1. хто з химерних мешканців жив у хатині героя повісті в. близнеця «звук павутинки»? 2. що сталося з метеликом, якого хлопчина посадив у коробку? 3. про що фантазував льонька, сидячи біля плити й готуючи обід? 4. яке ім'я дав льоньці й чому? 5. що змайстрували із льонькою на річці? 6. як назвали два капітани, і ленд, маленьку річку? чому саме так? 7. пригадай, на чому приїхала ніна, який вона мала вигляд. чи змінювався зовнішній вигляд ніни та її човника протягом твору і чому? 8. чи піклувався хлопчина про дивних жителів своєї оселі? як саме? 9. який висновок зробив герой повісті після пригоди із зотлілим метеликом? чи поділяєш ти його думки й почуття? 10. опиши, яким уявляв собі хлопчик льонька комашине царство. 11. доведи, що рекс був добрий собака. чому ж тоді він напав на гли-пу? які риси характеру мав глипа? 12. з чим порівнював імена ніни та наш герой? чи ти згодний із такими порівняннями? 13. як ти вважаєш, хто ж така ніна? поміркуй, який прихований зміст криється в її образі. чим видається тобі нінин кораблик? 14. поясни назву твору та сформулюй його головну думку. можливо, твоє пояснення не збігається з міркуваннями твоїх однокласників. подискутуй про прихований зміст образів: звуку павутинки, ніни, кораблика ть будь наперед
1. сопуха. бумс. срібний чоловічок.
2. він задихнувся
3. не знаю
4 .Ленд . тому що ім я Льонька звучало бідненько .а капітан третього рангу Ленд звучало
5 . гребельку
6. Лопотихатому що маленька річка по лелечому невгамовно лопотіла
7. пливла вона на блакитному човник, а в ньому дівчинка була в блакитномувбранні , з великими очима, з білою стрічкою в косі.
8. не знаю
9.що не потрібно вбивати живе
10 Напевно, там були свої комашині школи, були палаци, війська і відбувались святкові паради... Звідти, з того комашиного царства вилізла на сонце чорнява мурашка, повела вусом, лупнула на мене оком (здрастуй, мовляв, козаче!) і сховалась назад.
11 читай епізод крилаті дерева
12 От Ніна - тонке, прозоре ім'я. Попробуйте на язик: Ні-і-ін-на... Правда, бринить, як звук павутинки на вітрі? А тепер: Ад-ддам... Уявляєш собі величезний, немов козацька могила, дзвін і його стомлений вечірній голос: ддам!..