1. Що таке байка? Творчість Л.Глібова, С.Руданського, П.Глазового а) Невеликий алегоричний твір повчального змісту.б) Невеликий віршований твір з комічним сюжетом.
в) Різновид фейлетону та гуморески.
г) Коротке усне гумористичне або сатиричне оповідання про якусь подію, випадок.
2.Чому Жаба вилізла на берег?
а) Погрітися на сонечку.б) Угамувати свою цікавість про Вола.
в) Поживитися.
г) Поспілкуватися з подругою.
3. Назвати автора творів унікального жанру - співомовка:
а) Леонід Глібов;б) Павло Глазовий;
в) Василь Більчик;
г) Степан Руданський.
4. Автор твору про перебування іноземців у Києві:
а) Леонід Глібов;б) Степан Руданський;
в) Павло Глазовий;
г) Емма Андієвська.
5. Звідки прилетіли гості в Україну? (П.Глазовий "Заморські гості"):
а) З Німеччини; б) З Італії;
в) З Канади;
г) З Франції.
6. Тебе ганяють скрізь: непрохана - не лізь
взято із твору:
а) "Щука";
б) "Свиня свинею";в) "Жаба і Віл";
г) "Муха і Бджола".
7. Мораль байки Л.Глібова «Муха і Бджола»:
а) паразитичне існування;
б) взаємодо двох друзів;
в) конфлікт добра і зла.
8. Мораль байки Л.Глібова «Жаба і Віл»?
а) треба бути тим, ким вродився;
б) треба себе вдосконалювати;
в) треба намагатися стати схожим на інших.
9. У гуморесці П.Глазового «Найважча роль», мати вихваляється, що :
а) син став режисером театру;
б) син запросив її на свою прем’єру до театру;
в) сину дісталася одна з найголовніших і найважчих ролей.
10. У гуморесці «Похвала» П.Глазового муха потрапила до пастки павука, бо:
а) він дуже її розхвалював, робив компліменти;
б) бо павук тихенько та проворно підкрався до неї;
в) бо павук поклав у свої сіті їжу, яка приманила наївну муху.
11. Дайте визначення таким поняттям:
Гумор - це
Сатира - це...
12. Написати твір - мініатюру (5 - 6 речень) за темою "Роль гумору в нашому житті" (на основі прочитаних творів Л.Глібова, С.Руданського, П.Глазового).
Відповідь:
Ліро-епічний твір — це літературний твір, у якому гармонійно поєднуються зображально-виражальні засоби, притаманні ліриці та епосу, внаслідок чого утворюються якісно нові сполуки. Людина тут зображується ніби у двох планах: з одного боку передаються певні події її життя, а з другого — переживання, емоції, настрої. До творів такого штибу найчастіше відносять баладу, думу, байку, співомовку, а також поему, іноді — роман у віршах:
У ліро-епічних творах наявні розгорнутий сюжет і система образів, як і в епічних творах. Однак в епічному творі, зображуючи події та характери, автор майже не проявляє себе безпосередньо, бо він стоїть осторонь від описуваного. У ліро-епічних творах автор, зображуючи події та характери, принагідно, але прямо й безпосередньо висловлює свої думки і почуття, викликані в ньому цими подіями та вчинками персонажів, дає їм оцінку. Більша, ніж в епічних творах, увага приділяється розкриттю внутрішнього стану героїв. Крім того, в ліро-епічних творах є ще один персонаж, якого немає й бути не може ні в епосі, ні в драмі,- ліричний герой, в ролі якого виступає найчастіше автор.
Ліро-епічні твори пишуться майже виключно віршованою мовою, яка надає викладу художнього матеріалу більшої урочистості, натхненності, ліричності.
Приклад ліро-епічного твору - поема М. Вороного "Євшан-зілля"; драма-феєрія Лесі Українки "Давня казка".
Окрім того, знали Захара ще й як "чудового лікаря, що лічить рани і всілякі болісті, але й не менше як чудового бесідника та порадника, котрий "як заговорить, то немов Бог тобі в серце вступає", а як порадить чи то одному чоловікові, чи цілій громаді, то хоч цілий майдан старців набери, то й ті вкупі ліпшої радине придумають".
Дивує його відданість громаді. Захар не лише слідкує за дотриманням законів співжиття громади, але й сам суворо дотримується їх. Заради порятунку громади він ладен пожертвувати навіть найдорожчим, що у нього було, — власним сином Максимом.
А ще Захар Беркут вірний законам пращурів. Він надзвичайно близький до природи, завжди просить до у неї. Перед боєм з монголами він звернувся до світила з такими словами: "Сонце, великий преясний володарю світа! Відвічний опікуне всіх добрих і чистих душею! Зглянься на нас!... Сонце, я поклоняюсь тобі, як діди наші поклонялися, і молюсь до тебе всім серцем: дай нам побідити!".