Краткая биография ПрокофьеваПрокофьев Сергей Сергеевич (1891— 1953), композитор, пианист, дирижёр. Родился 23 апреля 1891 г. в имении Солнцевка (ныне село Красное) Донецкой области, где отец служил управляющим. В 1904 г. Прокофьев поступил в Петербургскую консерваторию; занимался композицией у А. К. Лядова, а инструментовкой — у Н. А. Римского-Корсакова. Окончил консерваторию в 1909 г. как композитор, после чего вновь поступил в неё уже по классу фортепиано. Если диплом композитора, по собственным словам Прокофьева, был «плохого качества» (отношения с педагогами у него не сложились), то окончание консерватории в 1914 г. как пианиста оказалось блестящим — ему была присуждена премия Антона Рубинштейна и выдан диплом с отличием. Ещё учась в консерватории, Прокофьев написал свой Первый фортепианный концерт, который с триумфом исполнил на выпускном экзамене. Всего у него пять концертов для фортепиано, два для скрипки и один для виолончели. В 1917 г. Прокофьев написал Первую симфонию, назвав её «Классической». Вплоть до 1952 г., когда была создана последняя, Седьмая симфония, композитор постоянно обращался к этому жанру. Тем не менее основные жанры в его творчестве — опера и балет. Оперу «Маддалена» Прокофьев сочинил в 1911 г., а балет «Сказка про шута, семерых шутов перешутившего» — в 1915 г. Настоящей удачей явилась опера «Игрок» (1916 г.) по повести Ф. М. Достоевского. С 1918 по 1933 г. Прокофьев жил в Америке. За границей он успешно концертировал и писал музыку. В 1919 г. появилась его знаменитая опера «Любовь к трём апельсинам» по К. Гоцци, в 1925 г. — балет «Стальной скок», в 1928 г. — балет «Блудный сын». Вершины его балетного творчества — «Ромео и Джульетта» (1936 г.) и «Золушка» (1944 г.). В оперном жанре величайшими достижениями Прокофьева по праву считаются «Война и мир» (1943 г.) по Л. Н. Толстому и «Обручение в монастыре» (1940 г.) на сюжет «Дуэньи» Р. Шеридана. Выдающийся талант Прокофьева был высоко оценён как на родине, так и за рубежом. В 1934 г. композитора избрали членом Национальной академии «Санта-Чечилия» в Риме, в 1946 г. — почётным членом пражской «Умелецкой беседы», в 1947 г. — членом Шведской королевской музыкальной академии. Он неоднократно был лауреатом Государственной премии СССР, а посмертно (1957 г.) Прокофьеву была присуждена Ленинская премия. Умер 5 марта 1953 г.
1 Стос. до давньогрецької або давньоримської культури, мистецтва, суспільного ладу і т. ін. На тлі вечірнього неба пропливають чотири жінки з кошиками на голові, наче античні вази (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 406); — Я дуже задоволений, що моїм синам школа прищепила любов до античних авторів (Письменники зблизька, 1958, 59); У Північному Причорномор'ї розвивалася антична культура, що збагатила культуру місцевих племен, які донесли її кращі традиції аж до часів КиївсПрибутковий ордер — первинний документ, який застосовують для обліку матеріальних цінностей, що надходять від постачальників або після перероблення на склад підприємства, організації чи установи. Прибутковий ордер виписують в одному примірнику і використовують для кількісно-сумарного обліку матеріальних цінностей, що надійшли на підприємство. Надходження готівки в касу оформляють прибутковим касовим ордером. Платникові готівки видається квитанція[3].
2 Меморіальний ордер — розрахунковий документ, який складається за ініціативою банку для оформлення операцій щодо списання коштів з рахунку платника і внутрішньобанківських операцій.
3 Лицарство виникло у франків у зв'язку з переходом у VIII ст. від народного пішого війська до кінного війська васалів. Піддавшись впливу церкви та поезії, воно виробило моральний та естетичний ідеал воїна, а в епоху Хрестових походів, під впливом виниклих тоді духовно-лицарських орденів, замкнувся у спадкову аристократію, що усвідомлювало себе міжнародним військовим орденом. Посилення державної влади, перевага піхоти над кіннотою, винахід вогнепальної зброї та створення постійного війська до кінця Середньовіччя перетворили феодальне лицарство в політичний стан титулованої знаті.
4 Кульмінаційний момент бурхливого розвитку української культури готувався поступово упродовж попередніх століть завдяки формуванню основного класичного фонду українського фольклору в усьому розмаїтті йога жанрів, розвитку музичного виконавства та освіти, що зумовило зростання професіоналізму в різних галузях музичної культури. Вокально-хорова та інструментальна музика були невід'ємними складовими тогочасної театральної культури - шкільної драми і вертепу. У театрі, професійній музиці яскраво виявився стиль бароко, а наприкінці XVIII ст. - класицизм.
5
Карл Філіпп Емануель Бах
Березовський Максим Созонтович
Людвіг ван Бетховен
Луїджі Боккеріні
Бортнянський Дмитро Степанович
6
Точно етимологія терміну «бароко» не визначена й досьогодні, але найпопулярніша версія — від португальського «perrola barroca», тобто «перлина неправильної форми», що дуже влучно характеризує стиль. Під бароко розумілося щось примхливе, часом навіть до дивацтва, чудернацтва. Найбільше розповсюдилося в Італії у XVI та XVII століттях. Назва була придумана естетами XVIII ст. як глузлива, далі успадкована художньою критикою XVII ст., що вважала цей напрямок кризою стилю, занепадом краси та гарного смаку. Але з часом термін «бароко» втратив негативний підтекст і став використовуватися для визначення цього художнього напрямку, якому притаманні вибагливість, химерність, ошатність, складні динамічні форми
7
Представниками цього стилю є Пітер Пауль Рубенс, Антон ван Дейк (Фландрія), в живописі: Кортона, Караваджо, в архітектурі Лоренцо Берніні (Італія), Бартоломей Растреллі (Росія), в літературі: Педро Кальдерон (Іспанія), Агріпа д'Обіньє (Франція), Михайло Ломоносов (Росія), в музиці період бароко тривав з 1600 до 1750 рр ...
8
Майже головним словом доби рококо було слово «примха» (каприз). У мистецтві визначається легкими, нервовими, ніжними та химерними формами («грайливе» рококо). Він виявився насамперед у розплануванні і декорації інтер'єру (палаців, церков, костьолів). В добу рококо скульптура (переважно поліхромна) стала істотною частиною архітектурної композиції, а орнамент (зокрема у різьбі) набрав форм мушлі («rocaille»). У добу рококо широко розвинулося мистецьке ремесло — ткацтво, ювелірство, порцеляна, меблі, гобелени
9
Для класицизму характерна орієнтація на античну літературу, яка проголошувалася ідеальною, класичною, гідною наслідування. Теоретичним підґрунтям класицизму була антична теорія поетики і насамперед «Поетика» Арістотеля, теоретичні засади якого втілювала французька «Плеяда» (XVII ст.). У виробленні своїх загальнотеоретичних програм, особливо в галузі жанру і стилю, класицизм спирався і на філософію раціоналізму.
10
Філософський напрям романтизму, сформувавшись майже одночасно в Англії і Німеччині в другій половині 80-х років XVIII ст.,
Родился 23 апреля 1891 г. в имении Солнцевка (ныне село Красное) Донецкой области, где отец служил управляющим. В 1904 г. Прокофьев поступил в Петербургскую консерваторию; занимался композицией у А. К. Лядова, а инструментовкой — у Н. А. Римского-Корсакова.
Окончил консерваторию в 1909 г. как композитор, после чего вновь поступил в неё уже по классу фортепиано. Если диплом композитора, по собственным словам Прокофьева, был «плохого качества» (отношения с педагогами у него не сложились), то окончание консерватории в 1914 г. как пианиста оказалось блестящим — ему была присуждена премия Антона Рубинштейна и выдан диплом с отличием.
Ещё учась в консерватории, Прокофьев написал свой Первый фортепианный концерт, который с триумфом исполнил на выпускном экзамене. Всего у него пять концертов для фортепиано, два для скрипки и один для виолончели. В 1917 г. Прокофьев написал Первую симфонию, назвав её «Классической». Вплоть до 1952 г., когда была создана последняя, Седьмая симфония, композитор постоянно обращался к этому жанру. Тем не менее основные жанры в его творчестве — опера и балет. Оперу «Маддалена» Прокофьев сочинил в 1911 г., а балет «Сказка про шута, семерых шутов перешутившего» — в 1915 г. Настоящей удачей явилась опера «Игрок» (1916 г.) по повести Ф. М. Достоевского.
С 1918 по 1933 г. Прокофьев жил в Америке. За границей он успешно концертировал и писал музыку. В 1919 г. появилась его знаменитая опера «Любовь к трём апельсинам» по К. Гоцци, в 1925 г. — балет «Стальной скок», в 1928 г. — балет «Блудный сын». Вершины его балетного творчества — «Ромео и Джульетта» (1936 г.) и «Золушка» (1944 г.). В оперном жанре величайшими достижениями Прокофьева по праву считаются «Война и мир» (1943 г.) по Л. Н. Толстому и «Обручение в монастыре» (1940 г.) на сюжет «Дуэньи» Р. Шеридана.
Выдающийся талант Прокофьева был высоко оценён как на родине, так и за рубежом. В 1934 г. композитора избрали членом Национальной академии «Санта-Чечилия» в Риме, в 1946 г. — почётным членом пражской «Умелецкой беседы», в 1947 г. — членом Шведской королевской музыкальной академии.
