1. Усі слова є числівниками в рядку
А один, одиниця, одинак
Б два, двійка, подвійний
В четверо, четвертий, четвірко
Г десять, десятеро, десятник
2. Усі слова є числівниками в рядку
А четверо, четвертий, четвертак
Б п'ятий, п'ятірка, п'ятірня
В одна сота, сотня, сотник
Г дві третіх, третій, трійко
3. Кількісними є всі числівники в рядку
А сім, сто два, перший
Б декілька, обидва, стонадцять
В сорок, сотий, три четвертих
Г двадцять три, вісімнадцять, третій
4. Кількісними є всі числівники в рядку
А одна сьома, кільканадцять, восьме
Б обидві, сім третіх, п'ятий
В тисячний, сто третій, нуль
Г мільйон, багато, півтора
5. Складними є всі числівники в рядку
А сто двадцять, триста одинадцять
Б дев'яносто, кільканадцять
В півтораста, триста сорок
Г кількасот, дві третіх
6. Числівники стоять у правильній формі в рядку
А шестисот, шестистам, шестистами
Б двохста, двомстам, двомастами
В сімсот, семисот, семистами
Г чотирьомстам, чотирмастами, на чотирьохстах
7. Числівник стоїть у правильній формі у варіанті
А п'ятидесяти шести
Б двомастами двома
В п'ятиста трьох
Г шестидесяти восьми
8. Числівник стоїть у правильній формі у варіанті
А восьмидесята восьми
Б шестиста вісьмох
В п'ятьомастами трьома
Г шестидесяти восьми
9. Числівник стоїть у правильній формі у варіанті
А сімомастами одним
Б трьохста шести
В семидесяти дев'яти
Г восьмидесята чотирьох
10. Порушено норму при відмінюванні числівника в рядку
А восьмисот семидесяти трьох
Б восьмистам сімдесятьом трьом
В вісьмомастами сімдесятьома трьома
Г на восьмистах сімдесяти трьох
11. Порушено норму при відмінюванні числівника в рядку
А дев'ятисот дев'яноста чотирьох
Б дев'ятистам дев'яносто чотирьом
В дев'ятьмастами дев'яноста чотирма
Г дев'ятистах дев'яноста чотирьох
12. Порушено норму при відмінюванні числівника в рядку
А чотирьохсот шестидесяти п'яти
Б чотирьомстам шістдесятьом п'ятьом
В чотирмастами шістдесятьома п'ятьома
Г на чотирьохстах шістдесяти п'яти какие знаете !
Разложили костер, сварили чай и двух застреленных (застрелить) в дороге уток. (Шишкин)
В головной колонне идет молодежь, выросшая (вырастить) уже в этом городе, созданном (создать) ее отцами. (Соловьев)
на вошла в столовую с балконом, выходящим (выходить) на набережную.(Рыбаков)
До слуха его долетел дробный стрекочущий(стрекотать) и приближающийся(приближаться) конский топот и труба, что-то коротко и весело прокричавшая (прокричать) . (Булгаков)
Наречие — часть речи, которая обозначает признак действия, признак предмета и другого признака.
Наречие могут относиться к глаголу, к его особым формам - причастию и деепричастию, а также к имени существительному, имени прилагательному и другому наречию.
Наречие обозначает признак действия, если присоединяется к глаголу и деепричастию.
Наречие обозначает признак предмета, если присоединяется к имени существительному.
Наречие обозначает признак другого признака, если присоединяется к прилагательному, причастию и другому наречию.
Наречие не изменяется, т. е. не склоняется и не спрягается.
В предложении наречия чаще всего бывают обстоятельствами.
Примечание.
Некоторые наречия могут быть сказуемыми.
Наречия по значению делятся на следующие группы:
Наречия образа действия — как? каким образом? — быстро, хорошо, вдребезги
Наречия времени — когда? с каких пор? до каких пор? как долго? — сегодня, теперь, зимой
Наречия места — где? куда? откуда? — вдали, наверху, домой
Наречия причины — почему — сгоряча, сослепу, поневоле
Наречия цели — зачем? — нарочно, назло
Наречия меры и степени — сколько? во сколько? насколько? в какой степени? в какой мере? — очень, вполне, чрезвычайно
Особую группу составляют наречия, которые не называют признаки действия, а только указывают на них. Они, помимо основного назначения, используются для связи предложений в тексте.
Указательные наречия (здесь, там, тут, туда, оттуда, тогда)
Неопределенные наречия (где-то, куда- то, кое- где)
Вопросительные наречия (как, почему, где)
Отрицательные наречия (нигде, никогда, никуда, негде)