Для нашого вільнолюбного народу День Українського козацтва особливий. Адже запорозьке козацтво впродовж трьох століть, визначаючи напрями економічного, політичного й культурного розвитку, самовіддано й одержимо боронило кордони рідної миролюбної землі, на багатства якої ненастанно зазіхали вороги-зайди. Як писав у переспіві козацького літопису Самовидця поет-державник Микола Руденко, «ми, нене, від природи орачі, а живемо від битви і до битви». Тому звернення українських письменників до козацької тематики було й залишається закономірним явищем, бо духовна культура нашого народу досягла високого рівня саме в період існування козацької держави. Її могуття забезпечувало козацтво як взірцевий символ доблесної національної історії. Адже, як відомо, на війні козак завжди відзначався розумом, кмітливістю, вражав ворога великою відвагою, дивовижним терпінням (згадати б характерника Кирила Тура з «Чорної ради»Пантелеймона Куліша).Козацька тема доволі неоднозначна в трактуванні – і для істориків, і для письменників. Проектуючись у сьогодення, вона означує комплекс національних проблем, що постають у сучасну добу. Нерідко вони пов’язані з утратою колишньої козацької доблесті й уболівання за свою землю. Цю проблему гостро ставлять і поети Придунав’я. Так, Михайло Василюк болісно переймався тим, що «козацька воля крицею взялась». Володимир Сімейко занепокоєний, що «ми славу козацькую / швидко забуваєм». А Володимир Рева категорично ставить насущне риторичне питання: «Де козацьке покоління / і гетьманська слава?».Объяснение:
Александри́йский маяк — маяк на острове Фарос около египетского города Александрии, одно из семи чудес света. Был построен во время правления Птолемея II Филадельфа (280–247 до н. э.), высота маяка составляла порядка 120–150 метров, на протяжении многих веков это было одним из самых высоких искусственных сооружений в мире. Александрийский маяк был единственным из Семи чудес, имевшим практическое предназначение. Прежде всего, он давал возможность кораблям без проблем заплывать в порт Александрии, имевший важное стратегическое значение; кроме того, он служил дополнительным ориентиром морякам на фоне однообразного египетского побережья и, наконец, служил наблюдательным пунктом для наблюдения за водными просторами (военная угроза Александрии исходила в основном с моря, поскольку с суши город защищала пустыня).
Александрийский маяк был одним из трёх Семи чудес древности, сохранившихся дольше всего (наряду с сохранившейся до настоящего времени пирамидой Хеопса и Галикарнасским мавзолеем, просуществовавшим в разрушенном виде до 1494 года). Маяк был сильно поврежден в результате землетрясений в период 796–1323 годов нашей эры, остатки его конструкции частично сохранялись до 1480 года, после чего были использованы для строительства цитадели Кайт-Бей на этом месте.
В 1994 году французские археологи обнаружили фрагменты маяка на дне Александрийской восточной гавани. В 2016 году Министерство по делам древностей Египта объявило о намерении превратить подводные руины древней Александрии, включая Фарос, в подводный музей.
Для нашого вільнолюбного народу День Українського козацтва особливий. Адже запорозьке козацтво впродовж трьох століть, визначаючи напрями економічного, політичного й культурного розвитку, самовіддано й одержимо боронило кордони рідної миролюбної землі, на багатства якої ненастанно зазіхали вороги-зайди. Як писав у переспіві козацького літопису Самовидця поет-державник Микола Руденко, «ми, нене, від природи орачі, а живемо від битви і до битви». Тому звернення українських письменників до козацької тематики було й залишається закономірним явищем, бо духовна культура нашого народу досягла високого рівня саме в період існування козацької держави. Її могуття забезпечувало козацтво як взірцевий символ доблесної національної історії. Адже, як відомо, на війні козак завжди відзначався розумом, кмітливістю, вражав ворога великою відвагою, дивовижним терпінням (згадати б характерника Кирила Тура з «Чорної ради»Пантелеймона Куліша).Козацька тема доволі неоднозначна в трактуванні – і для істориків, і для письменників. Проектуючись у сьогодення, вона означує комплекс національних проблем, що постають у сучасну добу. Нерідко вони пов’язані з утратою колишньої козацької доблесті й уболівання за свою землю. Цю проблему гостро ставлять і поети Придунав’я. Так, Михайло Василюк болісно переймався тим, що «козацька воля крицею взялась». Володимир Сімейко занепокоєний, що «ми славу козацькую / швидко забуваєм». А Володимир Рева категорично ставить насущне риторичне питання: «Де козацьке покоління / і гетьманська слава?».Объяснение:
Александри́йский маяк — маяк на острове Фарос около египетского города Александрии, одно из семи чудес света. Был построен во время правления Птолемея II Филадельфа (280–247 до н. э.), высота маяка составляла порядка 120–150 метров, на протяжении многих веков это было одним из самых высоких искусственных сооружений в мире. Александрийский маяк был единственным из Семи чудес, имевшим практическое предназначение. Прежде всего, он давал возможность кораблям без проблем заплывать в порт Александрии, имевший важное стратегическое значение; кроме того, он служил дополнительным ориентиром морякам на фоне однообразного египетского побережья и, наконец, служил наблюдательным пунктом для наблюдения за водными просторами (военная угроза Александрии исходила в основном с моря, поскольку с суши город защищала пустыня).
Александрийский маяк был одним из трёх Семи чудес древности, сохранившихся дольше всего (наряду с сохранившейся до настоящего времени пирамидой Хеопса и Галикарнасским мавзолеем, просуществовавшим в разрушенном виде до 1494 года). Маяк был сильно поврежден в результате землетрясений в период 796–1323 годов нашей эры, остатки его конструкции частично сохранялись до 1480 года, после чего были использованы для строительства цитадели Кайт-Бей на этом месте.
В 1994 году французские археологи обнаружили фрагменты маяка на дне Александрийской восточной гавани. В 2016 году Министерство по делам древностей Египта объявило о намерении превратить подводные руины древней Александрии, включая Фарос, в подводный музей.
Объяснение: