Головний герой роману «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» Панаса Мирного – Чіпка Варениченко. Ця людина бажала добитися справедливості для людей і мала право життєвого вибору, але вважала, що для досягнення своєї мети будуть гарними будь-які засоби. Чіпка прагнув добра і правди, але у своїй боротьбі пішов хибним шляхом, який, врешті-решт, і привів його до загибелі.
З самого дитинства Чіпка мріяв бути господарем на власній землі, мріяв про життя, зовсім інше від того, яке бачив малим хлопцем. І коли йому та матері дісталися «днів на десять поля» після смерті далекого родича, Чіпка став справним господарем і його родині посміхнулося щастя.
Можливо, через те, що Чіпка в дитинстві часто відчував на собі людську несправедливість, а можливо тому, що зазнав багато образ, коли несправедлива доля забрала в них отриману землю, він зламався. Чіпка вирішив стати на захист скривджених, бо зовсім втратив віру у правду і справедливість. Однак, хлопець поспішив, не розібрався в тому, хто насправді винен у стражданнях і бідах народу, та зненавидів усіх навколо. Спочатку свій розпач Чіпка намагався втопити у чарці, а потім й зовсім став на шлях грабунків.
Коячи злочини, Чіпка вважав, що він не грабує багатих, а просто відбирає у них своє добро і рівняє їх достаток зі своїм. Не бажаючи відчувати себе злочинцем, саме цим переконував себе Чіпка у власній правоті. Лише на деякий час він утихомирився і навіть забезпечив спокійну старість своїй матері, коли одружився з Галею і зажив спокійним родинним життям. Але коли Чіпку вивели зі складу земської управи, кричуща несправедливість і болюча кривда знову вразили його серце. Вин вирішив, що «правда» панів гірше, ніж розбій і крадіжки. Тому усі його благородні наміри перекреслили грабунки, злочини, смерті ні в чому не винних людей. З часом Чіпка перетворився у «пропащу силу», якою його зробили «крива стежка» бунтарства і невміння знайти вірні шляхи боротьби проти кривдників і гнобителів.
Проблема вибору і невірні висновки перетворили Чіпку з правдошукача на злочинця. Слід сказати, що причини такої долі Панас Мирний вбачав у дитинстві і подальшому житті героя в умовах безправ’я українського народу і безкарності панства. В основу свого роману письменник поклав історію життя свого друга дитинства Чіпки Грицька, який був круглим сиротою і ще з дитинства зазнав багато лиха. Але, на відміну від героя роману, він став заможнім господарем не крадучи та грабуючи, а важко працюючи.
На прикладі історії Чіпки Варениченка Панас Мирний застерігає нас від квапливості при виборі життєвого шляху, вчить нас бути розсудливими у своїх вчинках, ніколи не йти на компроміси з власною совістю і пам’ятати вічні людські ідеали та моральні цінності.
Некоторая сумма была помещена в банк, и после первого хранения проценты, начисленные на вклад, составили 300 рублей. Владелец вклада снял со счета 800 рублей. После второго периода хранения и начисления процентов сумма на вкладе стала равной 2750 рублям. Какова была первоначальная величина вклада, если процентная ставка банка для первого и второго периодов хранения была одинакова? [x(1+p/100)-800](1+p/100)= 2750 x·p/100=300 ⇔p/100=300/x
Головний герой роману «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» Панаса Мирного – Чіпка Варениченко. Ця людина бажала добитися справедливості для людей і мала право життєвого вибору, але вважала, що для досягнення своєї мети будуть гарними будь-які засоби. Чіпка прагнув добра і правди, але у своїй боротьбі пішов хибним шляхом, який, врешті-решт, і привів його до загибелі.
З самого дитинства Чіпка мріяв бути господарем на власній землі, мріяв про життя, зовсім інше від того, яке бачив малим хлопцем. І коли йому та матері дісталися «днів на десять поля» після смерті далекого родича, Чіпка став справним господарем і його родині посміхнулося щастя.
Можливо, через те, що Чіпка в дитинстві часто відчував на собі людську несправедливість, а можливо тому, що зазнав багато образ, коли несправедлива доля забрала в них отриману землю, він зламався. Чіпка вирішив стати на захист скривджених, бо зовсім втратив віру у правду і справедливість. Однак, хлопець поспішив, не розібрався в тому, хто насправді винен у стражданнях і бідах народу, та зненавидів усіх навколо. Спочатку свій розпач Чіпка намагався втопити у чарці, а потім й зовсім став на шлях грабунків.
Коячи злочини, Чіпка вважав, що він не грабує багатих, а просто відбирає у них своє добро і рівняє їх достаток зі своїм. Не бажаючи відчувати себе злочинцем, саме цим переконував себе Чіпка у власній правоті. Лише на деякий час він утихомирився і навіть забезпечив спокійну старість своїй матері, коли одружився з Галею і зажив спокійним родинним життям. Але коли Чіпку вивели зі складу земської управи, кричуща несправедливість і болюча кривда знову вразили його серце. Вин вирішив, що «правда» панів гірше, ніж розбій і крадіжки. Тому усі його благородні наміри перекреслили грабунки, злочини, смерті ні в чому не винних людей. З часом Чіпка перетворився у «пропащу силу», якою його зробили «крива стежка» бунтарства і невміння знайти вірні шляхи боротьби проти кривдників і гнобителів.
Проблема вибору і невірні висновки перетворили Чіпку з правдошукача на злочинця. Слід сказати, що причини такої долі Панас Мирний вбачав у дитинстві і подальшому житті героя в умовах безправ’я українського народу і безкарності панства. В основу свого роману письменник поклав історію життя свого друга дитинства Чіпки Грицька, який був круглим сиротою і ще з дитинства зазнав багато лиха. Але, на відміну від героя роману, він став заможнім господарем не крадучи та грабуючи, а важко працюючи.
На прикладі історії Чіпки Варениченка Панас Мирний застерігає нас від квапливості при виборі життєвого шляху, вчить нас бути розсудливими у своїх вчинках, ніколи не йти на компроміси з власною совістю і пам’ятати вічні людські ідеали та моральні цінності.
[x(1+p/100)-800](1+p/100)= 2750
x·p/100=300 ⇔p/100=300/x
[x(1+300/x )-800](1+300/x )= 2750 ( x+300-800)(1+300/x )=2750
(x-500)(x+300)=2750x x²-200x-150000-2750x=0 x²-2950x-150000=0
x1=[2950-√(2950²+4·150000)]/2 =[2950-3050]/2 =-50
x2=[2950+3050]/2=6000
первоначальная величина вклада была 6000 рублей.