Не во всём могу согласиться с предыдущим ответом. С чем согласна? С тем, что союз (естественно, речь идёт о союзе подчинительном) – служебная часть, которая является связующим звеном между придаточным предложением и главным и не является членом предложения. Согласна и с тем, что союзные слова – это местоименные слова, совмещающие свойства служебной и самостоятельной частей речи, но я предпочитаю уточнить: в данном случае местоименные слова – это относительные местоимения кто, что, какой, каков, чей, который (последние 4 слова написала в мужском роде, но они изменяются по родам, так как являются местоимениями-прилагательными, да ещё и склоняются – все, включая первые два, кроме слова каков) и сколько (это местоимение тоже склоняется) , а также относительные наречия где, куда, откуда, как, когда, отчего, почему. Запомнить все эти местоимения и наречия довольно просто, так как есть омонимичные вопросительные местоимения и наречия – вопросы, которые мы задаём к именам существительным, прилагательным, числительным, а также к наречиям.
Например:
✔ Деревня, где скучал Евгений, была прелестный уголок. (Пушкин) Где – это союз или союзное слово? Вопросительное слово где? есть, следовательно, это союзное слово.
✔ Приходи, если есть время. Если – союз или союзное слово? Нет такого вопросительного слова, следовательно, если – это союз.
Так можно распознавать все союзные слова и союзы, кроме ЧТО, КАК и КОГДА: есть союзные слова – относительное местоимение ЧТО и относительные наречия КАК, КОГДА, – есть и омонимичные им союзы ЧТО, КАК, КОГДА. Некоторые приёмы разграничения таких союзов и союзных слов описаны в статье [ссылка заблокирована по решению администрации проекта], причём автор статьи рассматривает приемы разграничения не только перечисленных мной выше омонимичных союзов и союзных слов, но и союза ЧТОБЫ и союзного слова с частицей ЧТО БЫ, союза ЧЕМ и союзного слова ЧЕМ (местоимение ЧТО в творительном падеже) .
Далее: в предыдущем ответе верно написано, что союзные слова являются членами предложения, но явная ошибка в указании на второстепенные члены. СОЮЗНЫЕ СЛОВА МОГУТ БЫТЬ НЕ ТОЛЬКО ВТОРОСТЕПЕННЫМИ, НО И ГЛАВНЫМИ ЧЛЕНАМИ ПРЕДЛОЖЕНИЯ. Если относительные местоимения КТО, ЧТО употреблены в именительном падеже, то это подлежащее или сказуемое, в именительном падеже подлежащими могут быть союзные слова КОТОРЫЙ, КАКОЙ, союзное слово СКОЛЬКО в именительном падеже тоже входит в состав подлежащего (в неделимом словосочетании, как и числительные) , а союзное слово КАКОВ во всех формах (КАКОВА, КАКОВО, КАКОВЫ) бывает только сказуемым, как и любое краткое прилагательное, на которое это местоимение похоже.
Примеры:
✔ Я вижу, кто пришёл. (КТО – подлежащее)
✔ Я знаю, кто это (КТО – сказуемое) .
✔ Скажите, кому адресовано это письмо. (КОМУ – местоимение КТО в дательном падеже – дополнение) .
✔ Дом, который стоит у дороги, построен в году. (КОТОРЫЙ – подлежащее) .
✔ Дом, в котором я живу, построен в году. (В КОТОРОМ – обстоятельство места) .
✔ Каков поп, таков и приход. (Пословица, КАКОВ – именная часть составного именного сказуемого с нулевой связкой) .
Конечно, я не ставила задачу писать за Вас сочинение, но думаю, что мой ответ Вам его написать самостоятельно.
Рекомендую прочитать ещё одну статью: «Сложноподчиненное предложение и его грамматические признаки» . В ней тоже есть материал о разграничения подчинительных союзов и союзных слов
У повісті “Фах” Доглядачі Джорджа в інституті були соціологами, психологами, істориками — теж людьми здатними до оригінального мислення, але вони врешті отримали Освіту за до стрічок, оскільки не виявили такого бунтарського бажання отримати освіту самотужки і винаходити щось нове
Джерело: https://dovidka.biz.ua/fah-ayzek-azimov-perekaz/в описує суспільство на Землі у 66 столітті, де всі діти отримують знання через нейрокомп’ютерний інтерфейс. Також Земля є постачальником спеціалістів для Зовнішніх світів.Освіта, яку отримують підлітки, вибирається в результаті аналізу їх мозку і її неможливо змінити. Звичайне навчання вже давно не застосовується, оскільки воно довготривале і не могло гарантовано забезпечити потребу у спеціалістах для багаточисельних колонізованих планет. Для підлітка після отримання Освіти, залишитись на Землі вважається професійним провалом.
