Политология занимает видное место среди наук об обществе. Это место определяется тем, что политология изучает политику, роль которой в жизни общества очень велика. Политика связана со всеми сферами общества и активно воздействует на них. Она воздействует на судьбы стран и народов, на отношения между ними, влияет на повседневную жизнь человека. Вопросы политики, политического устройства, демократии, политической власти, государства касаются всех граждан, затрагивают интересы каждого. Поэтому проблемы политики, политической жизни никогда не утрачивали и тем более не утрачивают сейчас актуального значения буквально для всех членов общества.В связи с указанными причинами в настоящее время приобретают особую актуальность научные исследования политики, наращивание знаний о политической сфере, развитие теорий политики и политической деятельности. Этими вопросами и занимается наука о политике – политология. Являясь наукой о политике, политология анализирует в той или иной мере все связанные с ней процессы и явления, всю политическую сферу жизни общества.Современная политология начала формироваться с конца XIX – начала ХХ века. В наши дни она превратилась в одну из самых влиятельных обществоведческих наук и наиболее широко распространенную учебную дисциплину.Надо иметь в виду, что в политологии на протяжении ее существования, как и в большинстве других наук, вопрос о ее предмете трактовался неоднозначно. Среди современных политологов также распространены существенно различающиеся мнения на этот счет. Одни ученые считают, что политология представляет собой лишь одну из наук о политике, а ее предмет охватывает далеко не все области политической сферы общества. Другие исследователи, по существу, отождествляют политологию и политическую социологию как наиболее общие науки о политике. Третья точка зрения заключается в том, что ее сторонники рассматривают политологию как общую, интеграционную науку о политике во всех ее проявлениях.Все три точки зрения на подходы к определению предмета политологии имеют как достоинства, так и некоторые слабые места. Большинство политологов все же отдает предпочтение последней точке зрения.Политология представляет собой целостную, логически стройную совокупность знаний о политике и организации политической жизни.
Важливим інститутом референдного права є інститут предмета всеукраїнського та місцевих референдумів. Цей інститут являє собою сукупність норм конституційного та інших галузей права, що визначають суспільно значущі проблеми, які можуть бути вирішені шляхом голосування на референдумі, а також сутність і зміст питань, що виносяться на всеукраїнський та місцеві референдуми. Тобто інститут предмета референдумів визначає сутність і зміст проблем, що вирішуються шляхом референдуму.Предмет референдумів - це суспільні відносини, пов'язані з реалізацією права громадян на участь у референдумах, тобто права шляхом безпосереднього голосування вирішувати найважливіші суспільно значущі питання загальнодержавного та місцевого значення. Предмет референдумів тісно пов'язаний із об'єктом референдних правовідносин, але не тотожний йому. Категорія "предмет референдумів" вужча за своїм змістом від об'єкта референдних правовідносин. У матеріальному значенні предмет референдумів знаходить своє вираження в питаннях, що виносяться на голосування.Предмет волевиявлення громадян України на референдумах визначається змістом конкретних питань. Як правило, предметом всеукраїнського та місцевих референдумів є найважливіші питання загальнодержавного та місцевого значення, за виключенням питань, що не можуть визначатися шляхом всенародного голосування. Законодавство визначає питання, які не можуть виноситися на всеукраїнський та місцеві референдуми (ст. 73 Конституції України, ст.ст. 6,6-1 Закону України "Про всеукраїнський та місцеві референдуми").Отже предмет всеукраїнського та місцевих референдумів має і більш вузьке значення й може розглядатися як питання, що виносяться на референдум (питання референдуму). Питання про предмет референдуму визначені нормативними положеннями Закону України "Про всеукраїнський та місцеві референдуми", що розмежовує предмет всеукраїнського референдуму (ст. 3), предмет місцевого референдуму (ст. 4), предмет республіканського (місцевого) референдуму АР Крим (ст. 3-1) із питаннями, що виносяться на відповідні референдуми (ст.ст. 5-6).
