Відповідно до ст.179 Кодексу законів про працю України “на підставі медичного висновку жінкам надається оплачувана відпустка у зв'язку з вагітністю та пологами тривалістю 70 календарних днів до пологів і 56 (у разі народження двох і більше дітей та у разі ускладнення пологів - 70) календарних днів після пологів, починаючи з дня пологів”. Протягом цього терміну за жінкою зберігається заробітна плата в повному обсязі.
Верховна Рада України за останні роки прийняла цілу низку постанов, спрямованих та підвищення соціального статусу жінки – матері. Зокрема, “Декларацію про загальні засади державної політики стосовно сім'ї та жінки”(5.03.1999 р.) , “Концепцію державної сімейної політики” (17.09.1999 р.), Указом Президента України від 24 січня 2001 р. затверджена національна програма “Діти України” на період до 2005 р., “Цільова комплексна програма генетичного моніторингу в Україні на 1999-2003 рр.” (4.02.1999 р.), Національна програма “Репродуктивне здоров'я 2001-2006” (26.03.2001 р.). Урядом України за останні роки прийняті ряд концепцій і програм щодо розвитку охорони здоров'я населення України, а також “Довгострокова програма поліпшення становища жінок, сім'ї, охорони материнства і дитинства” (28.07.1992 р.); Національна програма планування сім'ї” (13.09.1995 р.); “Національний план дій щодо поліпшення становища жінок та сприяння впровадженню гендерної рівності в суспільстві на 2001-2005 рр.” (6.05.2001 р.), “Концепція безпечного материнства (29.03.2002 р.), затверджені комплексні заходи щодо заохочування народжуваності на 2002-2007 рр. (1.07.2002 р.) та заходи щодо реалізації Концепції безпечного материнства на 2002-2005 рр.” (15.102002 р.). Працюючим жінкам, які мають грудних дітей, статтею 183 КЗпП надаються спеціальні перерви для годування дитини : “жінкам, що мають дітей віком до півтора року, надаються, крім загальної перерви для відпочинку і харчування, додаткові перерви для годування дитини. Ці перерви надаються не рідше ніж через три години тривалістю не менше тридцяти хвилин кожна. При наявності двох і більше грудних дітей тривалість перерви встановлюється не менше години. Перерви для годування дитини включаються в робочий час і оплачуються за середнім заробітком.”
Стаття 185 КЗпП передбачає надання вагітним жінкам і жінкам, які мають дітей віком до чотирнадцяти років або дітей-інвалідів, путівки до санаторіїв та будинків відпочинку безкоштовно або на пільгових умовах, а також подання їм матеріальної до
Стаття 186 КЗпП регламентує обслуговування матері на підприємстві та в організаціях.
Определение прав ребенка логически вытекает из основных идей Всеобщей декларации прав человека. Ее отдельная статья посвящена детям. В ней указывается, что "Материнство и детство дают право на особое попечение и ". Таким образом, признавая равные права детей на все свободы, провозглашенные в декларации, международное сообщество признает необходимость дополнительной и поддержки детям. Развитие концепции прав человека привело к тому, что права ребенка были выделены в особую категорию. Необходимость законодательно обеспечить охрану здоровья детей, защиту их прав побудила Лигу Наций принять Женевскую декларацию прав ребенка в 1924 году. Следующим важным шагом стало принятие ООН в 1959 Декларации прав ребенка, в которой были провозглашены социальные и правовые принципы, касающиеся защиты и благополучия детей. В ней отмечалось, что "Ребенок, ввиду его физической и умственной незрелости, нуждается в специальной охране и заботе, включая надлежащую правовую защиту, как до, так и после рождения". Документ состоит из 10 положений (принципов, как они назывались в Декларации) , признание и соблюдение которых должно позволить "обеспечить детям счастливое детство".
