1. Айвазовського звали А Іван Дмитрович Б Іван Костянтинович В Костянтин Іванович Г Дмитро Іванович 2. Родина Айвазовського переїхала до Криму з А Галичини Б Гуцульщини В Слобожанщини Г Буковини 3. Айвазовський одержав від царя звання А унтер-офіцера Б корнета В ротмістра Г морського офіцера 4. Картину «Хвиля» Айвазовський заповідав місту А Києву Б Мюнхену В Ялті Г Феодосії 5. Правильну кількість екскурсій, як автор тексту в музеї Айвазовського, зазначено в рядку А чотири Б три В дві Г одну 6. Довжина картини Айвазовського «Від штилю до бурі» становить А 12 метрів Б 14 метрів В 16 метрів Г 18 метрів 7. Художника, що зображує море, називають А пейзажист Б портретист В мариніст Г декоратор 8. Продовженням речення Картина «Хвиля» дивувала тим більше, що була намальована... є слово А Айвазовським Б у Феодосії В наосліп Г олією 9. До слова майстер (маючи на увазі Айвазовського) автор використав епітет А народний Б великий В талановитий Г заслужений 10. Продовжте твердження Секрет Айвазовського, на думку автора тексту, полягає в...
Дорогою вони бачать челядників пана Кобильського Тишкевича та інших, що грабують козаків, видаючи себе за татар. Втікаючи від них та вовка вони побачили як татари гналися за козаком, що сховався в очеретах та так його і не зловили. Коли татари пішли вони познайомились з ним, то був Швайка. Він відвів їх до Василя Балеймового.
Коли ж козаки поїхали щоб зібрати інших для битви з татарами до острова приплив Тишкевич, якого Грицик, Санько та вовк Швайки Барвінок взяли у полон. Та коли прибули інші козаки, то Тишкевич хитрощами втік, але Швайка разом з дітьми почав погоню. Тишкевич втік до татар, які почали шукати Швайку. Саме в цей час Швайка взнає про дар Саньки – ворожбу, і вирішує віддати його на навчання до ворожбита дідо Кудьми.
Тим часом Тишкевич обдурює Дурну Силу, що втік з полону, бере його у спільники і грабує козаків. Біля Воронівки зустрічаються Демко, діди Кібчик і Кудьма, а потім і Швайко з хлопцями. dovidka.biz.ua Дурну Силу Швайко б’є різкою, після чого Демко з дідом їдуть у плавні віддати здобич та на осуд козаків, Кудьма забирає до себе Санька, а Швайка разом з Грициком їдуть далі. Демка козаки прощають і він з дідом залишається у плавнях, де з іншими строять першу зимову фортецю на острові від татар. Санько вчиться у Кудьми, але той дуже хворий. Коли приїжджають козаки, Швайка, Грицик, то стає відомо, що козаки відбили напад татар і тепер козаки об’єднуються з усіх земель і йдуть у дніпрові плавні.
Пан Кобильський підступно ув’язнює Швайку, але приїжджають дід Кудьма, Санько та інші козаки, напускають мару, що вони переяславський староста. Ворожбити визволяють Швайку, а Тишкевича змушують відшмагати пана Кобильського, чим зробили його ворогом для пана. Козаки групуються біля Бобрового острова, а потім нападають тисячею на 5 тисяч татар та отримують перемогу. Але Саїд-мурза збирає нову п’ятитисячну орду і проводе бій біля Бобрового острова. Більше половини татар гине і вони відступають, але і козаків залишилось менше 400 і то майже всі поранені. Вирішують після підкріплення спуститися нижче Дніпра до острова Хортиця і зробити там нову січ, а Швайка зі своїми джурами Грициком і Саньком їдуть в степ.
Переказ «Джури козака Швайки» написав Гнатюк О.
Я вважаю, що в нашому житті нічого не відбувається «просто так». Будь-яка зустріч, подія, будь-який випадок і навіть помилка, все примушує нас над чимось задуматися, дає нам якісь сили або просто спонукає нас дивитися на речі по-іншому. Слід у нашому житті може залишити і така несуттєва на перший погляд, але вкрай необхідна для будь-якої людини річ, як книга.
