2 рівень
Завдання 17-19 передбачають установлення відповідності.
До кожного рядка, позначеного БУКВОЮ, доберіть відповідник, позначений ЦИФРОЮ (завдання 17-20 - 1б.)
17.Установіть відповідність
1«І мертвим, і живим...»
2«Кавказ»
3«Гайдамаки»
4 «Катерина»
А сатирична поема
Б героїко-історична поема
В романтична балада
Г послання
Д соціально-побутова поема
18.Установіть відповідність між уривками та творами Тараса Шевченка, із яких їх узято
1 «Якби ви вчились так, як треба,
То й мудрість би була своя…»
2« Ви любите на братові шкуру, а не душу!»
3 «Наша дума, наша пісня.
Не вмре, не загине.»
4 «Подай же й нам, всещедрий боже!
Отак цвісти, отак рости,
Так одружитися і йти..»
А «Кавказ»
Б «Росли укупочці, зросли…»
В «Наймичка»
Г «До Основ’яненка»
Д «І мертвим, і живим...»

19.Установіть відповідність між назвами творів та їх темами
1 «До Основ’яненка»
2 «Катерина»
3 «Кавказ»
4 «У нашім раї на землі…»
А показ загарбницької політики російського самодержавства та страждань поневолених народів
Б призначення поетичного слова як вмістилища національної пам’яті
В звернення Т. Шевченка до своїх дум із сподіванням і вірою у вільне життя співвітчизників
Г розповідь про важку жіночу долю, долю матері в умовах покріпачення, соціального і національного гніту
Д зображення трагічної долі покритки й дитини-безбатченка в умовах кріпосницького суспільства

Київ... Русь... Україна... Ці слова з глибокою шанобою і гордістю промовляє кожний свідомий українець, бо виражають вони духовну близкість до землі своїх батьків, родоводу українського, його славної і водночас трагічної історії. Ось уже понад XV століть височіє на дні­провських схилах золотоверхий Київ, якому випала історична місія ста­ти «матір’ю міст руських», «відіграти важливу роль у формуванні однієї з найбільших держав середньовічної Європи — Київської Русі.

Софія Київська і Золоті ворота княжого міста, Видубецький монас­тир і Києво-Печерська лавра із залишками Успенського собору, старо­винний Поділ і сивочолий Дніпро — все це духовні символи національ­ної історії та культури, без яких не мислиться українська земля і шлях її народу в майбутнє.

Оглядаючи з висот київських пагорбів далекі простори поза Дніпром, дослуховуючись голосу віків, мимоволі замислюєшся: звідки ми пішли і чиї ми діти? Хто жив на наших землях кілька тисячоліть тому, і якою мовою спілкувалися наші предки? Хто були оті будівничі міст, храмів,

Пам’яток зодчества, що впродовж багатьох століть чарують нащадків своєю довершеністю й красою?.. Таких ще вповні не з’ясованих питань постає чимало, та відповідь на окремі з них ми можемо дати, адже нещо­давно ознайомилися з творами, автори яких намагалися збагнути долю нашого багатостраждального народу, зриміше і відчутніше уявити кар­тини минувщини. Зі сторінок оповідань і віршів дихає старовина, по­стає життя наших предків, миготять у стрімкому бігу коні, схрещуються списи, дзвенять шаблі... Без минулого немає майбутнього. У захоплю­ючу мандрівку по шляхах історії вирушимо ми на сьогоднішньому уроці, спробуємо перевірити ваше розуміння прочитаних творів усної народної творчості, історичної поеми О. Олеся.

Недарма люди кажуть, що батьків і Батьківщину не вибирають. Ми можемо вибирати шлях у житті, професію, друзів, але незмінним залишиться те місце, де ми народилися, і сім'я, у якій ми росли.

Недарма слова "батьки" і "Батьківщина" споріднені: обидва слова мають відношення до початку нашого життя, до формування нашої особистості. Характер кожної людини закладається і формується у сім'ї, у ту пору, коли, як говорять у народі, "дитина поперек лави лежить". Дитина росте, і на неї усе більше впливає суспільство тої країни, у якій вона живе. Тому, на мій погляд, саме родина (батькі) та країна (Батьківщина) роблять людину такою, якою вона є.

Потім людина може переїхати жити куди завгодно, але у її душі назавжди залишаться спогади про рідну країну та сім'ю, що її виростила. Батьківщину неможливо забути, як неможливо забути маму і тата. Тому, де б не жили українці, вони залишаються українцями. Бо можна вибрати місце проживання, але не Батьківщину.