Ошибки в тексте с учетом содержания Конституции Российской Федерации, укалките IX. Ознакомьтесь с отрывком мини-сочинения Петрова, найдите оридические
их. Максимальная оценка
ТО
есть,
человека
неотъемлемо
мера
ИНЫХ
Тех
ВОЗМОЖНОСТИ
Внешнего
Н
алася
ОЛЬКО
На
a
ЖИЗНЬ
Школьник Петров подготовил мини-сочинение:
«У каждого человека и гражданина есть права. Они принадлежат ему с рождения,
присущие ему. го субъективные права,
определенная
Выражения
интересов
посредством
определенного поведения. Согласно Конституции РФ основные права и свободы человека
могут
быть отчуждены по решению суда.
Ряд прав называют естественными. Они различаются в зависимости от государства,
Они
закреплены ТОЛЬКО
уровне международных норм
международным правом.
быть
Права могут
человека,
у
словека
у
могут
Права
гражданина.
распространяются на граждан Государства и на иностранных граждан. Права гражданина
распространяются только на граждан Государства,
Права человека являются неотъемлемым достоянием всех людей, без какого бы то ни
было различия на основании расы, цвета кожи, пола, языка, религии, национального или
социального происхождения или любого иного аспекта. Права человека включают право на
и свободу, свободу от рабства и пыток, свободу убеждений и их свободное
выражение, право на труд и образование, на участие в выборах и многие другие. Этими
правами должны обладать все люди, без какой-либо дискриминации.
Права могут быть гражданскими, политическими, социальными, экономическими и
культурными. Все эти права закреплены в Конституции Российской Федерации.
Признание прав человека означает Только право на их осуществление, но
выполнение определенных обязательств. B соответствии с международным правом
государства берут на себя обязательства по уважению, запите и выполнению отдельных
прав человека. Уважение прав человека подразумевает невмешательство государства в
осуществление прав человека и воздержание от ограничения прав. Обязательство по зашите
прав человека требует от государства не допускать правонарушений. На индивидуальном
уровне, каждый человек должен уважать права других.
В Российской Федерации признаются и гарантируются права и свободы человека и
гражданина согласно общепризнанным принципам и нормам международного права и в
соответствии с федеральными законами.
Патріархальна теорія (Р. Філмер, XVII ст.) представляє державу продуктом природного розвитку, результатом розростання сім'ї. В основі виникнення держави – природне прагнення людей до взаємного спілкування. Для цього вони об'єднуються в сім'ї, декілька сімей складають рід (селища), а із селищ утворюється держава.
Представники договірної теорії (Т. Гоббс, Дж. Локк, Ж.-Ж. Руссо, XVII-XVIII ст.) вважають, що державі передує "природний стан", який вони характеризують по-різному: як царство необмеженої особистої свободи, загального благоденства або "війни всіх проти всіх". Кожна людина мала невід'ємні права, однак у природному стані неминуче постає проблема їх забезпечення та охорони. Тому люди домовилися встановити над собою специфічну інституцію – державу, яка б відповідала за дотримання порядку, захищала загальні інтереси, забезпечувала невід'ємні права.
Органічна теорія (Г. Спенсер, XIX ст.) порівнює суспільство з біологічним організмом. У розвитку суспільства виявляються закономірності, притаманні всім живим організмам (зростання й ускладнення функцій організму, взаємозв'язок їх окремих частин, їхня диференціація). Об'єднання людей (племена, союзи племен, імперії, міста-держави) Г. Спенсер називав "агрегатами", які змінюються під впливом соціального розшарування суспільства, спеціалізації праці, утворення органів політичної влади.
У межах теорії насильства (XIX ст.) розрізняють теорії внутрішнього та зовнішнього насильства. Згідно з першою (Є. Дюрінг) власність, класи та держава виникли внаслідок насильства однієї частини суспільства над іншою. Прихильники другої теорії (К. Каутський, Л. Гумплович) серед найважливіших чинників державотворення виокремлювали війни та територіальні завоювання. Для закріплення влади переможців над завойованими народами утворюється держава.
Згідно з марксистською (класовою) теорією походження держави (К. Маркс, Ф. Енгельс, XIX ст.) виникнення держави було зумовлено переважно економічними чинниками – суспільним поділом праці, появою надлишкового продукту, приватної власності і наступним майновим (класовим) розшаруванням суспільства. Тим самим обгрунтовувалася ідея про класову природу держави, про боротьбу класів між собою як основну причину її виникнення. Держава визначається як засіб, що забезпечує панування одного класу над іншим.
Теорія інцесту (К. Леві-Строс, XX ст.) головним чинником виокремлення людини із світу природи називає заборону (табу) на кровозмішення. Збереження людського роду і його подальший розвиток вимагали створення спеціальних органів усередині родової общини, здатних контролювати дотримання заборони інцесту і застосовувати примушування до її порушників. Ці контролюючі органи з часом почали виконувати й інші громадські функції, виступаючи прообразом майбутньої державної організації.
Іригаційна (гідравлічна) теорія (К. Вітфогель, XX ст.) передумовою ранньої державності вважає перехід до іригаційного землеробства. Його впровадження не тільки сприяло зростанню обсягу сільськогоследарської продукції, а ще й створювало необхідні організаційні умови для появи розгалуженого державного апарату. К. Вітфогель пов'язував деспотичні форми азійських держав з необхідністю будівництва іригаційних споруд, що вимагало жорсткого централізованого управління.
"Какое бы то ни было прямое или косвенное ограничение прав или установление прямых или косвенных преимуществ при заключении трудового договора в зависимости от пола, расы, цвета кожи, национальности, языка, происхождения, имущественного, семейного, социального и должностного положения, возраста, места жительства (в том числе наличия или отсутствия регистрации по месту жительства или пребывания), отношения к религии, убеждений, принадлежности или непринадлежности к общественным объединениям или каким-либо социальным группам, а также других обстоятельств, не связанных с деловыми качествами работников, не допускается, за исключением случаев, в которых право или обязанность устанавливать такие ограничения или преимущества предусмотрены федеральными законами."