Он неоднократно был лауреатом Государственной премии СССР, а посмертно (1957 г.) Прокофьеву была присуждена Ленинская премия.
Умер 5 марта 1953 г.
Відповідь:
Пояснення:
1 Стос. до давньогрецької або давньоримської культури, мистецтва, суспільного ладу і т. ін. На тлі вечірнього неба пропливають чотири жінки з кошиками на голові, наче античні вази (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 406); — Я дуже задоволений, що моїм синам школа прищепила любов до античних авторів (Письменники зблизька, 1958, 59); У Північному Причорномор'ї розвивалася антична культура, що збагатила культуру місцевих племен, які донесли її кращі традиції аж до часів КиївсПрибутковий ордер — первинний документ, який застосовують для обліку матеріальних цінностей, що надходять від постачальників або після перероблення на склад підприємства, організації чи установи. Прибутковий ордер виписують в одному примірнику і використовують для кількісно-сумарного обліку матеріальних цінностей, що надійшли на підприємство. Надходження готівки в касу оформляють прибутковим касовим ордером. Платникові готівки видається квитанція[3].
2 Меморіальний ордер — розрахунковий документ, який складається за ініціативою банку для оформлення операцій щодо списання коштів з рахунку платника і внутрішньобанківських операцій.
3 Лицарство виникло у франків у зв'язку з переходом у VIII ст. від народного пішого війська до кінного війська васалів. Піддавшись впливу церкви та поезії, воно виробило моральний та естетичний ідеал воїна, а в епоху Хрестових походів, під впливом виниклих тоді духовно-лицарських орденів, замкнувся у спадкову аристократію, що усвідомлювало себе міжнародним військовим орденом. Посилення державної влади, перевага піхоти над кіннотою, винахід вогнепальної зброї та створення постійного війська до кінця Середньовіччя перетворили феодальне лицарство в політичний стан титулованої знаті.
4 Кульмінаційний момент бурхливого розвитку української культури готувався поступово упродовж попередніх століть завдяки формуванню основного класичного фонду українського фольклору в усьому розмаїтті йога жанрів, розвитку музичного виконавства та освіти, що зумовило зростання професіоналізму в різних галузях музичної культури. Вокально-хорова та інструментальна музика були невід'ємними складовими тогочасної театральної культури - шкільної драми і вертепу. У театрі, професійній музиці яскраво виявився стиль бароко, а наприкінці XVIII ст. - класицизм.
5
Карл Філіпп Емануель Бах
Березовський Максим Созонтович
Людвіг ван Бетховен
Луїджі Боккеріні
Бортнянський Дмитро Степанович
6
Точно етимологія терміну «бароко» не визначена й досьогодні, але найпопулярніша версія — від португальського «perrola barroca», тобто «перлина неправильної форми», що дуже влучно характеризує стиль. Під бароко розумілося щось примхливе, часом навіть до дивацтва, чудернацтва. Найбільше розповсюдилося в Італії у XVI та XVII століттях. Назва була придумана естетами XVIII ст. як глузлива, далі успадкована художньою критикою XVII ст., що вважала цей напрямок кризою стилю, занепадом краси та гарного смаку. Але з часом термін «бароко» втратив негативний підтекст і став використовуватися для визначення цього художнього напрямку, якому притаманні вибагливість, химерність, ошатність, складні динамічні форми
7
Представниками цього стилю є Пітер Пауль Рубенс, Антон ван Дейк (Фландрія), в живописі: Кортона, Караваджо, в архітектурі Лоренцо Берніні (Італія), Бартоломей Растреллі (Росія), в літературі: Педро Кальдерон (Іспанія), Агріпа д'Обіньє (Франція), Михайло Ломоносов (Росія), в музиці період бароко тривав з 1600 до 1750 рр ...
8
Майже головним словом доби рококо було слово «примха» (каприз). У мистецтві визначається легкими, нервовими, ніжними та химерними формами («грайливе» рококо). Він виявився насамперед у розплануванні і декорації інтер'єру (палаців, церков, костьолів). В добу рококо скульптура (переважно поліхромна) стала істотною частиною архітектурної композиції, а орнамент (зокрема у різьбі) набрав форм мушлі («rocaille»). У добу рококо широко розвинулося мистецьке ремесло — ткацтво, ювелірство, порцеляна, меблі, гобелени
9
Для класицизму характерна орієнтація на античну літературу, яка проголошувалася ідеальною, класичною, гідною наслідування. Теоретичним підґрунтям класицизму була антична теорія поетики і насамперед «Поетика» Арістотеля, теоретичні засади якого втілювала французька «Плеяда» (XVII ст.). У виробленні своїх загальнотеоретичних програм, особливо в галузі жанру і стилю, класицизм спирався і на філософію раціоналізму.
10
Філософський напрям романтизму, сформувавшись майже одночасно в Англії і Німеччині в другій половині 80-х років XVIII ст.,