ответ:Одним із актуальних питань протягом всього існування людства залишається питання прав людини, можливість їх реалізації та захисту. Утвердження, забезпечення, реалізація прав людини є важливим показником, що вказує на демократичність та соціальність держави, а також на те, що така держава є правовою.
Гарантії дотримання прав людини та їх захисту закріплені як в національних, так і в міжнародних нормативних актах. Так, частиною п’ятою статті 55 Конституції України, кожному гарантується захист своїх прав, свобод та інтересів від порушень і протиправних посягань будь-якими не забороненими законом засобами. Такий підхід відповідає проявам верховенства права, що не обмежується лише законодавством, а містить і інші соціальні регулятори, норми моралі, традиції, звичаї тощо.
Судовий механізм захисту прав та свобод людини і громадянина
Право громадян на судовий захист закріплено у статті 10 Загальної декларації права людини, згідно якої воно знайшло своє відображення у частині першій статті 55 Конституції України. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових та службових осіб. Відповідно до статті 124 Конституції України правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Делегування функцій судів, а також привласнення цих функцій іншими органами чи посадовими особами не допускаються.
Після використання всіх національних засобів юридичного захисту кожен може звернутися за захистом своїх прав і свобод до відповідних міжнародних судових установ чи до відповідних органів міжнародних організацій, членом або учасником яких є Україна.
Судовий захист прав і свобод людини і громадянина необхідно розглядати як вид державного захисту прав і свобод людини і громадянина. І саме держава бере на себе такий обов’язок відповідно до частини другої статті 55 Конституції України.
Конституція України гарантує кожному судовий захист його прав у межах конституційного, цивільного, господарського, адміністративного і кримінального судочинства України. Для того щоб звернутися до суду необхідно скласти позовну чи іншу заяву, передбачену чинним процесуальним законодавством, надати суду відповідні докази та сплатити судовий збір. Позов має відповідати вимогам встановленим процесуальним законодавством. Підготувати документи для звернення до суду особа може самостійно або ж звернутися за правового до , у тому числі безоплатною.
У разі виникнення правових питань Ви можете скористатися послугами системи безоплатної правової до . Громадяни можуть зателефонувати за єдиним номером системи БПД 0 800 213 103.
(В редакции Законов Республики Казахстан от 13.06.2018 г. №160-VI ЗРК, 06.05.2019 г. №251-VI ЗРК, 07.07.2020 г. №361-VI ЗРК)
Настоящий Закон регулирует общественные отношения, возникающие в сфере государственной молодежной политики.
Глава 1. Общие положения
Статья 1. Основные понятия, используемые в настоящем Законе
В настоящем Законе используются следующие основные понятия:
1) молодой специалист - гражданин Республики Казахстан, не достигший возраста двадцати девяти лет, освоивший образовательные учебные программы в организациях технического и профессионального, послесреднего, высшего и послевузовского образования и работающий не более трех лет по специальности, указанной в документе об образовании;
2) молодая семья - семья, в которой оба супруга не достигли возраста двадцати девяти лет, либо неполная семья, в которой ребенка (детей) воспитывает один из родителей, не достигший возраста двадцати девяти лет;
3) молодежь - граждане Республики Казахстан от четырнадцати до двадцати девяти лет;
4) социальная инфраструктура для молодежи - система необходимых для реализации государственной молодежной политики объектов (зданий, строений, сооружений), а также организаций, которые осуществляют деятельность по охране здоровья, образованию, воспитанию, социальному обслуживанию, физическому, духовному и нравственному развитию молодых граждан, обеспечению их занятости и удовлетворению их общественных потребностей;
4-1) работающая молодежь - граждане Республики Казахстан, не достигшие возраста двадцати девяти лет, освоившие образовательные учебные программы общеобразовательных школ и (или) организаций технического и профессионального и (или) послесреднего, и (или) высшего, и (или) послевузовского образования и осуществляющие трудовую деятельность;
5) национальный доклад "Молодежь Казахстана" - ежегодный отчет, содержащий анализ реализации государственной молодежной политики и рекомендации по ее совершенствованию;
6) государственная молодежная политика - система социально-экономических, организационных и правовых мер, осуществляемых государством и направленных на поддержку и развитие молодежи;
7) уполномоченный орган по вопросам государственной молодежной политики (далее - уполномоченный орган) - центральный исполнительный орган, осуществляющий руководство и межотраслевую координацию в сфере государственной молодежной политики;
8) региональный форум молодежи - форум представителей молодежи, проводимый в целях формирования регионального уровня взаимодействия между местными исполнительными органами и молодежью;
9) республиканский форум молодежи - форум представителей молодежи, избранных на региональных форумах, проводимый в целях формирования общенационального уровня взаимодействия между государственными органами и молодежью.
(В статью 1 внесены изменения в соответствии с Законом Республики Казахстан от 06.05.2019 г. №251-VI ЗРК)
ответ:Одним із актуальних питань протягом всього існування людства залишається питання прав людини, можливість їх реалізації та захисту. Утвердження, забезпечення, реалізація прав людини є важливим показником, що вказує на демократичність та соціальність держави, а також на те, що така держава є правовою.
