1. Потенциальные негативные воздействия в системе "Человек - среда обитания". 2. Классификация чрезвычайных ситуаций по группам классификации.
3. Общая характеристика чрезвычайных ситуаций по группам классификации.
4. Характеристика аварий особо опасных производств.
5. Характеристика аварий на взрыво-пожарных объектах.
6. Характеристика аварий на гидродинамических сооружениях.
7. Характеристика стихийных бедствий (геофизического) геологического характера.
8. Характеристика стихийных бедствий гидрометеорологического характера.
9. Характеристика стихийных бедствий типа массовые заболевания.
10. Характеристика ЧС, связанных с применением средств поражения. Ядерное оружие.
11. Общая характеристика и классификация очагов поражения.
12. Очаг механического воздействия. Общая характеристика.
13. Очаг механического воздействия. Характеристика основных поражающих факторов.
14. Природа и поражающее действие ионизирующих излучений.
15. Очаги ионизирующего воздействия. Характеристика радиоактивного заражения местности.
16. Очаги химического воздействия. Зона химического заражения.
17. Общая характеристика ОВ.
18. Общая характеристика СДЯВ. (АХОВ).
19. Очаг теплового воздействия.
20. Очаг бактериологического воздействия.
21. Общая характеристика оценки обстановки при чрезвычайных ситуациях.
22. Виды разведок степени поражающих воздействий. Общая их характеристика.
23. Характеристика инженерной и пожарной разведок.
24. Характеристика радиационной разведки.
25. Характеристика химической и бактериологической разведок.
26. Назначение, состав, подготовка к работе ДП - 5.
27. Произведение измерений ДП - 5.
28. Назначение, состав ВПХР.
29. Проведение измерений ВПХР.
30. Назначение и задачи РСЧС.
31. Структура и органы управления РСЧС.
32. Характеристика режимов функционирования РСЧС.
33. Основные принципы и защиты населения.
34. Характеристика ПР и ПХЗ населения.
35. Характеристика коллективных средств защиты по защитным свойствам.
36. Назначение и классификация средств индивидуальной защиты. Характеристика средств защиты кожи.
37. Характеристика средств защиты органов дыхания.
38. Характеристика медицинских средств индивидуальной защиты.
39. Сущность и факторы устойчивости жизнедеятельности.
40. Общие понятия оценки устойчивости объекта.
41. Радиационная безопасность населения. Основные понятия.
42. Основные принципы и нормирование радиационной безопасности.
43. Показатели оценки радиационной безопасности. Права и обязанности населения по радиационной безопасности.
44. Основные повышения устойчивости жизнедеятельности.
45. Экологическая экспертиза - основа повышения устойчивости жизнедеятельности. Общая характеристика ее.
46. Основные понятия аварийно деятельности.
47. Виды и порядок комплектования аварийно формирований.
48. Сущность статуса в соответствии с законом РФ.
49. Общая характеристика аварийно и других неотложных работ.
50. Меры безопасности в очагах поражающего действия.
51. Характеристика специальной обработки ликвидации последствий чрезвычайных ситуаций.
52. Основные защиты продуктов питания и воды.
53. Законы РФ "О защите населения и территорий от ЧС природного и техногенного характера". Права и обязанности населения.
54. Взаимодействие гражданской обороны и РСЧС. Повседневное управление безопасностью жизнедеятельности.
55. Гражданская оборона, задачи, принципы организации.
56. Структура гражданской обороны объекта.
57. Количественные характеристики поражающих факторов в очагах поражения.
58. Назначение, состав и общее устройство фильтрующих противогазов.
59. Назначение, состав и общее устройство изолирующих противогазов.
60. Поражающие факторы ядерного взрыва. Общая характеристика.
Чи інше: "здоров’я – це ще не все, а все інше без нього – ніщо".
Сьогодні майже 90% дітей дошкільного віку, учнів і студентів мають відхилення у здоров’ї. Тільки за останні 5 років на 41% збільшилася кількість учнівської молоді, віднесеної за станом здоров’я до спеціальних медичних груп. На 60% зросла кількість неповнолітніх, які вживають наркотики, палять, п’ють.
Людина сьогодні звикла сподіватися не н захисні сили свого організму, а на могутність медицини. Академік Амосов стверджував: "Щоб бути здоровим, потрібні власні зусилля, постійні і значні. Замінити їх не можна нічим".
Так, що таке здоров’я?
Здоров’я – сукупність фізичних, духовних, соціальних якостей людини, що є основною її довголіття і необхідною умовою здійснення творчих планів, умовою високої працездатності, створення міцної сім’ї, народження і виховання дітей.
Здоров’я людини – цікаве й складне явище. Воно завжди привертало і буде привертати увагу не лише дослідників, але й кожної людини. Це поняття таке давнє, що на всіх мовах світу є слово" здоров’я".
Здоров’я – це висока працездатність, гарний настрій, упевненість у собі. Фізичне здоров’я дає гарне самопочуття, бадьорість, силу. Психічне здоров’я дарує спокій, чудовий настрій, доброту, веселість. Соціальне здоров’я забезпечує успішність у навчанні. Але ніщо з цього не дається задарма. Для того. щоб зберегти своє здоров’я, треба докладати неабияких зусиль.
