1) книжка про яку П.Кулиш казав, "що скоро напам'ять буду читати"
2) Основою самосвiти П.Кулiша стали
3)перша лiтературна спроба Кулiша
4)перша iсторична поема, створена пiдвпливом народних дум та iсторичних романiв
5)псевдоним дружини Кулiша, вiдомоi украiнськоi поетеси
6) правопис створений письмеником на фонетичному принцепi "як чуэться так i пишется"
7)мiсто у якому вiдбулася Чорна рада
8)"Чорну раду" П.Кулiш написав пiд впливом
9)Раду 1663 р. названо "чорною", тому що...

Привет, ребята! Меня зовут Вика, мне 12 лет. Как вы уже знаете, имя Виктория-означает победа, я хочу внести свой вклад в становление нашего отряда, и хочу привести Вас к победе, в первую очередь, в борьбе с самим собой. Я люблю готовить, очень люблю, и готовлю классную музыку на тарелках, ударниках, подавая ее под сладким соусом эмоций, которые дарю слушателю и приправляю звонким пением моего голоса! Скучно вам со мной не будет! Мисс отряда должна уметь делать всё, в том числе и танцевать. На дискотеке никто не останется без моего внимания, я самому застенчивому человеку нашей смены почувствовать себя нужным. Наша жизнь театр-и я хорошо справляюсь со своей ролью, потому что занимаюсь в театральном кружке, но, несмотря на это я проявляю искренний интерес к каждому из вас! Почему я Вас проголосовать за меня? Потому, что я постараюсь пробудить чувство нужности каждого человека в нашем отряде, ведь каждый из вас достоин Самых верных друзей и самых искренних чувств в ваш адрес!

Зеленіють по садочку
Черешні та вишні;

А без долі біле личко -
Як квітка на полі:
Пече сонце, гойда вітер,
Рве всякий по волі.

Як тополя, .стала в полі
При битій дорозі;
Як роса та до схід сонця,
Покапали сльози,

Сіло сонце, з-за діброви
Небо червоніє;

Кричать сови, спить діброва,
Зіроньки сіяють,
Понад шляхом, щирицею,
Ховрашки гуляють.
Спочивають добрі люде,
Що кого втомило:
Кого - щастя, кого - сльози,
Все нічка покрила.


Реве, стогне хуртовина,
Котить, верне полем;
Стоїть Катря серед поля,
Дала сльозам волю.
Утомилась заверюха,
Де-де позіхає;

Бачить - ліс чорніє,
А під лісом, край дороги,
Либонь, курінь мріє.

Попід горою, яром, долом,
Мов ті діди високочолі,
Дуби з гетьманщини стоять.
У яру гребля, верби в ряд,
Ставок під кригою в неволі
І ополонка - воду брать...
Мов покотьоло- червоніє,
Крізь хмару - сонце зайнялось.
Надувся вітер; як повіє -
Нема нічого: скрізь біліє...
Та тілько лісом загуло.

Реве, свище заверюха.
По лісу завило;
Як те море, біле поле
Снігом покотилось.