Якщо немає звичних джерел вогню, то, маючи терпіння та певні навички, можна розкласти ватру і без них. Наприклад, тертям дерева об дерево, батарейки об шерсть, ударами каменя об камінь, а в ясну погоду – фокусуванням променя сонця з до лупи, окулярів чи об’єктива фотоапарата.
Для різних умов існують різн розведення багаття.
Пояснення:
«Зірочка»
Великі сухі поліна будь-якої довжини викладають віялом від центру, що нагадує зірочку. Це ощадливий вид багаття, горить до 8-10 годин без особливого пригляду. Добре підходить для обігрівання вночі.
«Мисливський»
На товсту колоду викладають віялом 5-8 дровенят різної довжини, які посувають поступово – з їхнім згорянням. Під ними розпалюють підпал. Ця ватра горітиме до 6-8 годин. Незамінна у дощову погоду.
«Піраміда»
Над розпалом похило складають дрова у вигляді конуса, залишаючи місце для повітря. Це багаття дає велике полум’я і сильний жар. Такий б чудовий для приготування їжі та кип’ятіння води. Можна використовувати і для просушування одягу, освітлення та подачі сигналу лиха. Мінус – швидко прогорає й потребує великої кількості дров.
«Колодязь»
Відрізняється від «піраміди» тим, що дає змогу приготувати їжу одночасно в кількох ємностях. Його конструкцію утворено з розташованих на невеликій відстані паралельно один до одного двох довгих полін, поперек яких зверху кладуть ще два. Дає низьке і широке полум’я, довго горить.
«Решітка»
Для багаття такого типу спочатку кладуть дві великі сухі колоди, на які кількома рядами у вигляді щільної сітки вкладають дрова дедалі меншого діаметра. Це ватра з широким полум’ям та сильним жаром. Довго горить. Недолік – погано підходить для приготування їжі.
«Тайгове»
Щоб його розпалити, беремо товсту палицю і кладемо поперек майбутнього вогнища. За кілька сантиметрів від палиці підпалюємо сухий спирт, папір або оргскло. Далі беремо тоненький хмиз і кладемо його поверх пального – так, щоб один кінець хмизу лежав на землі, а другий — на більшій колоді. Хмиз повинен майже торкатися осередку полум’я, але варто стежити, щоб не загасити його. Кілька годин горить рівним полум’ям, потім тліє й дає сильний жар.
«Парканчик»
Цей тип багаття призначений для того, щоб вогонь горів усю ніч, а ризик випадання з нього полін був мінімальний. Можна спорудити з відбивачем тепла, встановленим з одного боку вогнища. Маскує вогонь. Добре обігріває, направляючи тепло в один бік.
«На болоті»
Перед розведенням ватри роблять подвійний настил, що захищає від вологи. На верхньому настилі розпалюють вогонь. Після прогорання верхнього настилу багаття горітиме на нижньому.
Для вогнища використовують сухостій і висохлі гілки, переважно березові, вільхові, соснові та ялинові дрова. Осика, модрина, горобина, черемха дають мало жару. Якщо дерев поблизу немає, використовують суху траву, горючий сланець або торф.
Объяснение:1. Нервная система состоит из центральной и переферической нервной системы. В свою очередь центральная делится на головной и спинной мозг, а переферическая на нервы, нервные узлы и окончания.
Головной мозг расположен в черепной коробке, а спинной проходит через позвонки( точнее через отверстия в теле позвонка)
Нервы и нервные узлы расположены по всему телу, а нервные окончания в большинстве своем находятся на внутренних органах, органах осязания и обоняния, и зрения.
3. Врождённое поведение наследуется организмом от предков; простейшими формами врождённого поведения являются ориентация, таксис и кинез. Ориентация – это изменение положения отдельных частей организма по отношению к опоре или друг к другу. Таксис – это направленное движение всего организма в целом, вызванное внешним стимулом. Кинез, в отличие от таксиса, – реакция ненаправленная, зависящая от интенсивности стимула, но не от его направления. В качестве примера можно привести поведение мокриц в камере, разделённой на сухую и влажную половины. Мокрицы скапливаются во влажной половине, проявляя тем самым положительный гидротаксис. С другой стороны, если сравнить скорость беспорядочного движения мокриц в сухой и влажной камере, то выяснится, что на сухой половине, пытаясь найти более подходящие для себя условия, они двигаются быстрее – это пример кинеза.
Более сложной формой поведения является рефлекс. Безусловный рефлекс – это непроизвольная стереотипная реакция организма на внешний стимул, передающаяся по наследству. Это, например, отдергивание конечности от причиняющего боль раздражителя или реакция, направленная на поддержание равновесия. Безусловные рефлексы, как правило, не требуют координации со стороны головного мозга, однако могут видоизменяться под его влиянием; в этом случае рефлекс будет называться условным.
Инстинкт – это стереотипная форма поведения, возникающая в ответ на определённые изменения окружающей среды. Инстинкты специфичны для каждого вида. У животных, которым отпущен короткий срок жизни, они зачастую имеют преобладающее значение, но и у долгоживущих видов они не менее важны. Вот некоторые формы инстинктивного поведения:
Защита занимаемой территории от других особей вида. Поисками территории обычно занимается самец; нередко он метит границы своей территории, оставляя пахучий след. При движении посторонних вглубь его участка самец использует для отпугивания угрожающие звуки, позы и телодвижения; иногда могут происходить и драки. Наиболее слабые особи часто не получают своей территории, что выживанию сильнейших.