Стан здоров’я людини залежить на 20% від спадковості, на 10% від рівня розвитку медицини, на 20% від стану довкілля, на 50% від життя. Тому справедливі є слова: "Ваше здоров’я у ваших ріках". Людина біологічно запрограмована на багато більше років життя, ніж відводить собі. Якщо нам не стільки ж? Ілля Мечников стверджував: "Людина, яка померла раніше 150 років вчинила над собою насильство".
І так ми, дійсно, чинимо нас собою насильство щоденно. Люди давно переконалися, що на здоров’я впливає безліч чинників, і найголовніший з них – це б життя.
б життя – це сукупність стійких форм життєдіяльності людини, які визначають її життєвий шлях. Це – сукупність її звичок. Якщо, людина з дитинства, з молодих років постійно й наполегливо дбає про своє здоров’я, вона в основу своєї життєдіяльності закладає такі стійкі корисні звички, навички, поведінку б мислення, сприйняття оточуючих і себе, які й визначають основний її напрямок – шлях здоров’я. Вона обирає здоровий б життя.
Здоровий б життя передбачає дотримання. Звичайного виконання певних правил, що забезпечують гармонійний розвиток, високу працездатність, духовну рівновагу та здоров’я людини. В основі здорового життя лежить індивідуальна система поведінки й звичок кожної окремої людини, що забезпечує їй потрібний рівень життєдіяльності й здорове довголіття. Здоровий б життя – це практичні дії, спрямовані на запобігання захворювань, зміцнення всіх систем організм й поліпшення загального самопочуття людини.
Головне – замислитися про наслідки своїх дій. Зрозуміло, що для того, аби бути здоровим, потрібно докласти певних зусиль і не набувати шкідливих звичок. Якщо є із якихось причин вони вже є, то треба ужити всіх заходів, аби їх позбутися.
В основі здорового життя лежать такі принципи:
раціональне харчування;
оптимальний руховий режим;
загартування організму;
особиста гігієна;
відсутність шкідливих звичок;
позитивні емоції;
інтелектуальний розвиток;
моральний і духовний розвиток;
формування розвиток вольових якостей.
Раціональне харчування має п’ять основних вимог:
Кількість їжі – це стільки, щоб вона забезпечила добові енерговитрати організму;
Якість їжі – правильне співвідношення жирів, білків, вуглеводів, вітамінів, мікроелементів, води відповідно до вікових періодів дитини;
Правильно організований режим прийому їжі;
Засвоєння їжі – створення приємної обстановки при прийомі їжі;
Щоб їжа не була шкідливою.
За даними, людина за 1 рік повинна:
спожити
споживає
Овочів
161
71
Картоплі
90
120
Фруктів
82
57
Хліба
98
121
М’яса
81
54
Риби
18
9
Молока
433
332
Яєць
350
292
Олії
10-11
7
Звідси бачимо, що в нашому раціоні переважає картопля і хліб. За своєї недбалості, недоїдаємо овочі і фрукти, які маємо вдома. Чому нема щоденно на нашому столі моркви, капусти, горіхів, столового буряка, яблук, перцю, цибулі, часнику. Адже морква – це пам’ять, розум дітей. Вона покращує обмінні процес мозку. Сприяє підвищенню працездатності.
Покращує розумові здібності дітей капуста, чорниці, цибуля, горіхи, кмин. Горіхи впливають не тільки на розумові процеси, але і підвищують імунітет до захворювань. Щоденно треба з’їдати 4-5 і
Как вести себя в общественном транспорте Некоторые люди довольно спокойно относятся к поездкам в автобусах, троллейбусах или метро. Другие не любят пользоваться услугами общественного транспорта, и причиной этому служит ряд неудобств, испытываемый во время поездок. Если бы все пассажиры соблюдали правила элементарной этики, то поездки стали бы намного комфортнее. Существует неписанный свод правил поведения, которые необходимо помнить и соблюдать.
Сидячие места в городском транспорте должны занимать пожилые люди, инвалиды, дети и женщины. Мужчины могут сесть лишь на свободные места только в том случае, если окружающие его попутчики выразили на то свое согласие. Поэтому, прежде чем занять свободное сидячее место, мужчина должен в вежливей форме спросить на то разрешения у пассажиров, находящихся рядом с ним. При этом громко кричать на весь салон, предлагая каждому попутчику занять свободное место, также не стоит. Женщины могут уступить место' мужчине в том случае, если он - инвалид или глубокий старик.
Уступающий свое место не должен вскакивать, молча намекая стоящей рядом бабушке или инвалиду на то, что он может занять его место. В таких случаях следует говорить или «Разрешите предложить вам сесть». В ответ Человек, которому уступили место, должен произнести слова благодарности.
каждый, кому приходится часто ездить в общественном транспорте, хоть раз оказывался в ситуации, когда кто-либо из обидевшихся пассажиров, которому не уступили место, начинал распекать сидящих (особенно если это молодые люди)/»обвинять их в неуважении к старшему поколению и пр. Нужно сказать, что подобное поведение, согласно этикету, также считается грубостью. В таких случаях необходимо вежливо обратиться к сидящим с уступить место.
Объяснение: