1. Остап збирається втекти за
А) Дон; Б)Дунай; В)Дніпро; Г)Дністер.

2. Поневолений український народ у творі «Дорогою ціною» порівняно з
А)волом; Б)туром; В)конем; Г)биком.

3. Сюжет повісті «Дорогою ціною» розгортається у такій послідовності
А)Соломія шукає вихід – думки Остапа про смерть – переможний поєдинок із вовком – поранення Остапа.
Б) Поранення Остапа - Соломія шукає вихід - думки Остапа про смерть – переможний поєдинок із вовком.
В) Думки Остапа про смерть - Соломія шукає вихід - поранення Остапа - переможний поєдинок із вовком.
Г) Поранення Остапа - Соломія шукає вихід - переможний поєдинок із вовком - думки Остапа про смерть.

4. Моральний урок дідів з оповідання О.Довженка «Ніч перед боєм» для молодих бійців полягав у тому, що
А)вони попалили всі човни і зірвали ворогові переправу;
Б)вони перевернули човни і загинули разом із ворогами;
В)зробили засідку і побили багато ворогів;
Г)мужньо витримали знущання ворогів і не видали партизанів.

5.Кого діди Платон і Савка ставили у приклад бійцям, які відступали
А)Кармалюка; Б)Гонту, Залізняка; В)своїх синів; Г)самих себе.

6. «Природною стихією» О.Довженка було
А)малярство; Б)кіномистецтво; В)музичне мистецтво; Г)вчителювання.

7.Кульмінацією твору Н.Бічуї «Шпага Славка Беркути» є
А)поєдинок на шпагах Славка та Юлька; Б)суд над Славком; В)поява хлопця, який назвався Беркутою, у дитячій кімнаті міліції; Г)спізнення Славка на театральну виставу до Лілі.

8.У невинуватість Славка вірили
А)тренер, Лілі; Б)Стефко та Юлько; В)класний керівник і директор школи; Г)інспектор дитячої кімнати міліції, Надія Григорівна.

9. Події повісті «Шпага Славка Беркути» відбуваються у
А)Києві; Б)Львові; В)Харкові; Г)Чернігові.

10.Хто з учителів підтримував Славка Беркуту і став на його захист
А)вчитель географії; Б)вчитель історії; В)вчитель хімії; Г)вчитель біології.

11.Куди віднесли сороку з перебитим крилом?
А)додому; Б)до сусіда; В)до вчительки Надії Григорівни; Г)до вчителя географії.

12.Хто з однокласників вирішив помститися Славкові?
А)Стефко Вус; Б)Лілі Теслюк; В)Юлько Ващук; Г)Василь Лопух.

13.Установіть відповідність:
1.Славко Беркута
2.Стефко Вус
3. Юлько Ващук
4.Лілі Теслюк.
А)рятує сороку з переламаним крилом;
Б)страждає через недовіру однокласників;
В)вірить у невинність Беркути;
Г)в міліції називає чуже прізвище замість свого;
Д)не боїться пити вино на вулиці.

14.Яку науку намагався передати солдатам дід Платон, коли перевозив їх?

15.Встановіть послідовність подій повісті «Шпага Славка Беркути»
А) каяття Юлька; Б) поранення Юлька Ващука; В) сорока з перебитим крилом; Г)суд над Славком; Д) історія з пляшкою;.

16. Напишіть твір-мініатюру на одну із тем
А)Втеча Остапа і Соломії як протест проти насильства над людиною.
Б)Дід Платон і дід Савка – справжні патріоти і захисники рідної землі.
В) «Шпага Славка Беркути» - повість про проблеми підлітків, їхні дружбу і зрадництво.

Біографія Ярослава Мудрого скорочено на українській мові розповість про життя та правління князя. Ярослав Мудрий був великим Київським князем (1015–1018, 1019–1054), ростовським князем (989–1010), Новгородським князем (1010–1034). Ярослав Мудрий біографія скорочено Ярослав народився приблизно 982 року, був другим сином князя Володимира Святославича з династії Рюриковичів від полоцької княжни Рогнеди. В 10 років Володимир відправляє сина зайняти ростовський князівський стіл, а в 1100 — Ярослав став новгородським князем. Наприкінці правління Володимира Великого 1014 року, Ярослав відмовився сплачувати щорічну данину Києву, що становила 2000 гривень, і виступив проти свого батька походом. Під час приготування до походу, Володимир помер. Після смерті свого батька Володимира 26 листопада (день св. Георгія) 1015 року Ярослав Мудрий в жорстокій боротьбі за київський престол розбив війська Святополка біля Любеча і посів київський престол, але 1018 року під натиском польських військ короля Болеслава І, яких взяв собі на до Святополк, мусив покинути Київ і утік до Новгорода. Після остаточної перемоги в битві над річкою Альтою 1019 року Ярослав Мудрий став київським Великим князем. Прагнучи об’єднати всі руські землі під своєю владою, Ярослав Володимирович вів боротьбу проти свого брата Мстислава Володимировича, князя тмутороканського і чернігівського. Після битви, яку Ярослав програв, під Лиственом біля Чернігова 1024 року. Ярослав мусив відступити Мстиславові Чернігівщину і всі землі на схід від Дніпра, крім Переяславщини. Згодом, після укладеного 1026 року у Городку під Києвом миру, почалося порозуміння і співпраця між братами. Ярослав Мудрий допомагав Мстиславові у боротьбі зкасогами і ясами у 1029 році, поширивши свої володіння до Кавказьких гір; а Мстислав — у скріпленні й поширенні держави Ярослава Мудрого на захід від Дніпра. 1030 року на півночі Ярослав зайняв землі між Чудським озером і Балтикою і там заснував м. Юріїв (нині — Тарту), у 1030 — 1031 роках війська Ярослава і Мстислава відвоювали Червенські городи, які 1018 року захопив Болеслав І. Тоді ж Ярослав здобув від королівства Польського смугу землі між ріками Сяном і Бугом. За відомостями, що містяться у «Повісті врем’яних літ», він в 1030 році відвоював місто Белз, а в 1031 заклав місто свого імені Ярослав. 1036 — після смерті Мстислава Ярослав стає єдиним володарем Київської держави, окрім Полоцького князівства, яке виділено Володимиром Святим в уділ роду Ізяслава. 1036 року, за літописом, Ярослав Мудрий розгромив біля Києва печенігів і нібито, за літописом, на місці перемоги над ними почав будувати у 1037 році Софійський собор. Хоча останні дослідження Софії Київської спростували це твердження літопису. У 1038–1042 роках Ярослав вів успішні походи проти литовських племен — ятвягів, проти Мазовії, проти прибалтицько-фінських племен ямь і чудь. 1043 року він підготував під проводом свого сина Володимира і воєводи Вишати похід на Візантію, який закінчився поразкою, багато воїнів потрапило в полон чи загинуло. Щоб охороняти свою державу проти нападів кочовиків, Ярослав укріплював південний кордон, будуючи міста над ріками Россю і Трубежем: Корсунь, Канів, Переяслав; як також другу фортифікаційну лінію надСулою: Лубни, Лукомль, Воїнь. Останні роки життя Ярослав провів у Вишгороді. Помер 20 лютого 1054, а між його п’ятьма синами розгорнулась боротьба за владу. Цей період відомий в історіографії як Тріумвірат Ярославичів, з якого почався розпад Київської Русі і через півтора століття вона фактично перестала існувати як єдина держава. Ярослав Мудрий значення діяльності Під час його правління Ярослава Мудрого Київська Русь перетворилася на могутню європейську державу. Для скріплення влади в державі та впорядкування правових та соціальних відносин громадян за князювання Ярослава Мудрого було укладено збірник законів, так звану Правду Ярослава, що становить найдавнішу частину законів руського права — Руської Правди. Звершено розпочате Володимиром Святим розширення меж столиці Русі — Києва, насипано нові оборонні вали були ще за Володимира Святого (дослідження П. Раппопорта) (за одним з них прокладено сучасну вулицю Ярославів Вал), а Ярослав поставив на них лише заборола. Збудовано Золоті ворота, Лядську браму, Жидівські ворота, Георгіївський та Ірининський собори, Софійський собор. Створив бібліотеку Софійського собору. За часів його правління засновано міста Корсунь, Гюргів (нині — Біла Церква), розбудовано Чернігів, Переяслав, Володимир-Волинський, Турів, встановлено династичні зв’язки з королівськими дворами Швеції, Норвегії та Франції. Продовжувалося карбування срібних монет.

Олімпійські ігри – це свого роду ритуал, спрямований на демонстрацію сили, спритності й швидкості всіх учасників з кожної країни. Коріннями вони йдуть ще в Древню Грецію, де, як відомо, дуже любили й почитали спорт і гарну фізичну форму – “у здоровому тілі – здоровий дух”.

В іграх могли брати участь кращі із представників своїх націй і народу, а переможець у свою чергу був прославлений як герой. Але із приходом римлян гри стали в’янути, а в другій половині восьмого сторіччя нашої ери взагалі був заборонено як язичеський обряд

Але в 1896 році стартувало початок перших нових Олімпійських ігор, вони проводилися з періодичністю кожні чотири роки. Не вважаючи років війни. Міжнародний спортивний конгрес затвердив в 1894 році правила й положення Олімпійських ігор. Був організований Міжнародний олімпійський комітет. Олімпійські ігри повинні поєднувати й дати можливість показати себе й представити свою країну спортсменам – аматорам у чесних і рівноправних змаганнях. Не має місце бути ніякої дискримінації

Місце проведення Олімпійських ігор вибирає МОК, для їхньої організації вибирають не країну, а місто. Основною версією кілець на прапорі є п’ять континентів, які беруть участь в іграх: Африка – чорний, Америка – Червоний, Європа – синій, Австралія – Зелений і Азія – жовтий кольору

Гімн, як символіка ігор уперше був виконаний 1896 року на перших іграх, і без змін виконувався. Але пізніше стали дозволені переклади слів на мову приймаючої країни. Олімпійський вогонь – уперше був запалений на дев’ятих олімпійських іграх в Амстердамі. Він символізує нестримну волю до перемоги – волю вогню. Вогонь запалюють на початку ігор, і він горить до самого них завершення

Офіційну емблему, символіку й талісман гри розробляють організатори. Емблема повинна мати унікальний вигляд, стати візитною карткою обраної країни. Емблема країни, як і талісман ігор, є основною частиною сувенірної продукції, що випускаються в значній кількості. Доходи від продажів значні, і становлять не малу частину від доходів самої Олімпіади, до речі, вони не завжди покривають витрати

Олімпійські ігри – це гарна можливість для всіх країн і для кожної окремо виявити себе, і показати, чого встигли досягти її спортсмени. А також це більша честь і удача для країни – організатора, але це монета із двома сторонами. Це величезна можливість і колосальна удача, але з іншого боку – можливість поганої організації. Адже ніхто не хоче вдарити «у бруд особою».