1.Як називається зілля, що до юнакові згадати рідний край? а) любисток; б) ромашка; в) євшан; г) аїр. 2. Звитяга запорізького козацтва уславлюється у творі а) М.Вороного «Євшан-зілля»; б) Т.Шевченка «Іван Підкова»; в) Т.Шевченка «Думка»; г) Лесі Українки «Співець».
3. Автором твору «Джури козака Швайка» є а) Т.Шевченко; б) В.Рутківський; г) Леся Українка; г) М.Вороний.
4. Героїня поезії «Як дитиною, бувало…» була малою: а) горда; б) чемна; в) чесна; д) смілива.
5. Про відчуття рідного дому, маминого тепла йдеться у поезії а) Т.Шевченка «Думка»; б) Лесі Українки «Співець»; в) Лесі Українки «Мрії»; г) С.Чернецького «Ой, у лузі червона калина похилилася».
6. Що забула дівчинка, погостювавши у бабусі? а) черевички; б) книги; в) сумку; г) ляльку.
7.Вкажіть, із яких поетичних творів ці рядки: 1. А бабка все стояла на дорозі, а) «Тиша морська»; Хустинкою торкаючись до сліз. б) «Як дитиною, бувало…»; 2. Як би я тепер хотіла в) «Думка»; У мале човенце сісти… г) «Іван Підкова»; 3. Було колись – в Україні Ревіли гармати; Було колись… 2. Вкажіть автора твору: 1. «Тиша морська» а) Т.Шевченко; 2. «Ой, у лузі червона калина похилилася». б) М.Вороний; 3. «Євшан-зілля» в) С.Чернецький; г) Леся Українка. Дайте поширену відповідь на питання: 1. Назвіть головного та другорядних героїв твору«Джури козака Швайка». Свої думку обґрунтуйте. 2. Чи відображає, на вашу думку, особисте життя Лесі Українки вірш «Як дитиною, бувало…». 3. Вкажіть тему та ідею поеми «Євшан-зілля». Напишіть міні-твір на одну із тем 1.Дитинства роки незабутні 2.Від чого залежить успіх ? 3. Мої роздуми над поемою Миколи Вороного “Євшан - зілля”
А ось ця історія сталася з ним у Відні. Їхав він своєю машиною, але правил не звик дотримуватися. Нерідко жартував, мовляв, в Англії вони одні, у Америці зовсім інші, і в Австрії, мабуть, теж місцеві нюанси мають. Отож, порушення помітили поліцейські, які, зупинивши машину, стали вимагати, аби Кротон сплатив штраф. Грошей він заробити ще не встиг, тож пожартував, мовляв, завтра виступатиме на сцені, а післязавтра розрахується. Але стражі порядку були невблаганними та принциповими. Не церемонячись, пов'язали Фірцака та й повезли у в'язницю. І хоча гість-закарпатець переконував, що він – артист, що він – Кротон, але такі аргументи на «тамтешніх» поліцейських не вплинули – Івана Силу таки «заперли...»
Коли зостався сам у чотирьох стінах, за відсутності наглядача виламав грати. Та ще й покрутив їх у баранячий ріг. Пройшовся гордовито коридором, з'явившись, урешті, в кімнаті чергового по в'язниці. Той із подиву ледь зі стільця не впав. Вичитавши підлеглого за ненадійно зачинені дверні засуви, відвів затриманого до начальника поліції. І тільки тоді, за до перекладача, з'ясувалося, хто такий цей клопітний і ядерний чолов'яга. Кротона одразу ж випустили, вибачилися за непорозуміння. А наступного дня сам начальник поліції з дружиною прийшов на виступи Фірцака, і так щиросердно, як той, ніхто йому не аплодував. Навіть букет красивих квітів подарував учорашньому своєму «підопічному»