1. Чим білий кінь Шептало вирізнявся з-поміж інших? Яким ви його уявляєте? 2. Які якості притаманні героєві? Які думки завжди снують у його голові?
3. Чому він часто тримався поодалік від табуна? Чи є щось спільне у поглядах Шептала і решти коней?
4. Яка найзаповітніша мрія Шептала?
5. Простежте за зміною почуттів героя і в яких епізодах це видно?
6. Як автор ставиться до свого героя? У чому він бачить його трагедію?
8. Яке ваше ставлення до головного героя?
Станіслав Болеславович Чернілевський (*, Жван) – поет, кіносценарист, кінооператор, режисер кінодубляжів українською мовою. Учасник Революції Гідності, на якій отримав три кульові поранення у ніч з 18 на 19 лютого 2014. Етнічний поляк. Станіслав Чернілевський біографія коротко Народився 6 липня 1950 в с. Жвані на Вінниччині. Дуже рано втратив батька, який був комбайнером. Багатодітна родина залишилася без годувальника. Середню освіту здобував у Тульчинському та Мурованокуриловецькому інтернатах. Вступив на філологічний факультет Київського університету імені Т.Шевченка, з якого на передостанньому курсі був відрахований за «український націоналізм». 1973 закінчив Вінницький педагогічний інститут, недовго працював учителем. Річ у тому, що з дитинства марив кіномистецтвом. Працював монтувальником декорацій у Київському театрі російської драми імені Лесі Українки. Вступив на факультет кінорежисури Київського театрального інституту імені І. Карпенка-Карого. Працював на Київській кіностудії художніх фільмів імені О. Довженка. Писав кіносценарії. Вірші почав писати з четвертого класу. Зараз працює режисером і редактором на ТРК «Студія 1+1», зокрема відповідає за дубляжі українською мовою іноземних фільмів
одна из самых известных пьес Бернарда Шоу, написанная в 1912 году. Оригинальность, остроумие и демократический дух пьесы, отражавшей глубокие и острые социальные проблемы, обеспечили ей огромную популярность во многих странах, пьеса пользуется успехом и в наши дни[1].
Пьеса рассказывает о лондонском профессоре фонетики Генри Хиггинсе, который заключил пари со своим приятелем, полковником Пикерингом. По условиям пари, Хиггинс должен за шесть месяцев обучить уличную цветочницу Элизу Дулиттл произношению, принятому в высшем обществе, и на светском приёме суметь представить её как герцогиню. Задача непростая — девушка выросла в трущобах, говорит на грубом лондонском просторечии кокни, не отличается высокой культурой поведения и речи.
Название пьесы является иронической аллюзией на античный миф о скульпторе Пигмалионе, создавшем настолько совершенную статую девушки, что богиня Афродита согласилась, по Пигмалиона, влюблённого в созданный им образ, оживить статую.
Для экранизации 1938 года Шоу написал несколько крупных новых эпизодов, которые сейчас обычно включаются в английский текст пьесы (см. этот текст в Викитеке)[2]. Русский перевод этих важных дополнений пока отсутствует.
В 1956 году американский композитор Фредерик Лоу написал по мотивам пьесы мюзикл «Моя прекрасная леди», также имевший большой успех. Как фильм, так и мюзикл, в отличие от пьесы, заканчиваются счастливым любовным финалом[3].
Объяснение: