2. Що сиплють ночі в лимани в поезії В. Симоненка «Лебеді материнства»? А) рожеве пір’я; Б) зорі сургучеві; В) золоте сяйво.

3. Яким словом В. Симоненко підкреслює неповторність кожної людини в поезії

«Ти знаєш, що ти — людина?»?

А) інша; Б) особлива; В) єдина; Г) чарівна.

4. Що пропонує відкривати в «океані рідного народу» (поезія «Гей, нові Колумби

й Магеллани») В. Симоненко?

А) нові землі; Б) духовні острови; В) великі таланти; Г) дорогі скарби.

5. З якими почуттями зводили квартал полонені німці в новелі Л. Пономаренко

«Гер переможений»?

А) з любов’ю і розпачем; Б) зі страхом і байдужістю; В) із ненавистю й злістю.

6. Які прикраси виготовляв Фрідріх із цегли?

А) намисто й підвіски; Б) сонця і квіти; В) кубики й кульки.

7. Що стало символом пам’яті про полоненого німця після його смерті?

А) квітка нагідки; Б) цвіт вишні; В) гілка бузку; Г) гроно винограду.

8. Який предмет символізував успіх і щасливе майбутнє родини Ягід?

А) сережки; Б) підвіска; В) коралі; Г) браслет.

9. Хто з роду Кулаківських накликав прокляття на нащадків?

А) Яків; Б) Фрол; В) Васюня; Г) Гордій.

10. Врятування якої героїні стало запорукою іння роду Кулаківських?

А) Катерини; Б) Франі; В) Горпини; Г) Клави.

11. У поезії «Гей, нові Колумби й Магеллани» автор звертається:

а) до Колумба й Магеллана; б) до людей, сповнених ентузіазму та оптимізму;

в) до студентів, які щойно закінчили морські училища; г) до молодих науковців.

12. У рядку: Танцювали лебеді в хаті на стіні — яскраво виражений такий художній

засіб:

а) метафора; б) епітет; в) персоніфікація; г) гіпербола.

13. Рядками з поезії «Ти знаєш, що ти — людина?»:

Усмішка твоя - єдина,

Мука твоя — єдина,

Очі твої - одні - автор стверджує:

а) кожна людина - унікальна й неповторна за своєю суттю;

б) закохана людина зажди ідеалізує протилежну стать;

в) для будь-якої дитини рідна ненька найкраща у світі;

г) людина повинна цінувати природну красу.

14. Негативно ставилися до Фрідріха («Гер переможений»)та інших німців (кілька

правильних відповідей):

а) охоронці; б) діти; в) жінки-вдови; г) українські чоловіки.

15. Через півстоліття в стіні будинку, збудованого німцями, було знайдено:

а) рукавичку, у якій знаходилася фотокартка дівчаток; б) скриньку із

коштовностями;

в) записку від Фрідріха; г) хусточку, у якій була загорнута фотокартка Фрідріха.

16. Щоб позбутися гріхів і зробитися «чистим», достатньо змінити прізвище. Так

вважає персонаж твору М.Павленко «Русалонька із 7-В…»:

а) Сашко; б) Вадим; в) Пустельник; г) Міщенко.

17. Установіть відповідність між темою твору та назвою, укажіть авторів творів

(0.5б. за кожну правильну відповідь)​

Объяснение:Гризь щоденна! У мене донька — курріпочка! Скоро двадцять стукне. А вона ще діва. Ти знаєш, що це таке? Куди тобі! Сказано — дракон. А я батько, я мучуся, переживаю. Одна в мене дитина... Ти от заліз у свою печеру та й у вус не дмеш. А лицарі глузують. Тут же понаїхало хто й зна звідки! У них же дракони не те що ти. Порядні... Вилізли, пережерли сотню-другу народу, потоптали села, ниви — все, як повинно бути. А ти... лінюх... ну, хіба ж так можна?

Дракон ликнув з пляшки і задоволено ре’мигнув.

— Не давайте йому більше, — сказав пустельник. — Ще бешкетувати почне.

— О! Та я тільки того й хочу! Хай бешкетує! Хай усе рознесе! Ну, Грицю! Давай!.. Е-ех, слабак!.. А хочеш, я тобі доньку свою привезу? Хай у тебе в печері сидить, а я всім оголошу, що ти її вкрав. От тоді закопошаться всі, як мурахи. Як у старі часи. Я вже не аби ти сам її викрадав, ні... Хай би сиділа собі десь у кутку й вишивала. Не бійся, вона дуже спокійна...

— Е-е, та він ще жінок не бачив. Чого йому боятися?

— От бачите! Як ви його вчили? — підвищив голос князь. — Біблію та Євангеліє він бачив, а жінок— ні! А може, якби побачив, то й розохотився! Може б, травичку свою закинув! Та якусь пухкеньку молодичку — га? Хе-хе-хе! — хрум! хрум! хрум!.. Ти ж повинен щось таке утнути. Бо як же з тобою битися? Думаєш, лицарі такі дурні? Вони одразу помітили, що з тобою щось не гаразд... Я б тобі під печеру й кісток понавозив, різних там черепів. А то в тебе як у білки в дуплі. Де ж таке видано?

— Не буду я ні з ким битися. Не хочу.

— От ти далі своєї. Горенько моє! А мені що — в петлю?

— Чому в петлю?

— Ну як? Тільки в петлю. Куди ж іще? Так мене зганьбити! Та що мене? Ціле князівство зганьбив. Люботин віднині у всіх на язиці буде... "Люботин? А-а, це там, де дракони як зайці?" Я собі уявляю, що мене чекає. А мою доньку? їй уже двадцять скоро. Вона уже купу дітей повинна мати. А діва. Тобі цього не зрозуміти.

— А ви оголосіть краще, що мене вбито. Я сидітиму тут і носа нікуди не потикатиму.

— Аякже! А де труп? Ти мені трупа давай, а тоді сиди: хоч сто літ! А хто бачив, як тебе було переможено? Гадаєш, всі такі дурні? Я через тебе, гевала, ночей не сплю, вже третій день п’ю. Так і зіп’юсь до дідькової мами. А що з дочкою буде? А з Люботином? В тебе що — патріотичні почуття притуплені?

— Та ні... але я ще такий молодий... не нажився ще...

— Шкода. Але що робити?

Князеве обличчя поволі набирало бурякового кольору. Пустельник теж нівроку захмелів і дивився вже зовсім посоловілими очима. Дракон тим часом вихилив пляшку до дна. Князь почав сміятися й плескати себе по боках, І той сміх передався його сусідам — спочатку зареготав пустельник, а тоді й дракон прогримів таким оглушливим сміхом, що луна покотилася далеко по горах.

— Оце так! — похвалив князь. — Ану ще, братку, зареви, га? Ну що тобі? Зареви, щоб аж...

Дуже часто люди кажуть: не ображай тих, хто слабше тебе, а навпаки-захищай. На мою думку, такої думки повинен притримуватися кожен із людей, тому що тоді у світі буде суцільний безлад. Ну ось якщо дві людини, один інвалід, а інший здоровий, посварилися і здоровий починає бити інваліда, це вже якось неправильно, потрібно домовлятися словами, а не кулаками. В нашому житті дуже мало людей, які побачили , що когось ображають і зразу захищають його, вони просто проходять повз і такого не повинно бути! Захищайте тих, хто потребує вашої до адже все повертається бумерангом.