1. Поясніть значення фразеологізму біла ворона. Чи можна коня Шептала назвати білою вороною? Чи доводилося вам зустрічати в житті білих
ворон? Чи змінилося ваше ставлення до таких людей після прочитання
оповідання «Білий кінь Шептало»?
2. Чому тварина (кінь) в оповіданні викликає більше симпатій, аніж людина?
3. Чому, на вашу думку, кінь Шептало повертається в кінці оповідання до свого господаря?

Як свідчать сучасники, восени 1862 року на одній з вечірок у Павла Чубинського сербські студенти, що навчалися в Київському університеті, співали патріотичну пісню, у якій згадувався цар Душан і в приспіві були слова «срце бије и крв лије за своју слободу» (або «срб се бије и крв лије за своју слободу…»). Чубинському пісня дуже сподобалася, і він раптом подався в іншу кімнату, а через півгодини вийшов звідти з готовим текстом пісні «Ще не вмерла Україна», яку тут же проспівали на сербський мотив. Деякі дослідники вважають, що на написання також вплинули мотиви мазурки ”Єще Польска нє зґінела”, яка згодом стала польським гімном. «Марш Домбровського» на той час був популярним серед народів, що боролися за незалежність (уже за кілька місяців після написання вірша Чубинського, почалося січневе повстання).

Пожарський з основними силами виступив ів Ярославля в Москву, не знаючи а втечу Заруцького в Коломну. Військо супроводжували громіздкий обоз і артилерія.

Дороги були в жахливому стані. Гармати то застрягали в глибоких вибоїнах, то провалювалися на мостах через річки. За день земська рать пішла від Ярославля всього на сім верст. Протягом другого дня ратники пройшли ще двадцять верст.

Поки полиці повільно просувалися до Москви, Пожарський: передав командування двом своїм помічникам - Кузьмі Мініну і князю Івану Хованскому, а сам з невеликим почтом поскакав у Суздаль, щоб про перемогу у батьківських могил у Евфимиеве монастирі. Побувавши в Суздалі, князь Дмитро Пожарський виїхав до Ростова, куди до того часу прибутку Мінін і Хованський з полицями.