1. Про яке одне з семи чудес світу згадується у творі? («Тореадори з Васюківки») *
Храм Артеміди
Статуя Зевса
Єгипетські піраміди
Висячі сади Семираміди
2. Арію з якої опери співали хлопці? («Тореадори з Васюківки») *

"Бій биків"
"Кармен"
"Кіт у чоботях"
"Попелюшка"
3.Яке лихо вчинив бугай Петька? («Тореадори з Васюківки») *

загнав дачника на телеграфний стовп
розбив сусідську огорожу
зламав сторожовий курінь
зіпсував комбайн Явиного діда
4. Виберіть правильне твердження щодо теми повісті «Тореадори з Васюківки» *

розповідь про життя та пригоди Робінзона Кукурудзо
розповідь про пригоди підлітків, які потрапляли в захопливі ситуації
розповідь про сільське життя
розповідь про бажання стати героями, які вирили метро
5. Що потрібно хлопцям зробити влітку? ("Митькозавр з Юрківки, або Химера лісового озера") *

Треба за літо зібрати колекцію комах
Треба зібрати колекцію листків
Треба зібрати гербарій
Треба зібрати колекцію лікарських рослин
6. Темою твору "Митькозавр з Юрківки" є... *

розповідь про пригоди двох друзів, які вирішили побудувати метро у своєму селі
розповідь про пригоди двох друзів, які трапилися з ними влітку в Києві
розповідь про те, як розпочалася дружба між двома однокласниками та ще одним хлопцем
розповідь про пригоди двох друзів, які трапилися з ними влітку після п’ятого класу
7. Кому з героїв належить цей предмет? *

Митькові
Сергієві
Василю
Бабусі

8. Кого називали Фа-Дієзом? *

Василя Троша
Дядька Гната
Діда Трохима
Сергійка
9. Продовжіть правильну думку "Нічого собі, раніше пошта була голубина, а тепер...("Таємне Товариство Боягузів, або Засіб від переляку №9") *

коників-швидкокрильців
метеликова
бджолина
солов'їна
10. Назвіть псевдонім, під яким не працювала Леся Воронина? *

Ніна Ворон
Олена Ворон
сестра Лесич
Олена Вербна
11. Хто ПОЧАВ співати пісню "Всім в світі крам, купи-продам, за гроші ж душу не віддам..."("Таємне Товариство Боягузів, або Засіб від переляку №9") *

Соломія
Байбачок
Жук
Заєць
Клим
12. Куди потрапили хлопці у банку? ("Таємне Товариство Боягузів, або Засіб від переляку №9") *

До бабусі, коли вона працювала
до аварійного виходу
до кабінета директора
до таємної кімнати

Ш світ не так вже й нешкідливий. Адже десь там, у темряві, в ізольованих від очей лісах і в глибоких надрах водойм живуть загадкові істоти. Вони з'являються несподівано і так само несподівано і зникають. Перелякані свідки виявляються ошелешеними і здивованими.В результаті не залишається жодних доказів таких зустрічей. Але істоти продовжують існувати, у своїх затишних місцях, так і в нашій фантазії. Розповімо нижче про десяти найбільш загадкових істот, які на думку багатьох все ж існують на нашій планеті.Адже є очевидці, які бачили їх на власні очі. Нехай деякі істоти і більш неймовірні, ніж інші, але вирішувати, чи є вони насправді - надамо нашої фантазії

Сивою давниною віє зі сторінок повісті І. Франка "Захар Беркут". Перед нами постають герої, які вірять у перемогу добра над злом, правди над кривдою, які живуть ідеями спільного порядкування, єдності й добра. Головне для них – це інтереси громади. Живуть вони в глухому селищі Тухля, і очолює громаду тухольців "люблячий батько" – Захар Беркут.Сивий старець, "мов стародавній дуб-велетень", "поважний поставою, строгий лицем, багатий досвідом життя й знанням людей та обставин, Захар Беркут був правдивим образом тих давніх патріархів, батьків і провідників цілого народу, про яких говорять нам тисячолітні пісні та перекази". Для громади він був усім: пасічником, лікарем, розумним порадником, справедливим суддею, ватажком, головою старійшин. Громада важила для нього дуже багато. Усе життя він допомагав, чим міг, тухольцям (та й не тільки їм). Ще молодим Беркут прагнув приносити користь людям, тому й вирушив на пошуки вчителя, щоб навчитися лікувати людей. Але, окрім лікарських умінь, він набув ще й розуміння того, що щастя й добробут тухольської громади залежать від розумного "ведення громадських порядків, громадської спільності та дружності". Тухольці побачили в ньому наймудрішу та найдостойнішу людину, тому зробили його ватажком громади. І відтоді Захар Беркут не знав іншого життя, як життя в ім'я інтересів громади, усе, що він робив, робив лише з погляду на добро й користь для інших. Незважаючи на свій вік, Захар не може сидіти склавши руки, адже, на його думку, "життя лише доти має вартість, доки чоловік може помагати іншим".Дев'яностолітній старець, який багато бачив і багато знає, є головою та розумом громади: за його порадами збудували дорогу, яка служила засобом зв'язку між тухольцями й мешканцями навколишніх сіл; його порадами було переможено ворога й урятовано життя не тільки тухольської громади, але й їхніх сусідів. Захар Беркут виховав у людей почуття власної гідності та волелюбність. На громадській раді він відстоює права громади від князівських і боярських зазіхань, гідно тримається перед боярином Тугаром Вовком, який заявив свої права на тухольські землі: "Мудрі права наші походять не від твого князя, а від дідів і батьків наших".Беркут – справжній патріот своєї землі. Розповідаючи тухольцям про знаки на прапорі, він закликає ніколи не здаватися й до останньої краплі крові захищати свою Батьківщину від нападу монголів: "До останньої краплі крові повинна боронити громада свої свободи, свого святого ладу!" Тому коли постало питання: або вихід монголів з тухольської долини, або смерть синові Захара – Максиму, Захар Беркут жодної хвилини не вагався, що треба робити. Серце батька ридало, а розум говорив, що смерть Максима – єдиний порятунок для тухольців.Передсмертне слово Беркута – це своєрідний заповіт громаді: "Доки будете жити в громадськім порядку, дружно держатися купи, незломно стояти всі за одного, а один за всіх, доти ніяка ворожа сила не побідить вас". Слова ці мають бути заповітом і для нас та передаватися наступним поколінням.