На сьогодні я прочитала достатню кількість цікавих і не дуже книг, але серед усього різноманіття творів найбільш усього мене вразив роман Михайла Булгакова «Майстер і Маргарита». На мій погляд, у цьому творі існує дві сюжетні лінії – історія кохання головних героїв роману і опис життя представників різних верств населення тогочасної Москви. Найбільш усього в романі мені сподобалася історія кохання Майстра і Маргарити, історія двох звичайних людей, які на шляху до спільного щастя знайшли в собі сили подолати безліч перешкод. Мені здається, що прикладом для сучасних жінок може бути саме головна героїня роману – Маргарита. Адже саме вона підтримувала свого Майстра, до кінця боролася за їхнє спільне майбутнє і вселяла надію коханого в себе.
Найбільш усього мене вразило те, що лише заради однієї можливості щось дізнатися про долю свого коханого, Маргарита погоджується відправитися на бал Сатани і виконати там роль господині і королеви. Відкинувши усі побоювання і страхи, заради кохання вона зв’язується з нечистою силою і стає відьмою. Тільки завдяки старанням Маргарити Майстер визволився з клініки.
Своїми вчинками заради кохання Маргарита справила велике враження навіть на жорстокого Сатану. За вірність і відданість Воланд щедро нагороджує Маргариту, повертаючи з попелу роман Майстра і говорячи при цьому найзначнішу з усього твору фразу, яка давно стала відомим фразеологізмом: «Рукописи не горять».
На мій погляд, в історії кохання Майстра і Маргарити саме Маргарита грала головну роль, адже вона більше свого коханого переживала, вірила і боролася. І хоча її вчинки і її поведінка робить образ героїні декілька ідеальним, але саме через Маргариту М. Булгаков хотів показати читачам, що щастя – це зовсім не подарунок і кожен з нас повинен боротися за те, щоб бути щасливим. Досить часто люди опускають руки вже тоді, коли щастя дуже близько – достатньо прикласти зовсім трошки зусиль і ось воно – щастя. Тай це зрозуміло, адже останні кроки до щастя найважчі, і доказом цього може бути сам Майстер. Він перший здався у боротьбі за своє щастя і вже втратив віру на ще одну зустріч з коханою Маргаритою. А ось героїня виявилася сильнішою і тому отримала все, у що вірила і до чого прагнула, все, що бажала.
Прочитавши роман, я надовго замислилася: «А чи знайшла б я у собі сили так, як Маргарита, піти слід за своїм коханим і пожертвувати заради нього своїм життям?». Я не впевнена, що змогла б так само вчинити, але все ж сподіваюсь на це. Але при цьому я вважаю, що кохана людина повинна бути достойною такої великої жертви.
Сучасна жінка примушена не тільки вирішувати сімейні проблеми. Досить часто вона отримує значні посади і керує чоловіками, стає до лав військових чи займається великим бізнесом. У той же час з’являється все більше чоловіків, які готов за течією і ховатися за спини жінок. А де ж ті романтичні закохані, де ж ті захисники, де ж ті благородні лицарі? Я впевнена, що вони все ж таки існують і сьогодні.
Можливо, ці питання з’явилися від не досить гарного враження від Майстра, адже він мене трішечки розчарував своєю нерішучістю і слабкодухістю. Я вважаю, що він сховався від проблем, злякався і навіть в чомусь зрадив Маргариті. Я впевнена, що боротися за своє щастя закохані повинні тільки разом, вони повинні долати разом будь-які перешкоди і йти до своєї мети рука об руку.
Для мене роман «Майстер і Маргарита» М. Булгакова став одним з найкращих творів, які я коли-небудь читала у своєму житті. І найбільш усього у цьому романі мене вразила саме оповідь про безмежне кохання Маргарити до свого Майстра, адже історія закоханих примусила мене замислитися над своїм життям і оцінити наше сьогодення. На мій погляд, саме такі твори не тільки надають читачам впевненості у собі, але й доводять, що кожен з нас спроможний на багато більше, ніж вважає сам – потрібно лише дуже цього захотіти.