3.     Традиційним римованим віршем є твір: А «Мій ангел такий маленький.» Б «Чоловічий танець» В «Коли до вас темної ночі...»
Г «Із янголом на плечі»
4.     Визначте, у якому з цих віршів автор звертається до юнака із закликом
наважитися стати дорослим, мужнім:
А «З янголом на плечі» Б «Дівчинка» В «Чоловічий танець» Г «Мій ангел такий
маленький»
5.   «Розчарована осінь клигає по дворі»- виділений фрагмент тексту є прикладом:
А епітета Б метафори В персоніфікації Г анафори
6.   Біблійні мотиви наявні в поезії
А «Дівчинка» Б «Мій ангел такий маленький...» В «Чоловічий танець» Г «Жовтень
жовті жолуді»
Завдання 7-9 на відповідність. Кожне оцінюється в
7 Установіть відповідність.
Художній засіб Приклад
1    епітет
2    інверсія
3    порівняння
4    персоніфікація

А Станьмо ось тут навшпиньки спокій їх берегти.
Б Там, за тополями, за огорожами, де місто тікає на ніч в степи
В Вечір, мов казка, над Україною казка, як вечір
Г Може, не зможу батьком — стану їм старшим братом
Д Треба в житті любити гаряче і багато: сонце, дощі зернисті

8.Установіть відповідність між поезіями та уривками з них.
1. І Павлюк «Дівчинка»
2. В.Герасим’юк «Чоловічий танець»

А.А потім його онуки .Потім правнуки.І
колись буде ціла лев‘яча родина.

3. А.Мойсієнко «Жовтень жовті
жолуді»
4. І.Малкович «З янголом на плечі»
5. Г.Кирпа « Коли до вас темної
ночі…»

Б. А він йде і йде, хоча
вже й не дихає свіча, 
лиш вуста дрижать гарячі: 
янголе, не впадь а плеча.
В. Ти стань у це найтісніше коло,
обхопивши руками плечі
двох побратимів, 
Г. Листопадом,бабиним літом,набиває вітер
золотий кисет
Д. На душі прохолода. Навіть півень затих

9 Установіть відповідність між виразами та засобами поетичного синтаксису.

1. Риторичне звертання.
2. Риторичний оклик.
3. Інверсія.
4. Анафора.

А. Треба в житті любити гаряче і багато:
сонце, дощі зернисті
Б. А   пташата, немічні ще,
невміло ворушаться і живуть!..
В. Юначе! Хай буде для неї твій сміх,
І сльози, і все, до загину...
Г. Музика, що пішла.
Д. І хто напасеться,
хто набігається,
хто нахитається,
хто належиться.

10. Написати твір-мініатюру на одну із тем:
«Кожне слово нашої мови записане в літописі» (за творчістю В.Голобородька)
«Любіть Україну у сні й наяву, вишневу свою Україну»
«Треба в житті любити гаряче й багато» (за творчістю В.Підпалого)

Володимир дрозд "білий кінь шептало"-проблема людини в суспільстві, її знеосіблення, свободи і неволі, особистості й натовпу, дійсності і мріїоловні герої оповідання — білий кінь (алегоричний образ) , степан, «маленький чоловічок, навіть не білий, а якийсь «землисто-сірий» , з дрібними корявими ручиськами. з метою більш осмисленого проникнення в образ з'ясовую сутність поняття «алегорія» . алегорія — відтворення людських характерів та взаємин в образах тварин, предметів та явищ природи. оцінка зображуваного в алегорії виступає значно виразніше, ніж при використанні, наприклад, епітетів чи метафор. тож образ білого коня уособлює в собі особистість гідну поваги. на нього можна покластися, він молодий, гарний, гордий. не раз на це зверта я увагу і степан: кінь мав густу гриву, стрункі ноги, які завжди ступали впевненою ходою; особливо вражала шия — у її крутім вишні вбачалася незалежність. степан тішився тим, що білий кінь гордовито міг гнати до водопою сірих, вороних і гнідих. коли ж стався злам? є в оповіданні вражаючі епізоди. ось один із них. босоногий хлопчисько своїми чіпкими руками пригнув голову білого коня й владно потягнув на себе. шептало спершу ступнув кілька кроків і раптом болісно відчув неволю. хлопчаче «но-но» , поблажливий зверхній дотик роздратували шептала — його пересмикнуло, з нечуваною силою «він шарпонувся, вирвав кінець повода, диво звівся на задні ноги» , його очі стріляли в цю мить страшними кривавими іскрами. кінь — уособлення відважної, відчайдушної людини, яка не хоче миритися з приниженням людської гідності, її душа протестує, вона вимагає поваги до себе. «шептало легко опустився і помчав через гусячу царину в лугову синь» . на мій погляд, «лугова синь» — це символ простору, безмежжя.. й волі».оповідання «білий кінь шептало» має глибокий філософський підтекст: навіть сильна особистість під впливом оточуючих обставин часто втрачає свою індивідуальність, знеособлюється і починає діяти, як усі. сьогодні, коли на полицях книгарень лежать книги з неприхованим осудом системи оповідання в. дрозда набуває актуальності. сильна людина сьогодення (маємо на увазі українську інтелігенцію, яка бунтує проти сучасного хаосу, їй видиться смак волі (наприклад, свобода слова! ) , але вона й страхається її, бо не знає, як діяти. символічно звучать останні рядки твору: «під ранок кінь повертається до кошари, просуває голову між жердин загорожі та дрімає, стомлений нерозумною » образ білого коня шептала — алегоричний. він уособлює яскраву людську особистість, яка під впливом повсякденного життя втрачає свою індивідуальність, губить кращі риси свого характеру, пристосовується, починає діяти, «як усі». лише на мить вирвавшись із неволі, кінь відчув себе щасливим, але потім усе ж дійшов висновку, що краще бути покірним та слухняним під захистом сильнішого, надавати перевагу реальності, а не мрії. оповідання має глибокий філософський підтекст, піднімає важливі проблеми людини в суспільстві, її знеособлення, свободи й неволі, особистості й натовпу, дійсності й мрії.

ответ:так вот

Объяснение:

Суботик — головний герой повісті «Машина для здійснення бажань, або Суботик повертається в суботу», а також ще восьми інших казкових творів німецького дитячого письменника Пауля Маара. Це дивовижна маленька істота у водолазному костюмі, яка нагадує хлопчика з цупкою яскраво-рудою чуприною. Замість носа у нього поросячий хоботець, а обличчя все у синіх цятках. За до цих цяток Суботик має здатність здійснювати мрії. Він любить ласувати деревиною, гумою чи папером. Вміє складати вірші про події, що відбуваються у його житті.