Особливо важливе місце у системі соціальних норм займають норми права. Проте, аби усвідомити їх особливості, досить важливим є з’ясування питань співвідношення норм права з іншими соціальними нормами, зокрема з нормами моралі. Спорідненість норм права та інших соціальних норм полягає в тому, що всі вони (і норми права, і норми моралі, і корпоративні норми, і звичаї) відносяться до соціальних норм і мають загальні ознаки останніх. Їх зміст у цілому обумовлений рівнем економічного та культурного розвитку суспільства. Окрім того, як норми єдиної спільноти, норми права та інші соціальні норми, що регулюють однакові суспільні відносини, не можуть значно відрізнятися одна від одної. Різниця, що існує між нормами права та іншими соціальними нормами, встановлюється за такими критеріями. За походженням. Так, норми права видаються державними органами, в той час як корпоративні норми виробляються відповідними організаціями, а норми моральності й звичаї виникають поступово у процесі розвитку суспільства За формою вираження. Норми права фіксуються в офіційно виданих органами держави нормативних актах, їх властивістю є формальна визначеність; такою властивістю не володіють інші соціальні норми, які існують або у свідомості суспільства чи окремих соціальних груп, або можуть бути записані в джерелах, що не мають офіційного характеру За сферою дії. Норми права регулюють відносини, що піддаються правовому регулюванню та об’єктивно його потребують. Це, як правило, найбільш важливі суспільні відносини. Інші соціальні норми також можуть врегульовувати аналогічну сферу життя. Наприклад, охорона відносин власності здійснюється за до багатьох соціальних норм. З одного боку, є відповідні статті Кримінального кодексу України, Кодексу України про адміністративні правопорушення, . Право повинне бути глибоко моральним, відповідати принципам справедливості, інакше воно не одержить визнання у суспільстві. Інші соціальні норми впливають на право як у процесі його творення, так і під час реалізації його приписів. Мораль – це система норм і принципів, що виникають із потреби узгодження інтересів індивідів один з одним і суспільством (класом, соціальною групою, державою), спрямовані на регулювання поводження людей відповідно до понять добра і зла і підтримуються особистими переконаннями, традиціями, вихованням, силою суспільної думки. Можна виділити спільні риси моральних та правових норм: 1) вони діють у єдиному полі соціальних зв'язків, тобто є соціальними нормами; 2) переслідують єдину мету - встановлення і підтримка порядку в суспільстві; 3) мають єдине функціональне призначення - впливати на поводження людей, регулювати їхні відношення, формувати масштаби (еталони, стандарти) поводження; 4) адресовані до всіх або до великої групи людей, тобто є правилами поводження загального характеру; 5) мають єдину духовну природу, загальний ціннісний стрижень - справедливість.
Принцип осуществления правосудия только судом;принцип сочетания единоличного и коллегиального начал в рассмотрении и разрешении гражданских дел;принцип независимости судей и их подчинения только закону;принцип законности;принцип осуществления правосудия на началах равенства перед законом и судом, а также принцип равноправия;принцип гласности судебного разбирательства;принцип национального языка судопроизводства;принцип доступности судебной власти и оказания бесплатной юридической для отдельных категорий населения;принцип диспозитивности;принцип состязательности;
