Оборона Константинополя — битва, що відбувалася між християнською Візантійською та ісламською Османською імперіями за володіння Константинополем. Почалася 6 квітня з облоги візантійської столиці турками-османами під командуванням султана Мегмеда II. Православних захисників, яких очолював імператор Костянтин XI, підтримали католицькі держави Венеції, Генуї та Святий Престол. Облога міста тривала 53 дні. 29 травня 1453 року, завдяки артилерії, мусульманські війська взяли Константинополь штурмом. Його падіння поклало край існуванню Візантійської імперії, перервало 1500-літню греко-римську традицію регіону й завдало великого удару по європейському християнському світу, насамперед православ'ю. Османи перенесли свою столицю до Константинополя, який перейменували на Стамбул. Перемога утвердила турецьке панування в східному басейні Середземномор'я та Балканах. У європейській історіографії падіння Константинополя вважається епохальною подією, що завершує добу середньовіччя. В турецькій традиції називається завоювання Стамбулу
Объяснение:
Турецька армія складалася приблизно з 80 тисяч регулярних бійців, не рахуючи ополчення, башибузуків, яких було близько 20 тис., і декількох тисяч солдатів тилових служб. У флоті султана було 6 трирем, 10 Бірем, 15 гребних галер, близько 75 фуст (невеликих швидкохідних суден), і 20 парандарій — важких вантажних барж для підвезення продовольства і матеріалів. Турецьким флотом командував правитель Галліполі Сулейман Балтоглу. Така кількість судів відразу ж визначила панування турків у Мармуровому морі
Облога міста тривала 53 дні. 29 травня 1453 року, завдяки артилерії, мусульманські війська взяли Константинополь штурмом.
ответ транспортировки пострадавших Существует несколько видов транспортировки пострадавших. Передвижение с поддержкой. Данный вид транспортировки осуществляют в том случае, если позволяет состояние пострадавшего. В этом случае руку пострадавшего закидывают за шею и придерживают за кисть. Переноска на руках. Пострадавшего берут на руки. Одной рукой охватывают туловище, другую заводят под колени, пострадавший обхватывает рукой за шею Переноска на спине. Пострадавший находится на спине и руками держится за его надплечья своими руками поддерживает пострадавшего за нижнюю треть бедер. Переноска двумя на руках, сцепленных в "замок". Четыре руки складывают в виде "замка". Каждый из обхватывает левой кистью свое правое запястье, а правой – левое запястье другого Пострадавший усаживается на этот "замок" и обхватывает за плечи. Переноска пострадавшего в положении полусидя на руках. Один из обхватывает пострадавшего сзади под руки, а другой становится между ног пострадавшего и берет под руки его голени. Переноска на носилках. Носилки можно взять в больнице, на станции и в машине скорой медицинской Импровизированные носилки можно сделать самостоятельно. В зависимости от вида повреждения пострадавшему на носилках придают соответствующее положение: • обычное положение, на спине с выпрямленными конечностями; • при ранении головы пострадавшего помещают на спине с приподнятой верхней частью туловища и головы; • при ранении передней части шеи и верхних дыхательных путей пострадавшему придают полусидящее положение с головой, наклоненной вперед, с таким расчетом, чтобы подбородок соприкасался с грудью; • при ранении в грудь пострадавшего переносят в полусидящем положении или в положении на спине; • при ранении в живот показано положение на спине с согнутыми в коленях ногами; • при закрытом повреждении позвоночника и таза пострадавший должен находиться в положении на спине, при открытых повреждениях – на боку или на животе; • при повреждении верхней конечности пострадавший находится в положении на спине с некоторым наклоном на здоровый бок. Предплечье помещают на грудь или на живот; • при повреждении нижней конечности пострадавший лежит на спине с приподнятой на подушке поврежденной конечностью. При переноске пострадавшего на носилках один становится у головного, другой – у ножного конца носилок надевают подвесные ремни на плечи, берутся за ручки носилок и одновременно поднимают их. Лучшие условия для перевозки пострадавших имеются в специальных санитарных автомашинах, самолетах и вертолетах. В случае их отсутствия перевозка пострадавшего может осуществляться на любом транспорте, в максимально щадящем режиме. Первая при поражении аварийно химически опасными веществами В настоящее время в России насчитывается свыше 3 тыс. химически опасных объектов, в сфере производства которых используются АХОВ в количествах, представляющих опасность (в случае аварии) как для персонала, так и проживающего вблизи населения. Перечень АХОВ составляет 107 наименований. К наиболее рас АХОВ относятся: азотная кислота, аммиак, ацетонитрил, ацетонциангидрин, водород хлористый, водород фтористый, водород цианистый, диметиламин, метиламин, метил бромистый, метил хлористый, нитрил акриловой кислоты, оксид этилена, сернистый ангидрид, сероводород, сероуглерод, соляная кислота, формальдегид, фосген, хлор, хлорпикрин. Решающее значение для защиты населения от АХОВ имеют плановые административно-организационные мероприятия (создание систем контроля и оповещения населения, специальная подготовка убежищ и жилых зданий, подготовка сил РСЧС к ликвидации последствий аварийного выброса АХОВ и т.д.). Вместе с тем крайне важное значение имеет и то, насколько своевременно и правильно оказана первая пораженным АХОВ. При контакте с любым АХОВ в зоне заражения необходимо выполнить следующие мероприятия. 1. Прекратить поступление яда в организм (вывод пораженного из зоны заражения, частичная санитарная обработка, использование средств индивидуальной защиты кожи, слизистых и органов дыхания). 2. Ускорить выведение имеющегося в организме яда (промывание желудка, прием слабительных средств, адсорбентов). 3. При необходимости провести сердечно-легочную реанимацию. 4. Применить лекарственные средства профилактики и лечения отравлений АХОВ (антидоты). 5. При возможности дать кислород, глюкозу (сладкий чай).Объяснение:
Оборона Константинополя — битва, що відбувалася між християнською Візантійською та ісламською Османською імперіями за володіння Константинополем. Почалася 6 квітня з облоги візантійської столиці турками-османами під командуванням султана Мегмеда II. Православних захисників, яких очолював імператор Костянтин XI, підтримали католицькі держави Венеції, Генуї та Святий Престол. Облога міста тривала 53 дні. 29 травня 1453 року, завдяки артилерії, мусульманські війська взяли Константинополь штурмом. Його падіння поклало край існуванню Візантійської імперії, перервало 1500-літню греко-римську традицію регіону й завдало великого удару по європейському християнському світу, насамперед православ'ю. Османи перенесли свою столицю до Константинополя, який перейменували на Стамбул. Перемога утвердила турецьке панування в східному басейні Середземномор'я та Балканах. У європейській історіографії падіння Константинополя вважається епохальною подією, що завершує добу середньовіччя. В турецькій традиції називається завоювання Стамбулу
Объяснение:
Турецька армія складалася приблизно з 80 тисяч регулярних бійців, не рахуючи ополчення, башибузуків, яких було близько 20 тис., і декількох тисяч солдатів тилових служб. У флоті султана було 6 трирем, 10 Бірем, 15 гребних галер, близько 75 фуст (невеликих швидкохідних суден), і 20 парандарій — важких вантажних барж для підвезення продовольства і матеріалів. Турецьким флотом командував правитель Галліполі Сулейман Балтоглу. Така кількість судів відразу ж визначила панування турків у Мармуровому морі
Облога міста тривала 53 дні. 29 травня 1453 року, завдяки артилерії, мусульманські війська взяли Константинополь штурмом.