Джордж Плейтен мріяв стати програмістом, оскільки попит на них у високорозвинутих колоніях зробив цю професію престижною. Після Дня Читання він читав набагато краще за інших дітей і, щоб збільшити свої шанси на визначення придатності його мозку до цієї професії, потайки читав книги про комп’ютери. Отримання знань традиційним шляхом вважалося недоцільним заняттям, оскільки могло не співпасти з професією, до якої найкраще пристосований мозок. На День Освіти йому несподівано повідомили про неможливість його мозку отримати будь-яку Освіту. Його помістили у спеціальний заклад, де він проводить час у роздумах і за читанням книг. Через рік Джордж вирішує втекти, щоб звести рахунки із лікарем, що повідомив йому про його непридатність до професій. Заодно він відвідує Олімпіаду у Сан-Франциско, де бере участь у змаганнях його однокласник Тревіліян, що отримав Освіту «з кольорових металів». Тревіліян показує поганий результат, оскільки, як він повідомляє Джорджу, у його стрічці не було даних про спектрограф Бімена, а тільки про попередню модель. Тому Тревіліян приймає невигідну пропозицію, щоб не залишитись на Землі. Розсерджено він запитує Джорджа, яку той отримав Освіту і між ними спалахує бійка. Від полісмена Джорджа рятує незнайомий професор Ладислас Інженеску. На прохання Джорджа він влаштовує йому зустріч із високопосадовцем Новії — найпрестижнішої колонії. Новіанин скаржиться на вузьку спеціалізацію та високу вартість спеціалістів з Землі, але відмовляється від пропозиції Джорджа організувати навчальний процес на Новії, оскільки в колоніях немає ресурсів, які потрібно було б багато років витрачати та ще й без гарантії результату. Розчарований Джордж повертається до свого закладу і дізнається його справжню назву — Інститут вищої освіти. Тут збирають людей, які мають бажання та настирливість розвивати науку. Джордж був під наглядом інституту ще зі свого Дня Читання. Його втеча не була зупинена, оскільки була визнана корисною для усвідомлення ним необхідності справжнього навчання. Наприклад, під час втечі Джордж зрозумів, що Бімен, людина яка створила нову модель спектрографа, та й люди, що створили всі існуючі стрічки, не отримували власну освіту зі стрічок. Це все були люди здатні мислити оригінально.
Доглядачі Джорджа в інституті були соціологами, психологами, істориками — теж людьми здатними до оригінального мислення, але вони врешті отримали Освіту за до стрічок, оскільки не виявили такого бунтарського бажання отримати освіту самотужки і винаходити щось нове
Не во всём могу согласиться с предыдущим ответом. С чем согласна? С тем, что союз (естественно, речь идёт о союзе подчинительном) – служебная часть, которая является связующим звеном между придаточным предложением и главным и не является членом предложения. Согласна и с тем, что союзные слова – это местоименные слова, совмещающие свойства служебной и самостоятельной частей речи, но я предпочитаю уточнить: в данном случае местоименные слова – это относительные местоимения кто, что, какой, каков, чей, который (последние 4 слова написала в мужском роде, но они изменяются по родам, так как являются местоимениями-прилагательными, да ещё и склоняются – все, включая первые два, кроме слова каков) и сколько (это местоимение тоже склоняется) , а также относительные наречия где, куда, откуда, как, когда, отчего, почему. Запомнить все эти местоимения и наречия довольно просто, так как есть омонимичные вопросительные местоимения и наречия – вопросы, которые мы задаём к именам существительным, прилагательным, числительным, а также к наречиям.
Например:
✔ Деревня, где скучал Евгений, была прелестный уголок. (Пушкин) Где – это союз или союзное слово? Вопросительное слово где? есть, следовательно, это союзное слово.
✔ Приходи, если есть время. Если – союз или союзное слово? Нет такого вопросительного слова, следовательно, если – это союз.
Так можно распознавать все союзные слова и союзы, кроме ЧТО, КАК и КОГДА: есть союзные слова – относительное местоимение ЧТО и относительные наречия КАК, КОГДА, – есть и омонимичные им союзы ЧТО, КАК, КОГДА. Некоторые приёмы разграничения таких союзов и союзных слов описаны в статье [ссылка заблокирована по решению администрации проекта], причём автор статьи рассматривает приемы разграничения не только перечисленных мной выше омонимичных союзов и союзных слов, но и союза ЧТОБЫ и союзного слова с частицей ЧТО БЫ, союза ЧЕМ и союзного слова ЧЕМ (местоимение ЧТО в творительном падеже) .
