У 1246 році виїхав за наказом Батия в Орду, де мав отримати ярлик на Чернігівське князівство, де за наказом хана був страчений (затоптаний ногами). Стосовно того, з якої причини був відданий такий наказ існують різні версії:
Михайло Всеволодович 1239 року наказав вбити перших монгольських послів, які прибули до Києва;
Михайло Всеволодович мав здійснити язичницький обряд (пройти через очисний вогонь) і будучи православним, відмовився це робити;
Михайло Всеволодович мав здійснити обряд, обов'язковий для всіх послів, які прибували у ханську ставку (винятків ні для кого не робили) — проповзти між двох вогнів під натягнутою мотузкою, інколи настільки низько, що повзти доводилось на колінах чи на пузі. Це був вияв покори Великому хану. Михайло Всеволодович і його боярин відмовилися це робити, оскільки це принижувало їхню людську гідність, за що і були страчені. Прямого стосунку до православної віри це не мало, оскільки монголи відрізнялися віротерпимістю, навіть серед родичів хана Батия були люди, що прийняли православну віру, наприклад його син Сартак чи (можливо) його дядько Чагатай.
Алтайский край
Крупнейшие города
Барнаул ↘632 391[2]
Большие города
Бийск ↘200 629[3]
Рубцовск ↘142 551[3]
Средние города
Новоалтайск ↗73 769[3]
Малые города
Алейск ↗29 249[3]
Белокуриха ↘15 160[3]
Горняк ↘12 654[4]
Заринск ↘46 254[3]
Змеиногорск ↘10 533[4]
Камень-на-Оби ↘40 795[4]
Славгород ↘29 371[3]
Яровое ↘18 052[3]
Иркутская область
Основная статья: Города Иркутской области
Крупнейшие города
Иркутск ↗623 562[2]
Большие города
Ангарск ↘224 630[2]
Братск ↘226 269[2]
Средние города
Усолье-Сибирское ↘76 047[2]
Усть-Илимск ↘80 419[2]
Черемхово ↘50 154[2]
Малые города
Алзамай ↘5749[2]
Байкальск ↗12 534[2]
Бирюсинск ↘8416[2]
Бодайбо ↗11 982[2]
Вихоревка ↘20 833[2]
Железногорск-Илимский ↘22 950[2]
Зима ↘30 515[2]
Киренск ↗11 048[2]
Нижнеудинск ↘33 616[2]
Саянск ↗38 820[2]
Свирск ↘12 750[2]
Слюдянка ↗18 213[2]
Тайшет ↘32 671[2]
Тулун ↘39 671[2]
Усть-Кут ↘40 783[2]
Шелехов ↘48 423[2]
Кемеровская область
Крупнейшие города
Кемерово ↘556 382[2]
Новокузнецк ↘552 105[3]
Большие города
Прокопьевск ↘191 839[3]
Средние города
Междуреченск ↘96 159[3]
Ленинск-Кузнецкий ↘95 279[3]
Киселёвск ↘88 192[3]
Юрга ↘81 073[3]
Анжеро-Судженск ↘69 253[3]
Белово ↘71 812[3]
Малые города
Берёзовский ↘45 801[3]
Осинники ↘41 887[3]
Мыски ↘40 991[3]
Мариинск ↘38 209[3]
Топки ↘27 639[3]
Полысаево ↘26 012[3]
Тайга ↘23 168[3]
Гурьевск ↘22 569[3]
Таштагол ↘23 117[3]
Калтан ↘20 610[3]
Красноярский край
Основная статья: Города Красноярского края
Города-миллионеры
Красноярск ↘1 093 771[2]
Большие города
Ачинск ↘105 259[4]
Норильск ↗180 976[3]
Средние города
Железногорск ↘83 857[4]
Зеленогорск ↘61 915[5]
Канск ↘89 111[5]
Лесосибирск ↘59 525[4]
Минусинск ↘68 007[4]
Назарово ↘49 825[5]
Малые города
Артёмовск ↘1688[4]
Боготол ↘19 819[5]
Бородино ↘16 061[5]
Дивногорск ↘29 195[5]
Дудинка ↘21 015[4]
Енисейск ↘17 805[5]
Заозёрный ↗10 286[6]
Игарка ↘4417[5]
Иланский ↘14 967[5]
Кодинск ↘15 911[5]
Сосновоборск ↗40 614[5]
Ужур ↘15 563[5]
Уяр ↗11 981[5]
Шарыпово ↘37 136[4]
Новосибирская область
Города-миллионеры
Новосибирск ↗1 625 631[2]
Большие города
Бердск ↗103 290[6]
Средние города
Искитим ↘57 032[6]
Малые города
Барабинск ↘29 122[6]
Болотное ↘15 629[6]
Карасук ↘27 196[6]
Каргат ↘9519[6]
Куйбышев ↘44 246[6]
Купино ↘13 781[6]
Обь ↗29 194[6]
Татарск ↘23 956[6]
Тогучин ↘21 159[6]
Черепаново ↗19 612[6]
Чулым ↘11 270[6]
Омская область
Основная статья: Города Омской области
Города-миллионеры
Омск ↘1 154 507[2]
Малые города
Исилькуль ↘23 151[6]
Калачинск ↗22 781[6]
Называевск ↘11 249[6]
Тара ↗28 116[6]
Тюкалинск ↘10 326[6]
Томская область
Основная статья: Города Томской области
Крупнейшие города
Томск ↗576 624[2]
Большие города
Северск ↘107 494[4]
Малые города
Асино ↘24 141[7]
Кедровый ↘2024[4]
Колпашево ↘23 209[4]
Стрежевой ↘41 475[4]
Тыва
Основная статья: Города Тывы
Большие города
Кызыл ↗119 438[2]
Малые города
Ак-Довурак ↗13 580[4]
Туран ↘4879[4]
Чадан ↗9139[4]
Шагонар ↗10 995[4]
Хакасия
Большие города
Абакан ↗186 797[2]
Средние города
Черногорск ↗75 067[4]
Малые города
Абаза ↘15 335[4]
Саяногорск ↘47 358[4]
Сорск ↘11 416[4]
Объяснение:
Объяснение:
У 1246 році виїхав за наказом Батия в Орду, де мав отримати ярлик на Чернігівське князівство, де за наказом хана був страчений (затоптаний ногами). Стосовно того, з якої причини був відданий такий наказ існують різні версії:
Михайло Всеволодович 1239 року наказав вбити перших монгольських послів, які прибули до Києва;
Михайло Всеволодович мав здійснити язичницький обряд (пройти через очисний вогонь) і будучи православним, відмовився це робити;
Михайло Всеволодович мав здійснити обряд, обов'язковий для всіх послів, які прибували у ханську ставку (винятків ні для кого не робили) — проповзти між двох вогнів під натягнутою мотузкою, інколи настільки низько, що повзти доводилось на колінах чи на пузі. Це був вияв покори Великому хану. Михайло Всеволодович і його боярин відмовилися це робити, оскільки це принижувало їхню людську гідність, за що і були страчені. Прямого стосунку до православної віри це не мало, оскільки монголи відрізнялися віротерпимістю, навіть серед родичів хана Батия були люди, що прийняли православну віру, наприклад його син Сартак чи (можливо) його дядько Чагатай.