Відповідь:
Якщо немає звичних джерел вогню, то, маючи терпіння та певні навички, можна розкласти ватру і без них. Наприклад, тертям дерева об дерево, батарейки об шерсть, ударами каменя об камінь, а в ясну погоду – фокусуванням променя сонця з до лупи, окулярів чи об’єктива фотоапарата.
Для різних умов існують різн розведення багаття.
Пояснення:
«Зірочка»
Великі сухі поліна будь-якої довжини викладають віялом від центру, що нагадує зірочку. Це ощадливий вид багаття, горить до 8-10 годин без особливого пригляду. Добре підходить для обігрівання вночі.
«Мисливський»
На товсту колоду викладають віялом 5-8 дровенят різної довжини, які посувають поступово – з їхнім згорянням. Під ними розпалюють підпал. Ця ватра горітиме до 6-8 годин. Незамінна у дощову погоду.
«Піраміда»
Над розпалом похило складають дрова у вигляді конуса, залишаючи місце для повітря. Це багаття дає велике полум’я і сильний жар. Такий б чудовий для приготування їжі та кип’ятіння води. Можна використовувати і для просушування одягу, освітлення та подачі сигналу лиха. Мінус – швидко прогорає й потребує великої кількості дров.
«Колодязь»
Відрізняється від «піраміди» тим, що дає змогу приготувати їжу одночасно в кількох ємностях. Його конструкцію утворено з розташованих на невеликій відстані паралельно один до одного двох довгих полін, поперек яких зверху кладуть ще два. Дає низьке і широке полум’я, довго горить.
«Решітка»
Для багаття такого типу спочатку кладуть дві великі сухі колоди, на які кількома рядами у вигляді щільної сітки вкладають дрова дедалі меншого діаметра. Це ватра з широким полум’ям та сильним жаром. Довго горить. Недолік – погано підходить для приготування їжі.
«Тайгове»
Щоб його розпалити, беремо товсту палицю і кладемо поперек майбутнього вогнища. За кілька сантиметрів від палиці підпалюємо сухий спирт, папір або оргскло. Далі беремо тоненький хмиз і кладемо його поверх пального – так, щоб один кінець хмизу лежав на землі, а другий — на більшій колоді. Хмиз повинен майже торкатися осередку полум’я, але варто стежити, щоб не загасити його. Кілька годин горить рівним полум’ям, потім тліє й дає сильний жар.
«Парканчик»
Цей тип багаття призначений для того, щоб вогонь горів усю ніч, а ризик випадання з нього полін був мінімальний. Можна спорудити з відбивачем тепла, встановленим з одного боку вогнища. Маскує вогонь. Добре обігріває, направляючи тепло в один бік.
«На болоті»
Перед розведенням ватри роблять подвійний настил, що захищає від вологи. На верхньому настилі розпалюють вогонь. Після прогорання верхнього настилу багаття горітиме на нижньому.
Для вогнища використовують сухостій і висохлі гілки, переважно березові, вільхові, соснові та ялинові дрова. Осика, модрина, горобина, черемха дають мало жару. Якщо дерев поблизу немає, використовують суху траву, горючий сланець або торф.
Объяснение:1. Нервная система состоит из центральной и переферической нервной системы. В свою очередь центральная делится на головной и спинной мозг, а переферическая на нервы, нервные узлы и окончания.
Головной мозг расположен в черепной коробке, а спинной проходит через позвонки( точнее через отверстия в теле позвонка)
Нервы и нервные узлы расположены по всему телу, а нервные окончания в большинстве своем находятся на внутренних органах, органах осязания и обоняния, и зрения.
2. Рефле́кс — стереотипная реакция живого организма на какое-либо воздействие (раздражитель).
3. Врождённое поведение наследуется организмом от предков; простейшими формами врождённого поведения являются ориентация, таксис и кинез. Ориентация – это изменение положения отдельных частей организма по отношению к опоре или друг к другу. Таксис – это направленное движение всего организма в целом, вызванное внешним стимулом. Кинез, в отличие от таксиса, – реакция ненаправленная, зависящая от интенсивности стимула, но не от его направления. В качестве примера можно привести поведение мокриц в камере, разделённой на сухую и влажную половины. Мокрицы скапливаются во влажной половине, проявляя тем самым положительный гидротаксис. С другой стороны, если сравнить скорость беспорядочного движения мокриц в сухой и влажной камере, то выяснится, что на сухой половине, пытаясь найти более подходящие для себя условия, они двигаются быстрее – это пример кинеза.
Более сложной формой поведения является рефлекс. Безусловный рефлекс – это непроизвольная стереотипная реакция организма на внешний стимул, передающаяся по наследству. Это, например, отдергивание конечности от причиняющего боль раздражителя или реакция, направленная на поддержание равновесия. Безусловные рефлексы, как правило, не требуют координации со стороны головного мозга, однако могут видоизменяться под его влиянием; в этом случае рефлекс будет называться условным.
Инстинкт – это стереотипная форма поведения, возникающая в ответ на определённые изменения окружающей среды. Инстинкты специфичны для каждого вида. У животных, которым отпущен короткий срок жизни, они зачастую имеют преобладающее значение, но и у долгоживущих видов они не менее важны. Вот некоторые формы инстинктивного поведения:
Защита занимаемой территории от других особей вида. Поисками территории обычно занимается самец; нередко он метит границы своей территории, оставляя пахучий след. При движении посторонних вглубь его участка самец использует для отпугивания угрожающие звуки, позы и телодвижения; иногда могут происходить и драки. Наиболее слабые особи часто не получают своей территории, что выживанию сильнейших.