Права ребенка в России регулируются такими законодательными документами, как:
• Конституция РФ; Семейный кодекс РФ;
• Законодательство РФ об охране здоровья граждан;
• Закон об основных гарантиях прав ребенка в РФ;
• Федеральный закон «Об образовании»;
• Закон о дополнительных гарантиях защиты детей-сирот и детей, оставшихся без родителей;
Верховна Рада України за останні роки прийняла цілу низку постанов, спрямованих та підвищення соціального статусу жінки – матері. Зокрема, “Декларацію про загальні засади державної політики стосовно сім'ї та жінки”(5.03.1999 р.) , “Концепцію державної сімейної політики” (17.09.1999 р.), Указом Президента України від 24 січня 2001 р. затверджена національна програма “Діти України” на період до 2005 р., “Цільова комплексна програма генетичного моніторингу в Україні на 1999-2003 рр.” (4.02.1999 р.), Національна програма “Репродуктивне здоров'я 2001-2006” (26.03.2001 р.). Урядом України за останні роки прийняті ряд концепцій і програм щодо розвитку охорони здоров'я населення України, а також “Довгострокова програма поліпшення становища жінок, сім'ї, охорони материнства і дитинства” (28.07.1992 р.); Національна програма планування сім'ї” (13.09.1995 р.); “Національний план дій щодо поліпшення становища жінок та сприяння впровадженню гендерної рівності в суспільстві на 2001-2005 рр.” (6.05.2001 р.), “Концепція безпечного материнства (29.03.2002 р.), затверджені комплексні заходи щодо заохочування народжуваності на 2002-2007 рр. (1.07.2002 р.) та заходи щодо реалізації Концепції безпечного материнства на 2002-2005 рр.” (15.102002 р.).
Працюючим жінкам, які мають грудних дітей, статтею 183 КЗпП надаються спеціальні перерви для годування дитини : “жінкам, що мають дітей віком до півтора року, надаються, крім загальної перерви для відпочинку і харчування, додаткові перерви для годування дитини. Ці перерви надаються не рідше ніж через три години тривалістю не менше тридцяти хвилин кожна. При наявності двох і більше грудних дітей тривалість перерви встановлюється не менше години. Перерви для годування дитини включаються в робочий час і оплачуються за середнім заробітком.”
Стаття 185 КЗпП передбачає надання вагітним жінкам і жінкам, які мають дітей віком до чотирнадцяти років або дітей-інвалідів, путівки до санаторіїв та будинків відпочинку безкоштовно або на пільгових умовах, а також подання їм матеріальної до
Стаття 186 КЗпП регламентує обслуговування матері на підприємстві та в організаціях.
Определение прав ребенка логически вытекает из основных идей Всеобщей декларации прав человека. Ее отдельная статья посвящена детям. В ней указывается, что "Материнство и детство дают право на особое попечение и ". Таким образом, признавая равные права детей на все свободы, провозглашенные в декларации, международное сообщество признает необходимость дополнительной и поддержки детям. Развитие концепции прав человека привело к тому, что права ребенка были выделены в особую категорию. Необходимость законодательно обеспечить охрану здоровья детей, защиту их прав побудила Лигу Наций принять Женевскую декларацию прав ребенка в 1924 году. Следующим важным шагом стало принятие ООН в 1959 Декларации прав ребенка, в которой были провозглашены социальные и правовые принципы, касающиеся защиты и благополучия детей. В ней отмечалось, что "Ребенок, ввиду его физической и умственной незрелости, нуждается в специальной охране и заботе, включая надлежащую правовую защиту, как до, так и после рождения". Документ состоит из 10 положений (принципов, как они назывались в Декларации) , признание и соблюдение которых должно позволить "обеспечить детям счастливое детство".
Права ребенка в России регулируются такими законодательными документами, как:
• Конституция РФ; Семейный кодекс РФ;
• Законодательство РФ об охране здоровья граждан;
• Закон об основных гарантиях прав ребенка в РФ;
• Федеральный закон «Об образовании»;
• Закон о дополнительных гарантиях защиты детей-сирот и детей, оставшихся без родителей;
• Закон о социальной защите инвалидов в РФ.
• Федеральный закон об опеке и попечительстве