Гарантії дотримання прав людини та їх захисту закріплені як в національних, так і в міжнародних нормативних актах. Так, частиною п’ятою статті 55 Конституції України, кожному гарантується захист своїх прав, свобод та інтересів від порушень і протиправних посягань будь-якими не забороненими законом засобами. Такий підхід відповідає проявам верховенства права, що не обмежується лише законодавством, а містить і інші соціальні регулятори, норми моралі, традиції, звичаї тощо.
Судовий механізм захисту прав та свобод людини і громадянина
Право громадян на судовий захист закріплено у статті 10 Загальної декларації права людини, згідно якої воно знайшло своє відображення у частині першій статті 55 Конституції України. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових та службових осіб. Відповідно до статті 124 Конституції України правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Делегування функцій судів, а також привласнення цих функцій іншими органами чи посадовими особами не допускаються.
Після використання всіх національних засобів юридичного захисту кожен може звернутися за захистом своїх прав і свобод до відповідних міжнародних судових установ чи до відповідних органів міжнародних організацій, членом або учасником яких є Україна.
Судовий захист прав і свобод людини і громадянина необхідно розглядати як вид державного захисту прав і свобод людини і громадянина. І саме держава бере на себе такий обов’язок відповідно до частини другої статті 55 Конституції України.
Конституція України гарантує кожному судовий захист його прав у межах конституційного, цивільного, господарського, адміністративного і кримінального судочинства України. Для того щоб звернутися до суду необхідно скласти позовну чи іншу заяву, передбачену чинним процесуальним законодавством, надати суду відповідні докази та сплатити судовий збір. Позов має відповідати вимогам встановленим процесуальним законодавством. Підготувати документи для звернення до суду особа може самостійно або ж звернутися за правового до , у тому числі безоплатною.
У разі виникнення правових питань Ви можете скористатися послугами системи безоплатної правової до . Громадяни можуть зателефонувати за єдиним номером системи БПД 0 800 213 103.
Объяснение:
если я правильно поняла вопрос, то вот
Объяснение:
ЗАКОН РЕСПУБЛИКИ КАЗАХСТАН
от 9 февраля 2015 года №285-V ЗРК
О государственной молодежной политике
(В редакции Законов Республики Казахстан от 13.06.2018 г. №160-VI ЗРК, 06.05.2019 г. №251-VI ЗРК, 07.07.2020 г. №361-VI ЗРК)
Настоящий Закон регулирует общественные отношения, возникающие в сфере государственной молодежной политики.
Глава 1. Общие положения
Статья 1. Основные понятия, используемые в настоящем Законе
В настоящем Законе используются следующие основные понятия:
1) молодой специалист - гражданин Республики Казахстан, не достигший возраста двадцати девяти лет, освоивший образовательные учебные программы в организациях технического и профессионального, послесреднего, высшего и послевузовского образования и работающий не более трех лет по специальности, указанной в документе об образовании;
2) молодая семья - семья, в которой оба супруга не достигли возраста двадцати девяти лет, либо неполная семья, в которой ребенка (детей) воспитывает один из родителей, не достигший возраста двадцати девяти лет;
3) молодежь - граждане Республики Казахстан от четырнадцати до двадцати девяти лет;
4) социальная инфраструктура для молодежи - система необходимых для реализации государственной молодежной политики объектов (зданий, строений, сооружений), а также организаций, которые осуществляют деятельность по охране здоровья, образованию, воспитанию, социальному обслуживанию, физическому, духовному и нравственному развитию молодых граждан, обеспечению их занятости и удовлетворению их общественных потребностей;
4-1) работающая молодежь - граждане Республики Казахстан, не достигшие возраста двадцати девяти лет, освоившие образовательные учебные программы общеобразовательных школ и (или) организаций технического и профессионального и (или) послесреднего, и (или) высшего, и (или) послевузовского образования и осуществляющие трудовую деятельность;
5) национальный доклад "Молодежь Казахстана" - ежегодный отчет, содержащий анализ реализации государственной молодежной политики и рекомендации по ее совершенствованию;
6) государственная молодежная политика - система социально-экономических, организационных и правовых мер, осуществляемых государством и направленных на поддержку и развитие молодежи;
7) уполномоченный орган по вопросам государственной молодежной политики (далее - уполномоченный орган) - центральный исполнительный орган, осуществляющий руководство и межотраслевую координацию в сфере государственной молодежной политики;
8) региональный форум молодежи - форум представителей молодежи, проводимый в целях формирования регионального уровня взаимодействия между местными исполнительными органами и молодежью;
9) республиканский форум молодежи - форум представителей молодежи, избранных на региональных форумах, проводимый в целях формирования общенационального уровня взаимодействия между государственными органами и молодежью.
(В статью 1 внесены изменения в соответствии с Законом Республики Казахстан от 06.05.2019 г. №251-VI ЗРК)