Я думаю, що для тих людей що чинять злочин характерні певні психологічні травми, отримані в дитинстві. Як говорив Віталій Хведчук:
"– Насправді, будь-яка людина потенційно здатна на злочин. Навіть психічно здорова, яка у незручній для себе ситуації також буде намагатися знайти вихід. І обраний шлях не завжди буде законний. Все залежить від тих обставин, в які потрапляє людина. Інша справа — навмисно чи ненавмисно вона скоїла злочин. Наприклад, людина, яка опинилась за ґратами, бо не змогла впоратись із керуванням автомобіля, не мала умислу обірвати життя іншої людини, проте все одно скоїла злочин — через халатність або неуважність, або ще з якихось причин… Інший випадок — коли вбивство є спланованим".У 60-х роках проводили експеримент. У металевій клітці, до якої було під’єднано електричний струм, зачинили двох тварин. У однієї був прилад, який дозволяв відключити струм. У іншої його не було. Коли пускали електричний струм, та тварина, яка мала змогу його відключити, робила це, інша ж просто терпіла біль.
Потім умови експерименту змінили: дверцята клітки залишили відчиненими і знову дали струм. Тварина, яка шукала вихід із ситуації, просто вискочила з клітки. А та, яка змирилася зі своєю долею — лягла і скавучала, навіть у той час, коли вихід, здавалося, був поруч. Так і з людьми: злочинці обирають собі таких жертв, щоб можна було на них психологічно впливати, морально принижувати, щоб вони не мали сил чинити взагалі будь-який опір – ані фізичний, ані психологічний. Причини можуть бути найрізноманітнішими, наприклад:дегуманізація людських законів в результаті НТР;
урбанізація — ріст великих міст;
індустріалізація;
конкуренція;
бідність і велика розкіш населення;
фрустрація — емоційне незадоволення потреб і інтересів багатьох людей;
страх перед новими хворобами;
нудьга і незайнятість;
алкоголізм;
етнічно-психологічна несумісність;
почуття неповноцінності в результаті багатьох факторів.
Я думаю, що для тих людей що чинять злочин характерні певні психологічні травми, отримані в дитинстві. Як говорив Віталій Хведчук:
"– Насправді, будь-яка людина потенційно здатна на злочин. Навіть психічно здорова, яка у незручній для себе ситуації також буде намагатися знайти вихід. І обраний шлях не завжди буде законний. Все залежить від тих обставин, в які потрапляє людина. Інша справа — навмисно чи ненавмисно вона скоїла злочин. Наприклад, людина, яка опинилась за ґратами, бо не змогла впоратись із керуванням автомобіля, не мала умислу обірвати життя іншої людини, проте все одно скоїла злочин — через халатність або неуважність, або ще з якихось причин… Інший випадок — коли вбивство є спланованим".У 60-х роках проводили експеримент. У металевій клітці, до якої було під’єднано електричний струм, зачинили двох тварин. У однієї був прилад, який дозволяв відключити струм. У іншої його не було. Коли пускали електричний струм, та тварина, яка мала змогу його відключити, робила це, інша ж просто терпіла біль.
Потім умови експерименту змінили: дверцята клітки залишили відчиненими і знову дали струм. Тварина, яка шукала вихід із ситуації, просто вискочила з клітки. А та, яка змирилася зі своєю долею — лягла і скавучала, навіть у той час, коли вихід, здавалося, був поруч. Так і з людьми: злочинці обирають собі таких жертв, щоб можна було на них психологічно впливати, морально принижувати, щоб вони не мали сил чинити взагалі будь-який опір – ані фізичний, ані психологічний. Причини можуть бути найрізноманітнішими, наприклад:дегуманізація людських законів в результаті НТР;
урбанізація — ріст великих міст;
індустріалізація;
конкуренція;
бідність і велика розкіш населення;
фрустрація — емоційне незадоволення потреб і інтересів багатьох людей;
страх перед новими хворобами;
нудьга і незайнятість;
алкоголізм;
етнічно-психологічна несумісність;
почуття неповноцінності в результаті багатьох факторів.