Подорожуючи 1904 року по Італії, Франко був вражений скульптурою Мойсея Мікеланджело Буонарроті в Римі, а також картинами Санті Рафаеля, Леонардо да Вінчі, Сандро Ботічеллі, Гарменса ван Рейна Рембрандта, які стали мистецьким імпульсом до створення поеми. Ідейним поштовхом до її написання були революційні події 1905 року в Росії, з якими Франко пов'язував =сподівання на звільнення України з-під імперії. Філософська поема «Мойсей» (1905)—видатне явище української літератури доби модернізму. Автор у посвяті назвав поему «великим даром» українському народові. Літературознавець Юрій Шевельов назвав її «другим «Заповітом» української літератури, в якому митець крізь призму суспільно-політичної алегорії порушив головну проблему часу: визволення нашого народу з неволі, здобуття незалежності. З цією метою Франко використав відому біблійну легенду про Мойсея, який вивів єврейський народ з єгипетського рабства. Сорок років блукав Мойсей у пустелі, шукаючи Обітовану землю, а привівши свій народ до неї,загинув, вигнаний євреями. Поет написав оригінальний твір, розкривши свій задум: «Основною темою поеми я зробив смерть Мойсея як пророка, не признаного своїм народом. Ся тема в такій формі не біблійна, а моя власна, хоч і оспівана на біблійнім оповіданні». Біблійну історію про Мойсея Франко проектує на українську історію і змагання народу за свободу і державність. За словами Дмитра Павличка, «геніальність Франка виявляється насамперед у тому, що він змальовує дорогу древніх євреїв до Ханаану як до їхньої омріяної, Богом обіцяної національної держави і свободи. Це ж очевидна аналогія з українською нацією та її шляхом —шляхом не сорока років, а цілих століть, —до своєї свободи і державності».
1. Це сказав Франко про Івана Нечуй-Левицького 2. Так назвав Олесь Гончар Панаса Мирного 3. Це відповідь акторки Марії Занковецької на пропозицію стати акторкою в російському театрі 4. Іван Нечуй-Левицький, Марко Вовчок, Панас Мирний, Михайло Коцюбинський, Іван Франко та ін. 5. Я думаю що наприкінці 50-х - на початку 60-х років українською літературною столицею був Петербург бо Україна ще була закріпачена і повністю належала до Росії, тому здебільшого усі укр. книги друкувалися у Перербурзі. На початку 70х років культурною столицею України став Київ, бо в цей час у Києфі було створено Південно-Західний відділ Російського географічного товариства, що об'єднав видатних українських вчених і митців того часу, а після 1876 - Львів, бо тут активно розгортається діяльність наукових товариств, а у 1887 з'явився жіночий альманах "Перший вінок",в якому містився творчий набуток українок. 6. Ця цитата належить Івану Франко. 7. Спочатку Панас мирний створив нарис "Подоріжжя від Полтави до Гадячого", який пізніше перетворився в повість "Чіпка", а потім разом зі своїм братом П.Мирний редагував повість, так і з'явилась "Хіба ревуть воли, як ясла повні?"
2. Так назвав Олесь Гончар Панаса Мирного
3. Це відповідь акторки Марії Занковецької на пропозицію стати акторкою в російському театрі
4. Іван Нечуй-Левицький, Марко Вовчок, Панас Мирний, Михайло Коцюбинський, Іван Франко та ін.
5. Я думаю що наприкінці 50-х - на початку 60-х років українською літературною столицею був Петербург бо Україна ще була закріпачена і повністю належала до Росії, тому здебільшого усі укр. книги друкувалися у Перербурзі. На початку 70х років культурною столицею України став Київ, бо в цей час у Києфі було створено Південно-Західний відділ Російського географічного товариства, що об'єднав видатних українських вчених і митців того часу, а після 1876 - Львів, бо тут активно розгортається діяльність наукових товариств, а у 1887 з'явився жіночий альманах "Перший вінок",в якому містився творчий набуток українок.
6. Ця цитата належить Івану Франко.
7. Спочатку Панас мирний створив нарис "Подоріжжя від Полтави до Гадячого", який пізніше перетворився в повість "Чіпка", а потім разом зі своїм братом П.Мирний редагував повість, так і з'явилась "Хіба ревуть воли, як ясла повні?"