4.Чому Стефко вважав Юлька хитрим?
5. Чому Стефко вирішив піти за хлібом?
6.Кого з трьох хлопців затримали в дитячій кімнаті міліці?
7.Хто підказав дітям піти в міліцію?
8. Що зрозуміла лілі з розмови з Юльком?
9.Чому Юлько так довго зав'язував шнурки?
10. Чому Юлько тримався подалі Лопуха та його приятеля?
11.Що вирішив зробити Лопух перед «справою»?
12.Чого злякався Юлько?
Літературний диктант «Хто сказав?»
1. «А знаєш, це навіть добре, що вони втекли: пізнаєш ціну т
2. «Ти глянь, яке опудало ми тут знайшли».
3. «І не думай, що шпага — іграшка. Це зброя. Як гвинтівка д
4 «Слово честі, не міг, це було дуже відповідальне змагання
5. «Одним словом, цього так не можна залишити. Збори, до
6. «Бач, який хитрий! Чужими руками жар загрібати! Не на т
буду».​

Відповідь:Відповідь: дії її західЯкою була форма правління в Римській імперії за часів ДіоклетіанаЯкою була форма правління в Римській імперії за часів ДіоклетіанаЯкою була форма правління в Римській імперії за часів Діоклетіана

Пояснення:Відповідь: дії її західЯкою була форма правління в Римській імперії за часів ДіоклетіанаЯкою була форма правління в Римській імперії за часів ДіоклетіанаЯкою була форма правління в Римській імперії за часів ДіоклетіанаВідповідь: дії її західЯкою була форма правління в Римській імперії за часів ДіоклетіанаЯкою була форма правління в Римській імперії за часів ДіоклетіанаЯкою була форма правління в Римській імперії за часів Діоклетіана

Пояснення:

Пояснення:

Пояснення:

У 1887 р. І. Франко видав збірку «З вершин і низин». Збірка містить 7 розділів, замість прологу її відкриває програмний вірш «Гімн». Автор створив високохудожній образ «вічного революціонера», що символізує вічний дух неспокою та прагнення свободи, рух уперед, до нового щасливого життя.

Дух, що тіло рве до бою,

Рве за поступ, щастя й волю…

Ідея незламності бажання й пошуків волі і правди, невпинного зростання визвольного руху в рядках вірша підсилена анафорою «ні». Франко глибоко був переконаний, що реакційні сили неспроможні спинити революційного народу, який прагне знищити будь-яку експлуатацію і перебудувати світ на основі соціальної справедливості:

Ні попівські тортури,

Ні тюремні царські мури,

Ані війська муштровані,

Ні гармати лаштовані,

Ні шпіонське ремесло

В гріб його ще не звело.

Тематичною новизною твору стає психологічний та патріотичний драматизм, пафосна напруженість, які вдало поєднуються з логікою, строгістю думок. Саме таке поєднання здається найбільш вдалим для проголошення нових задач, нових демократичних ідей.

Велику роль надавав поет агітаторському слову — рушійній силі в зростанні самоусвідомлення українців як нації. І цей дужий рух передається у вірші низкою дієслів руху — рве, розповився, простується, спішить.

Завершується твір пафосним розгорнутим риторичним запитанням, яке й містить відповідь, сповнену віри й оптимізму. Світлі часи, день свободи неодмінно прийде на Україну.

І де в світі тая сила,

Щоб в бігу її спинила,

Щоб згасила, мов огень,

Розвидняющийся день?

«Гімн» є кращим зразком політичної лірики, пройнятою мотивами мужності й визвольної боротьби.

Головний герой лірики І. Франка — незламний борець – вічний революціонер. Слово революціонер у цьому вірші вжите автором вперше в українській літературі.