2. А Миколи Вінграновського
БГригора Тютюнника
в Василя Симоненка
гВасиля Стуса
(0,5 б.
3. Ліро-епічним є твір
А «Я...»
Б«Два кольори»
в «Балада про соняшник»
г «У синьому небі я висіяв ліс...»
(0,5
4.
Зразком стоїчної поезії є твір
A«По сей день Посейдон посідає свій трон...»
Б«Господи, гніву пречистого...»
в «У синьому небі я висіяв ліс...»
г«Балада про соняшник»
(0,5
5.
Пегас та Юнона античні дбрази поезії
А «Недумано, негадано...»
Б «Хай буде легко. Дотиком пера...»
B «Страшні слова, коли вони мовчать...»
г«По сей день Посейдон посідає свій трон...»​

Объяснение:

«Наталка Полтавка» цитатна характеристика Наталки «Ви пан, а я проста, ви багатий, а я бідна, ви возний, а я простого роду» Возний: «Ти одна заложила єму (серцю) позов на вічнії роки, і душа моя єжечасно волаєть тебе і послі нишпорной даже години». «Лучче умерти, як з немилим жити, / Сохнуть з печалі, щодень сльози лити». «Бідность і багатство — єсть то божа воля; / З милим їх ділити — єсть щаслива доля». Хто живе чесно і годується трудами своїми, тому і кусок черствого хліба смачніший од м’якої булки, неправдою нажитої». Терпилиха про дочку: «…вона добра у мене дитина, вона обіщала для мого покою за первого жениха, аби б добрий, вийти заміж». Виборний про Наталку: «…всі матері приміром ставлять її своїм дочкам». «Страшно і подумать, як з немилим чоловіком весь вік жити, як нелюба миловати, як осоружного любити». Микола: «Ай Наталка! Ай Полтавка! От дівка, що і на краю пропасті не тілько не здригнулась, но і другого піддержує». «…Я сама не хочу за пана возного: до сього силою ніхто мене не принудить. І коли на те іде, так знайте, що я вічно одрікаюсь од Петра і за возним ніколи не буду». Наталка про себе: «Дівка проста, не красива, / З добрим серцем, не спесива… / Коло мене хлопці в’ються / І за мене часто б’ються».

Джерело: https://dovidka.biz.ua/natalka-poltavka-harakteristika-natalki/

Тема: навiщо людинi знати icторiю свого народу? (твiр-роздум)

В мене досить часТо виникає таке запитання: чому ми потребуємо знати iсторію власного народу? Глише нещодавно я змогла(зміг) знайти відповідь. Ми безсумнівно повинні вивчати основні дати, героїв iсторії, котрі дозволили нам жити у вільному суспільстві. Адже історія - це не просто твір-опис чи розповідь. Це наше минуле, завдяки якому ми маємо шанс на майбутнє. Та й не секрет, що події повторюються. Гдля того щоб не наслідувати помилок наших попередників, ми повинні знати про їхні подвиги та, безсумнівно, провали. Адже хто не робить помилок? Напевне немає таких людей. Але ми повинні вчитися не лише на власних негараздах, але й зважати на недолугі Вчинки інших та намагатися Їх не повторювати. Та й не лише в провалах попередників суть. Хіба це не цікаво знати про iсторію власного народу? Як він зародився, зростав, виживав та досягнув сьогодення? Для мене це надзвичайно захоплююче,і я вважаю, що це корисно для теперішнього