Далее: в предыдущем ответе верно написано, что союзные слова являются членами предложения, но явная ошибка в указании на второстепенные члены. СОЮЗНЫЕ СЛОВА МОГУТ БЫТЬ НЕ ТОЛЬКО ВТОРОСТЕПЕННЫМИ, НО И ГЛАВНЫМИ ЧЛЕНАМИ ПРЕДЛОЖЕНИЯ. Если относительные местоимения КТО, ЧТО употреблены в именительном падеже, то это подлежащее или сказуемое, в именительном падеже подлежащими могут быть союзные слова КОТОРЫЙ, КАКОЙ, союзное слово СКОЛЬКО в именительном падеже тоже входит в состав подлежащего (в неделимом словосочетании, как и числительные) , а союзное слово КАКОВ во всех формах (КАКОВА, КАКОВО, КАКОВЫ) бывает только сказуемым, как и любое краткое прилагательное, на которое это местоимение похоже.
Примеры:
✔ Я вижу, кто пришёл. (КТО – подлежащее)
✔ Я знаю, кто это (КТО – сказуемое) .
✔ Скажите, кому адресовано это письмо. (КОМУ – местоимение КТО в дательном падеже – дополнение) .
✔ Дом, который стоит у дороги, построен в году. (КОТОРЫЙ – подлежащее) .
✔ Дом, в котором я живу, построен в году. (В КОТОРОМ – обстоятельство места) .
✔ Каков поп, таков и приход. (Пословица, КАКОВ – именная часть составного именного сказуемого с нулевой связкой) .
Конечно, я не ставила задачу писать за Вас сочинение, но думаю, что мой ответ Вам его написать самостоятельно.
Рекомендую прочитать ещё одну статью: «Сложноподчиненное предложение и его грамматические признаки» . В ней тоже есть материал о разграничения подчинительных союзов и союзных слов
У повісті “Фах” Доглядачі Джорджа в інституті були соціологами, психологами, істориками — теж людьми здатними до оригінального мислення, але вони врешті отримали Освіту за до стрічок, оскільки не виявили такого бунтарського бажання отримати освіту самотужки і винаходити щось нове
Джерело: https://dovidka.biz.ua/fah-ayzek-azimov-perekaz/в описує суспільство на Землі у 66 столітті, де всі діти отримують знання через нейрокомп’ютерний інтерфейс. Також Земля є постачальником спеціалістів для Зовнішніх світів.Освіта, яку отримують підлітки, вибирається в результаті аналізу їх мозку і її неможливо змінити. Звичайне навчання вже давно не застосовується, оскільки воно довготривале і не могло гарантовано забезпечити потребу у спеціалістах для багаточисельних колонізованих планет. Для підлітка після отримання Освіти, залишитись на Землі вважається професійним провалом.
Джордж Плейтен мріяв стати програмістом, оскільки попит на них у високорозвинутих колоніях зробив цю професію престижною. Після Дня Читання він читав набагато краще за інших дітей і, щоб збільшити свої шанси на визначення придатності його мозку до цієї професії, потайки читав книги про комп’ютери. Отримання знань традиційним шляхом вважалося недоцільним заняттям, оскільки могло не співпасти з професією, до якої найкраще пристосований мозок. На День Освіти йому несподівано повідомили про неможливість його мозку отримати будь-яку Освіту. Його помістили у спеціальний заклад, де він проводить час у роздумах і за читанням книг. Через рік Джордж вирішує втекти, щоб звести рахунки із лікарем, що повідомив йому про його непридатність до професій. Заодно він відвідує Олімпіаду у Сан-Франциско, де бере участь у змаганнях його однокласник Тревіліян, що отримав Освіту «з кольорових металів». Тревіліян показує поганий результат, оскільки, як він повідомляє Джорджу, у його стрічці не було даних про спектрограф Бімена, а тільки про попередню модель. Тому Тревіліян приймає невигідну пропозицію, щоб не залишитись на Землі. Розсерджено він запитує Джорджа, яку той отримав Освіту і між ними спалахує бійка. Від полісмена Джорджа рятує незнайомий професор Ладислас Інженеску. На прохання Джорджа він влаштовує йому зустріч із високопосадовцем Новії — найпрестижнішої колонії. Новіанин скаржиться на вузьку спеціалізацію та високу вартість спеціалістів з Землі, але відмовляється від пропозиції Джорджа організувати навчальний процес на Новії, оскільки в колоніях немає ресурсів, які потрібно було б багато років витрачати та ще й без гарантії результату. Розчарований Джордж повертається до свого закладу і дізнається його справжню назву — Інститут вищої освіти. Тут збирають людей, які мають бажання та настирливість розвивати науку. Джордж був під наглядом інституту ще зі свого Дня Читання. Його втеча не була зупинена, оскільки була визнана корисною для усвідомлення ним необхідності справжнього навчання. Наприклад, під час втечі Джордж зрозумів, що Бімен, людина яка створила нову модель спектрографа, та й люди, що створили всі існуючі стрічки, не отримували власну освіту зі стрічок. Це все були люди здатні мислити оригінально.
Доглядачі Джорджа в інституті були соціологами, психологами, істориками — теж людьми здатними до оригінального мислення, але вони врешті отримали Освіту за до стрічок, оскільки не виявили такого бунтарського бажання отримати освіту самотужки і винаходити щось нове