Гурткова робота – важливий вид позакласної роботи у навчально-виховному процесі. Сухомлинський був глибоко переконаний, що можливість для всебічного розвитку школярів у позакласні години дуже широкі, а здібності й нахили дітей - багатогранні. Характерною особливістю позакласної роботи є те, що вона здійснюється на принципі добровільності. В роботі кожного гуртка є гурткові дні, коли діти весело та цікаво проводять свята, урочисті заходи. Гурткові дні ще більш здружують, згуртовують дітей, сприяють розкриттю їх творчих здібностей. Розглядаючи діяльність спортивно-туристичного гуртка, можна сказати, що туризм взагалі, і спортивний туризм зокрема – надзвичайно захоплива справа. Спортивний туризм – це більше ніж спорт. Це можливість познайомитися з культурою проживаючих у районі подорожі народів, насолодитися спогляданням дивовижних ландшафтів, випробувати трепет дослідника - першопрохідника. Нарешті, спортивний туризм - це школа мудрості. Це точний розрахунок сил, вміння передбачати події і прогнозувати перебіг породжуваних ними процесів, це розвиток високих моральних і духовних якостей. Унікальним і важливим моментом в спортивному туризмі є те, що він, як і любий інший спорт, розвиває не тільки тіло, але й дух. Безсумнівно, що гуртківці, які займаються спортивним туризмом, опановують велику кількість практичних, корисних навичок, що неодноразово знадобляться у житті. Але окремо слід сказати про позитивні особистісні зміни юних спортсменів-туристів. Зміни, що формуються, коли допомагаєш другу в скрутну хвилину, коли переживаєш фізичні та побутові незручності, коли душа переймається красою оточуючого….І тому правильно організовані гурткові дні в гуртку спортивного туризму до дітям ще більше розкритися, закріпити пройдений на заняттях матеріал, розвинути творчі здібності, подарувати прекрасні моменти спілкування одне з одним, залишити в душі незабутні спогади…
Мета даної теми полягає в наступному: провести цікаві гурткові дні для змістовного дозвілля учнів, під час яких сприяти створенню позитивних емоційних переживань дітей, розвивати їх творчі навички, комунікативність, спонукати до активності.
Матеріал розрахований для учнів 5-11 класів.
Дана тема розрахована на 8 годин. Заняття можна проводити на протязі навчального року. Доцільно провести свято „День Туризму” – 27 вересня, свято „Посвята в туристи” – 15 листопада (через два місяці після того, як новачки прийшли в гурток), свято „Вечір бардівської пісні” - 20 грудня (неофіційне свято), свято „Міс туризму” – до 8 березня.
Арфа - один из древнейших музыкальных инструментов человечества. Она произошла от лука с натянутой струной, которая мелодично звучала при выстреле. Позже звук тетивы стали использовать как сигнал. Человек, впервые натянувший на лук три-четыре тетивы, которые из-за своей неодинаковой длины издавали звуки разной высоты, и стал создателем первой арфы. Даже на египетских фресках 15 века до нашей эры арфы еще напоминают лук. А эти арфы не самые древние: древнейшую археологи нашли при раскопках шумерского города Ура в Мессопотамии - она была изготовлена четыре с половиной тысячи лет назад, в 26 веке до нашей эры. В древности на Востоке, в Греции и в Риме арфа оставалась одним из самых распространенных и любимых инструментов. Часто ей пользовались для сопровождения пения или игры на других инструментах. Рано появилась арфа и в средневековой Европе: здесь особым искусством игры на ней славилась Ирландия, где народные певцы - барды - пели под ее аккомпанемент свои саги. Арфа - струнный щипковый инструмент. Считается, что красотой своего внешнего вида она превосходит всех своих соседей по оркестру. Ее изящные очертания скрывают форму треугольника, металлическую раму украшают резьбой. На раму натягивают струны (47-48) разной длины и толщины, которые образуют прозрачную сетку. В начале 19 века старинную арфу усовершенствовал знаменитый фортепьянный мастер Эрар. Он нашел быстро изменять длину струн и тем самым высоту звука арфы. Виртуозные возможности арфы довольно своеобразны: на ней прекрасно удаются широкие аккорды, пассажи из арпеджий, глиссандо - скольжение руки по всем струнам, настроенным на какой-нибудь аккорд, флажолеты. Роль арфы в оркестре не столько эмоциональная, сколько красочная. Арфа часто аккомпанирует разным инструментам оркестра; в других случаях ей поручают эффектные соло. Их немало в балетах Чайковского, Глазунова, в сочинениях Римского-Корсакова. Из западноевропейских композиторов 19 века арфой наиболее широко пользовались Берлиоз, Мейербер, Вагнер и Лист. Известная партия из двух арф в "Вальсе" из "Фантастической симфонии" Берлиоза положила начало тому виртуозному стилю, который стал ведущим в трех последних веках. Раньше, с момента своего появления в симфоническом оркестре 18 столетия вплоть до Берлиоза, арфа имитировала звук лютни, гитары (как у Глинки в "Арагонской охоте") или клавесина. Арфу использовали также в тех случаях, когда нужно было вызвать ассоциацию с античностью. Примерами могут служить "Орфей" Глюка или "Прометей" Бетховена.
