. Поява в ньому крові свідчить, що голка знаходиться у вені. Після цього звільняють вену, забравши палець із яремного жолоба. Фіксують голку, а шприц повільно піднімають угору, і за рахунок різниці тиску вливають вміст шприца у вену. У цьому разі слідкують за тим, щоб голка постійно знаходилась у вені та, аби пухирці повітря, при закінченні введення – не потрапили у вену, що в деяких випадках може призвести до повітряної емболії. По закінченні введення препарату, голку виймають із вени, а шкіру в місці ін’єкції обробляють настойкою йоду.
При Внутрішньовенному введенні розчинів, які при попаданні в підшкірну клітковину викликають подразнення й некроз, після введення препарату необхідно опустити шприц донизу, затиснути вену великим пальцем лівої руки трохи нижче місця ін’єкції, струменем крові промити голку і лише після цього вийняти її. Шкіру в місці уколу потрібно обробити настойкою йоду.
Это комплекс мер по защите населения от распространения инфекционных заболеваний.Рассмотрим их.
1.Вакццинация и иммунизация.Вакцинация -профилактическое введение специальных лекапрственных препаратов - вакцин.Иммунизация подразумевает создание пассивного иммунитета путем введения профилактических сывороток.Применяется при угрозах распространения инфекций, против которых вакцин не существует.Например,лихорадка Эбола.
2.Дезинфекция,дезинсекция,дератизация.Дезинфекция-работы по уничтожению возбудителей инфекции в очагах заболевания.Применяют различные методы с учетом чувствительности возбудителя.Это обработка хим.веществами,паром,сожжение малоценных вещей.Дезинсекция -это уничтожение насекомых, переносчиков возбудителей инфекции.Обработка ядохимикатами мест их размножения,распространение естественных врагов и болезней насекомых,ограничение проникновения насекомых в жилища.Дератизацией называют уничтожение грызунов.Для этого используют отравленные приманки,мышеловки,крысодавки,естественных врагов грызунов и рецептуры с возбудителями их заболеваний.Особо выделяют при этом ликвидацию свалок, закрытие мусорных баков.
3.Изоляция и лечение заболевших.На время эпидемий в мед. учреждениях вводится особый режим.Ограничивается или запрещается посещение больных родственниками,прием передач.Принимаются меры по ограничению посещений поликлинник,врач приезжает на дом.
4.Информирование населения с целью профилактики заражений и предотвращения паники.Используют радио,телевидение,интернет,газеты,плакаты идр. Людям кратко и понятно дают практические рекомендации и разьясняют правила поведения.Местные власти запрещают массовые мероприятия,полиция пресекает зачищиков паники и изолирует их.
5.Карантин. Вводят меры по огрничению вьезда и выезда из района эпидемии.Мед.посты организуют на транспортных узлах -вокзалах,аэропортах,автодорогах,речных и морских портах.По необходимости для обеспечения карантина привлекают полицию,дпс, внутренние войска(нац.гвардию).
6. Ветеринарные мероприятия применяют если существует опасность передачи инфекции от продуктивных животных (коровы,свиньи,олени,козы идр.).Сюда входят ветеринарный карантин,санитарная обработка хозяйств,забой и уничтожение трупов павших животных,ветеринарная вакцинация, запрет продажи сельхоз.продукции на рынках и др.
Таким образом противоэпидемические мероприятия комплексны.Они включают в себя меры административного,ветеринарного и медицинского характера.Их обьем,формы и методы определяютя числом заболевших,особенностями возбудителя его передачи.В РФ противоэпидемические мероприятия регулируются соответствующими законами и подзаконными актами.