1. 1. Чому Ява та Павлуша вирішили стати тореадорами? За повістю Всеволода Нестайка «Тореадори з Васюківки»:
А бо мріяли обрати цю професію в майбутньому;
Б на спір;
В мріяли, щоб їх показували по телевізору та усі їх знали;
Г щоб забули односельці.
2. Яву (персонажа з повісті Всеволода Нестайка «Тореадори з Васюківки».
прозвали «Кукурудзою», бо:
А він любив саджати кукурудзу;
Б заблукав у кукурудзі;
В так прозивали його батька;
Г любив їсти варені качани кукурудзи.
3. «Митькозавр з Юрківки, або Химера лісового озера»— це:
А оповідання ;
Б пригодницька повість;
В п’єса;
Г новела.
4. Що повинні були збирати учні на літніх канікулах (за повістю
«Митькозавр із Юрківки, або Химера лісового озера» Ярослава
Стельмаха?):
А гербарій;
Б фото сільських тварин;
В гроші на поїздку до музею;
Г цікаві історії.
5. Чому Сашка називали кактусом? (за повістю Л.Ворониної «Таємне
Товариство боягузів, або Засіб від переляку № 9»):
А бо він колекціонував кактуси;
Б бо він був жорстокий і «колючий», як той кактус;
В бо його волосся стирчало на всі боки;
Г він сам себе так назвав.
6. Основна мета прибульців на Землі — це (Леся Воронина «Таємне
Товариство боягузів, або Засіб від переляку № 9»):
А до людям у науково-технічному прогресі;
Б зробити з людей рабів, які працюватимуть на мушиних фермах;
В переселити людей на іншу планету;
Г знищити людей.
7. За жанром твір В.Нестайка «Тореадори з Васюківки» :
А авторське оповідання;
Б фантастична казка;
В пригодницька повість;
Г оповідання.
8. П’єса, яку вибрали на засіданні гуртка, називалася (повість Всеволода
Нестайка «Тореадори з Васюківки»):
А «Котигорошко»;
Б «Ревізор»;
В «Сто тисяч»;
Г «Безталанна».
9. Хлопців, головних героїв повісті Ярослава Стельмаха «Митькозавр з
Юрківки, або Химера лісового озера», звали:
А Митько і Сергій;
Б Митько і Василь;
В Митько і Сашко;
Г Митько і Ванько.
10. Ірина Семенівна, вчителька ботаніки, дала дітям завдання зібрати на
канікулах (Ярослав Стельмах «Митькозавр з Юрківки, або Химера
лісового озера»):
А гербарій рідного краю;
Б колекцію корисних копалин;
В колекцію комах;
Г розповіді старожилів про природу рідного краю.
11. Бабуся Соломія, персонаж твору Лесі Ворониної «Таємне Товариство
боягузів, або Засіб від переляку № 9», прибиральниця у банку, створила:
А сучасну швабру;
Б машину часу;
В космічний корабель;
Г сонячну батарею.
12. Вступити в «бій» з прибульцями хлопчик (персонаж твору Лесі
Ворониної «Таємне Товариство боягузів, або Засіб від переляку № 9») був
змушений, бо була:
А небезпека для життя бабусі;
Б небезпека для власного життя;
В небезпека для життя батьків;
Г власна сміливість.
Учился сначала в школе селаЯсеница-Сольная (1862—1864), затем в так называемой нормальной школе при василианском монастыреДрогобыча (1864—1867). Окончив Дрогобычскую гимназию в 1875 году (ныне Дрогобычский педагогический университет), вынужден был зарабатывать на жизнь репетиторством. Из своего заработка выделял деньги на книги для личной библиотеки.
Во многих автобиографических рассказах Франко («Грицева школьная наука», «Карандаш», «Schönschreiben») художественно воссоздана атмосфера тогдашнего школьного образования с егосхоластикой, телесными наказаниями, моральным унижением учеников. По ним видно, насколько трудно было получать образование одарённому крестьянскому парню. Франко жил на квартире у дальней родственницы Кошицкой на окраине Дрогобыча, нередко спал в гробах, которые изготавливались в её столярной мастерской («В столярке»). Уже учась в гимназии, обнаружил феноменальные мог почти дословно повторить товарищам часовую лекцию учителя; знал наизусть всего «Кобзаря»; домашние задания попольскому языку нередко выполнял в поэтической форме; глубоко и на всю жизнь усваивал содержание прочитанных книг. Круг его чтения в это время составляли произведения европейских классиков, культурологические, исторические труды, популярные книги на естественнонаучные темы. В целом личная библиотека Франко-гимназиста состояла из почти 500 книг на различных языках. В это же время Франко начал переводить произведения античных авторов (Софокл, Еврипид); под влиянием творчества Маркиана Шашкевича иТараса Шевченко увлекся богатством и красотой украинского языка, начал собирать и записывать образцы устного народного творчества (песни, легенды и т. п.).
Осенью 1875 года стал студентом философского факультетаЛьвовского университета. Во время обучения материальную Франко оказывал Емельян Партицкий. Входил в русофильскоеобщество, которое в качестве литературного языка пользовалось «язычием». На язычии написаны первые произведения Франко — стихотворение «Народная песня» (1874) и длинный фантастический роман «Петрии и Довбущуки» (1875) в стиле Гофмана, опубликованные в печатном органе студентов-русофилов «Друг». Одним из первых, кто обратил внимание на творчество молодого Франко, был украинский поэт Кесарь Белиловский, который в 1882 году в киевской газете «Труд» опубликовал статью «Несколько слов о переводе гётевского „Фауста“ на украинский язык Иваном Франко»
У родинно-побутових піснях відтворено всі найважливіші вияви сімейного життя. Основні їх теми такі: щасливе й нещасливе подружнє життя, вірність і зрада, удівство, сирітство, трагічні випадки, перебування на чужині, стосунки між членами родини (між батьками і дітьми, братами і сестрами, свекрухою і невісткою, мачухою та нерідними дітьми тощо). Різновидами родинно-побутових пісень є колискові, танцювальні, жартівливі тощо. Особливо численні пісні про кохання і події, що пов’язані з ним (закоханість, побачення, вірність, зрада, суперництво, ревнощі, розлучення з милим (милою), тугу за коханим (коханою) та ін.).
Соціально-побутові пісні відтворюють громадське життя в усіх його виявах, зокрема стосунки між людьми різних в суспільства. Сюди належать пісні козацькі, про кріпацтво, чумацькі, рекрутські й солдатські, бурлацькі (наймитські), стрілецькі.