Вставьте подходящий предлог с дательным падежом и в случае необходимости
сопроводительное слово.
1. Otto arbeitet als Manager Siemens. Um 9 Uhr fährt er ... Bus... Arbeit. 2 ihm sitzt im Büro noch
seine Sekretärin. Sie holt Kaffee ... Kantine. Jetzt ist sie ... Dolmetscher.
3. Otto arbeitet hier ... Jahr.
4...
Büro geht Otto ... Fuß ... Hause.
5. Die Schüler stellen Fragen...Text. Sie übersetzen Wörter
...Wörterbuch. Sie schaffen alles ... einer Aufgabe.
6. Die Großeltern wohnen ... Wien. Es sind 20 Kilometer
Stadt.
7. Sie nimmt das Auto ... Vater und kommt uns 8 6 Jahren gehen die Kinder ... Schule.
літні канікули
коли наступає літо, у мене відразу піднімається настрій. не те, щоб воно в мене було поганим навесні, узимку або восени, але той факт, що не потрібно нікуди йти, вставати в школу, готовити щодня уроки мене дуже радує
улітку я займаюся всім тим, на що бракує часу в шкільні будні. люблю грати у футбол, проводити час зі своїми родителями, зустрічатися з однокласниками, довго спати і є багато морозива. ще мені подобається, що влітку росте багато фруктів і овочів. у нас є дача за містом. і влітку я проводжу там багато часу. тато мені розповідає щось цікаве про рослини, щоб потім я сам смог вирощувати їх.
природа влітку набирає соки й дарує нам усе, що може. я люблю ходити по літньому лісі зі своїми товаришами або з родителями. ми часто ходимо на річку, кілька разів ми з татом ходили на риболовлю, але я увесь час спав з вудкою, тому що рано доводилося вставати. цього року ми їздили всією сім'єю на море. відмінно проводили час із ранку до вечора, купалися, грали, співали пісні й загоряли. літо - моя улюблена пора року. дуже не хотілося б, щоб воно закінчувалося, адже тоді знову потрібно буде ходити в школу й щодня готовити уроки.
in den regalen meines arbeitszimmers stehen viele bücher. ich sehe manchmal einige von ihnen an. ich stelle oft fest, dass sie mir nichts mehr zu sagen haben,dann schließe ich sie und vergesse. in anderen büchern finde ich die wahrheit und die bestätigung meiner eigenen gedanken. manchmal mag ich den inhalt einer bestimmten seite in einem buch. auch nach ein paar jahren nehme ich sie wieder in die hand, etwas, das ich mochte, las. es scheint mir, dass ich in ihre spirituelle intimität komme, sie verjüngen mich. diese verjüngende kraft, die in ihnen lebt, nennt man poesie.