Гурткова робота – важливий вид позакласної роботи у навчально-виховному процесі. Сухомлинський був глибоко переконаний, що можливість для всебічного розвитку школярів у позакласні години дуже широкі, а здібності й нахили дітей - багатогранні. Характерною особливістю позакласної роботи є те, що вона здійснюється на принципі добровільності. В роботі кожного гуртка є гурткові дні, коли діти весело та цікаво проводять свята, урочисті заходи. Гурткові дні ще більш здружують, згуртовують дітей, сприяють розкриттю їх творчих здібностей. Розглядаючи діяльність спортивно-туристичного гуртка, можна сказати, що туризм взагалі, і спортивний туризм зокрема – надзвичайно захоплива справа. Спортивний туризм – це більше ніж спорт. Це можливість познайомитися з культурою проживаючих у районі подорожі народів, насолодитися спогляданням дивовижних ландшафтів, випробувати трепет дослідника - першопрохідника. Нарешті, спортивний туризм - це школа мудрості. Це точний розрахунок сил, вміння передбачати події і прогнозувати перебіг породжуваних ними процесів, це розвиток високих моральних і духовних якостей. Унікальним і важливим моментом в спортивному туризмі є те, що він, як і любий інший спорт, розвиває не тільки тіло, але й дух. Безсумнівно, що гуртківці, які займаються спортивним туризмом, опановують велику кількість практичних, корисних навичок, що неодноразово знадобляться у житті. Але окремо слід сказати про позитивні особистісні зміни юних спортсменів-туристів. Зміни, що формуються, коли допомагаєш другу в скрутну хвилину, коли переживаєш фізичні та побутові незручності, коли душа переймається красою оточуючого….І тому правильно організовані гурткові дні в гуртку спортивного туризму до дітям ще більше розкритися, закріпити пройдений на заняттях матеріал, розвинути творчі здібності, подарувати прекрасні моменти спілкування одне з одним, залишити в душі незабутні спогади…
Мета даної теми полягає в наступному: провести цікаві гурткові дні для змістовного дозвілля учнів, під час яких сприяти створенню позитивних емоційних переживань дітей, розвивати їх творчі навички, комунікативність, спонукати до активності.
Матеріал розрахований для учнів 5-11 класів.
Дана тема розрахована на 8 годин. Заняття можна проводити на протязі навчального року. Доцільно провести свято „День Туризму” – 27 вересня, свято „Посвята в туристи” – 15 листопада (через два місяці після того, як новачки прийшли в гурток), свято „Вечір бардівської пісні” - 20 грудня (неофіційне свято), свято „Міс туризму” – до 8 березня.
В древности на Востоке, в Греции и в Риме арфа оставалась одним из самых распространенных и любимых инструментов. Часто ей пользовались для сопровождения пения или игры на других инструментах. Рано появилась арфа и в средневековой Европе: здесь особым искусством игры на ней славилась Ирландия, где народные певцы - барды - пели под ее аккомпанемент свои саги.
Арфа - струнный щипковый инструмент. Считается, что красотой своего внешнего вида она превосходит всех своих соседей по оркестру. Ее изящные очертания скрывают форму треугольника, металлическую раму украшают резьбой. На раму натягивают струны (47-48) разной длины и толщины, которые образуют прозрачную сетку. В начале 19 века старинную арфу усовершенствовал знаменитый фортепьянный мастер Эрар. Он нашел быстро изменять длину струн и тем самым высоту звука арфы.
Виртуозные возможности арфы довольно своеобразны: на ней прекрасно удаются широкие аккорды, пассажи из арпеджий, глиссандо - скольжение руки по всем струнам, настроенным на какой-нибудь аккорд, флажолеты.
Роль арфы в оркестре не столько эмоциональная, сколько красочная. Арфа часто аккомпанирует разным инструментам оркестра; в других случаях ей поручают эффектные соло. Их немало в балетах Чайковского, Глазунова, в сочинениях Римского-Корсакова. Из западноевропейских композиторов 19 века арфой наиболее широко пользовались Берлиоз, Мейербер, Вагнер и Лист. Известная партия из двух арф в "Вальсе" из "Фантастической симфонии" Берлиоза положила начало тому виртуозному стилю, который стал ведущим в трех последних веках. Раньше, с момента своего появления в симфоническом оркестре 18 столетия вплоть до Берлиоза, арфа имитировала звук лютни, гитары (как у Глинки в "Арагонской охоте") или клавесина. Арфу использовали также в тех случаях, когда нужно было вызвать ассоциацию с античностью. Примерами могут служить "Орфей" Глюка или "Прометей" Бетховена.