1.З ким із діячів укр.культури М.Коцюбинський підтримував активні творчі контакти: а) П.Куліш, Г.Хоткевич в) П.Мирний, М.Куліш
б) І.Франко, В.Гнатюк г) Б.Грінченко, П.Грабовський
2. З яким літературним напрямом пов’язані найвищі здобутки художньої майстерності
М.Коцюбинського:
а) з критичним реалізмом в) з імпресіонізмом
б) з романтизмом г) із символізмом
3. Під час стрічі ворожих родів у повісті М.Коцюбинського «Тіні забутих предків» Іванко видер
у Марічки і кинув у воду:
а) намисто в) ляльку
б) цукерку г) нові кісники
4. Кого вівчарі називали «вуйком»?
а) дядька в) ведмедя
б) ватага г) старосту
5. Як звалася «стара улеслива баба, завжди така привітна», котра «ночами перекидалась у
білого пса та никала по загородах сусідських»?
а) Параска в) Секлета
б) Вівдя г) Хима
6. Хто був виконавцем ролі Івана у фільмі «Тіні забутих предків»:
а) С.Параджанов в) Ю.Іллєнко
б) І.Миколайчук г) М.Скорик
ответ:
1. боротьба добра зі злом у художній літературі (це вічна тема життя і літератури; зазвичай втілюється в образах героїв; в народному французькому епосі "пісня про роланда" носієм добра є роланд, носієм зла — ганелон).
2. лицар граф роланд і зрадник граф ганелон:
а) роланд — чесний, справедливий, шляхетний лицар; ганелон — підступний зрадник, "якого діло — зрада";
б) роланд — віддана загальній справі людина; ганелон зраджує співвітчизників "за незліченні багатства"; він радить ворогові, як краще вбити роланда;
в) "граф роланд не криється за інших" під час бою, страждає за загиблих лицарів; ганелон заздрить вдачі роланда, вдається до наклепів на нього;
г) роланд загинув, але король карл великий помстився за загибель роланда, здобувши перемогу над ворогом; ганелона було засуджено за зраду.
3. головна думка "пісні про роланда" (народ завжди пам'ятатиме героїв-воїнів, а зрадник заслуговує лише на презирство і ганебну смерть).
ответ: «зображення покріпачення україни в романі панаса мирного «хіба ревуть воли, як ясла повні? ».
сторія україни налічує багато трагічних сторінок, але одним з найбільших нещасть українського народу було знищення гетьманщини і поневолення вільних селян. частіше усього кріпосниками ставали українські підпанки, яким російське самодержавство роздавало родючі землі малоросії, та польські пани – давні вороги українців. саме так і в селі піски, про життя якого розповідається у романі панаса мирного «хіба ревуть воли, як ясла повні? », з’являється пан польський – вояка, який терся біля вельмож, дослужився до генерала і отримав це село «за вірну службу».тільки-но прибувши у село, яке подарувала йому імператриця катерина, генерал одразу відчув опір вільних селян і відчув, що вони ніколи не вставлять свою шию у ярмо добровільно. пан польський одразу зрозумів, що для того, щоб «воли» самі виконували волю господаря і слухняно простягали свої шиї під ярмо, їх треба добре призвичаїти. тому вже на другий день у село прийшли «москалі», які гвинтівок швиденько непомірним «роти заціпили».за короткий час кріпосники настільки міцно запрягли у ярмо «волів», що могли щодня насолоджуватися і тішитися своїм життям. селяни перебували на панщині по п’ять днів на тиждень, а до того ще й зносили на панський двір «курей, гусей і яйця». тому було чого бенкетувати панам, було чого у п’яному угарі ладити своїх «мазеп». а генеральша і зовсім не спілкувалася зі своїми кріпаками, які були її єдиними годувальниками, і всі розпорядження передавала через прикажчиків. мозок цієї жорстокої жінки працював лише для того, щоб вигадувати страшні, принизливі покарання своїм дворовим. відігрівалося спустошене серце генеральші тільки біля дітей і онуків.замість до того, щоб поважати селян-годувальників, усю свою любов генеральша віддала котам. а от тим, хто стелив котам постіль, вичісував їх, доводилося дуже гірко. саме з наказу генеральші люто закатували дівчину уляну, та й мокрині прилюдно довелося з мертвим кошеням на шиї увесь день мазати панські кухні тільки через те, що вона ненароком придушила це кошеня.зовсім зубожіло село, коли у ньому осів пан польський. при ньому кріпаки були вимушені працювати увесь тиждень на панщині, а обробляти власні клаптики землі у них майже не залишалося часу. але, на відміну від генеральші, він любив спілкуватися з кріпаками, бо ще підлітком скуб за чуба своїх ровесників-односельців, ще юнаком цінував красу молодих кріпачок.та як би там не було, але пани-кріпосники були не добрими господарями, а залишалися хижими експлуататорами чужої праці. вони не про свої села, про свою землю і про людей, які працювали на цій землі. з кожним роком родюча земля все більше виснажувалася, з кожним роком падали врожаї, село морально розкладалося і убожіло. злодійство, пияцтво були звичайними явищами серед кріпаків. як той чад, неволя дурманила голови працьовитим, добрим та щирим людям.
объяснение: