3) 121. Образуйте сравнительную и превосходную степень от прилагательных. Обратите внимание на чередования перед суффиксом -айш Образец: тонкий тоньшE — тончайший Глубокий, редкий, строгий, тихий, высокий, широкий.
Ще кілька років тому я сказав би: добре, що я не знаю війни… На жаль, тепер і мешканці моєї країни знають, що таке війна. Більшість українців не бачили її на власні очі, але добре знають, що вона десь близько причаїлася на рідній землі.
Раніше, зі сторінок старих книжок, війна видавалася мені чимось фантастичним. У голові моїй існувала лише давно минула Велика Вітчизняна, вона ж Друга світова війна, а вона була ж так далеко! Начебто це страшна, але героїчна вистава. Я знав, що навіть зараз у світі точиться багато малих війн, але вони видавалися мені ще подальшими від реального життя. Десь там в Африці..
Звичайно, я знав і тоді, що війна – це явище погане, просто препогане навіть. «Це коли за інтереси інших гинуть зовсім невинні люди» - писав про неї Вінстон Черчіль, один з переможців Другої світової. Але війна здавалася мені також дещо привабливою. На війні ж можна перемогти ворога, когось врятувати та стати героєм! А це романтика…
Тепер я досить вже почув від людей, побачив в Інтернеті та з екранів телевізора, щоб стверджувати – людська війна просто є потворним явищем. А героїчні вчинки та виховання сили духу на війні – це просто необхідність, щоб вижити у сурових воєнних умовах. Я тепер так вважаю. Та не один я серед моїх товаришів!
Какую химеру представляет собою человек, какой центр противоречий, какое чудовище! Судья всех вещей - и в то же время земной червь; свидетель истины - и в то же время клоака неведения и заблуждений; гордость вселенной - и в то же время ее последний отброс", - написал в 1658 году выдающийся французский философ и математик Блез Паскаль.
Со времен Паскаля мало что изменилось. Мы любим, мы ненавидим, мы , мы вредим. Мы протягиваем руку и мы втыкаем в спину нож. Мы понимаем, когда кто-то в ответ огрызается, пытаясь защитить себя. Но когда кто-то обижает совершенно безобидного, мы задаем вопрос: "Как он мог?!"
Твір на тему “Війна”
Ще кілька років тому я сказав би: добре, що я не знаю війни… На жаль, тепер і мешканці моєї країни знають, що таке війна. Більшість українців не бачили її на власні очі, але добре знають, що вона десь близько причаїлася на рідній землі.
Раніше, зі сторінок старих книжок, війна видавалася мені чимось фантастичним. У голові моїй існувала лише давно минула Велика Вітчизняна, вона ж Друга світова війна, а вона була ж так далеко! Начебто це страшна, але героїчна вистава. Я знав, що навіть зараз у світі точиться багато малих війн, але вони видавалися мені ще подальшими від реального життя. Десь там в Африці..
Звичайно, я знав і тоді, що війна – це явище погане, просто препогане навіть. «Це коли за інтереси інших гинуть зовсім невинні люди» - писав про неї Вінстон Черчіль, один з переможців Другої світової. Але війна здавалася мені також дещо привабливою. На війні ж можна перемогти ворога, когось врятувати та стати героєм! А це романтика…
Тепер я досить вже почув від людей, побачив в Інтернеті та з екранів телевізора, щоб стверджувати – людська війна просто є потворним явищем. А героїчні вчинки та виховання сили духу на війні – це просто необхідність, щоб вижити у сурових воєнних умовах. Я тепер так вважаю. Та не один я серед моїх товаришів!
Объяснение:
Какую химеру представляет собою человек, какой центр противоречий, какое чудовище! Судья всех вещей - и в то же время земной червь; свидетель истины - и в то же время клоака неведения и заблуждений; гордость вселенной - и в то же время ее последний отброс", - написал в 1658 году выдающийся французский философ и математик Блез Паскаль.
Со времен Паскаля мало что изменилось. Мы любим, мы ненавидим, мы , мы вредим. Мы протягиваем руку и мы втыкаем в спину нож. Мы понимаем, когда кто-то в ответ огрызается, пытаясь защитить себя. Но когда кто-то обижает совершенно безобидного, мы задаем вопрос: "Как он мог?!"