1.Вірш «Осінь-маляр із палітрою пишною…» М. Рильського передає почуття

А радості через багатий осінній урожай
Б захоплення від барв осіннього лісу
В задоволення людей від результатів своєї праці
Г невдоволення від осінньої негоди, похолодання, відльоту птахів

2.Олеся, героя оповідання Гр. Тютюнника «Дивак», вважали диваком, тому що
А він мав незвичайний талант до малювання дивовижних картин
Б він був тихий, скромний, вразливий, не такий, як усі його однолітки
В він багато фантазував, перекручував усе навпаки, на чорне говорив біле,а на біле — чорне
Г роздавав усе, що мав, біднішим або тим, у кого чогось із того, що в нього є, не було
3.Олесь, герой оповідання Гр. Тютюнника «Дивак», дуже переживав і плакав,коли
А його побили хлопці за те, що він із ними не пішов ламати лід
Б побачив, як щука вхопила пліточку і з’їла, а він нічого не міг зробити
В коли дід розповідав, що треба пробивати собі дорогу в житті ліктями й підлабузництвом
Г коли Федько Тойкало прийшов із ним миритися й пригостив пирогом
4.Олесь, герой оповідання Гр. Тютюнника «Дивак», найбільше любив

А весну
Б зиму
В осінь
Г літо

5.Сіроманець, герой однойменної повісті М. Вінграновського, знайшов прихис-
ток від переслідувань Чепіжного та інших

А у столичному зоопарку
Б в одеській очній клініці
В на покинутому військовому полігоні
Г у сусідньому колективному господарстві

6.Сашко, герой оповідання М. Вінграновського, повіз свого друга вовка

А у столичну клініку, до найкращих лікарів
Б в одеський зоопарк, до ветеринарів
В в Одесу, відпочивати на морі
Г в одеську клініку для лікування очей

7.Установіть відповідність між персонажами й творами.

Персонажі
1 дід Прокіп
2 Василь Чепіжний
4 дядько Шпичак

Твори
Б «Дивак» Гр. Тютюнника
Г «Лось» Є. Гуцала

У книзі «Русалонька із 7-В або Прокляття роду Кулаківських» Марина Павленко вірно дотримується свого творчого принципу — писати про реальне життя і реальних людей, які завдяки фантазії потрапляють в нереальні ситуації. Така позиція імпонує читачеві-підліткові, який вважає себе дорослим, але в душі залишається дитиною. Головна героїня книги — чуйна до людей, кмітлива Софійка — розпочинає своє дослідження, щоб до своєму однокласнику Вадиму Кулаківському позбавитися родового прокляття. Поступово, крок за кроком, вона дізнається про страшну провину прапрадіда Кулаківського. З казкового арсеналу чарівних предметів, які, зазвичай, допомагають героям казкових повістей, Софійка задіяла лише старовину дерев’яну шафу, спроможну переносити героїню у будь-який час. Марина Павленко відобразила характерну прикмету сучасності: інтерес підростаючого покоління до історії України, краєзнавчих пошуків, дослідження старовинних пам’яток архітектури, вивчення свого родоводу. Читач «Русалоньки із 7-В або Прокляття роду Кулаківських», глибше пізнає минулу епоху, знайомиться з старовинними традиціями і обрядами. Софійка — героїня книги «Русалонька із 7-В або Прокляття роду Кулаківських». У повісті вдалося відтворити колоритні типажі сучасних школярів, їхню поведінку, сучасну сленгові говірку. Марина Павленко відзначила, що прототипом образу Софійки стала її старша донька. Досить яскраво представлений у книзі образ самовпевненого учня Вадима Кулаківського, в якому уособлений психологічний портрет сучасного підлітка. Незважаючи на матеріальне благополуччя (його батьки-заробітчани надсилають достатньо грошей), він відчуває самітність і безпорадність. Софійка, побачивши невідомий бік життя Вадима, вирішила до йому.

Триколісний друг у мене,
Має він кермо зелене.
Ще сидіння та педалі…
Певно, ви його впізнали?
(Велосипед)  

Якщо руки ваші в ваксі, 
Якщо на ніс сіли клякси,
Хто тоді ваш перший друг,
Змиє бруд з лиця і рук?
(Вода) 

Плине він, біжить, минає,
Нам його не вистачає.
Щойно осінь – вже зима,
Ось він був, а вже – нема.
(Час)

І солодкі, і кисленькі,
І довгасті, і кругленькі
До вподоби ви мені,
Соковиті та смачні.
Знають добре малюки:
Мова йде про…
(Ягідки)

Чистить курточку, штанці,
Чобітки і сап’янці…
Дуже працьовита тітка.
Здогадались, хто це?
(Щітка)